заводу дозволило заощадити 15 тис. карбованців. В історії архівної справи України цей випадок – не одиничний. Довоєнні знімки турбінного залу Дніпрогесу, що зберігалися в архіві зіграли велику роль у проведенні монтажних робіт при відбудові Дніпрогесу. По кресленнях, проектах і кошторисах, що збереглися в архівах, був відбудований Київський державний університет, сесійний зал Верховної Ради в м. Києві і багато інших об’єктів. Документи держархіву Луганської області були використані при відбудові вугільної промисловості, Дніпропетровської – при реконструкції металургійних заводів і електростанцій, Одеської – при будівництві мостів через річку Південний Буг та благоустрою портів і водозабезпечення. Ефективно були використані матеріали держархіву Миколаївської області про корисні копалини і будівельні матеріали області, про водозабезпечення, підземні води, колодязі, гідротехнічні споруди і будівництво Жовтневого та Дніпровського каналів, про проведення лісомеліоративних заходів і поліпшення сівооборотів в Миколаївській області. Матеріали архівів використовувалися і в сільському господарстві України: Запорізький, Закарпатський, Ізмаїльський, Львівський, Одеський облдержархіви виявили і передали для використання цінні документи про вирощування технічних культур, про сівообороти, розвиток поголів’я худоби, про садівництво, виноградарство та ін. Архіви України виявили велику кількість документів про зрошування, будівництво ставків, водоймищ. Архівами були виявлені і передані для практичного використання цінні документи, що допомогли при відбудові центру Херсону і м. Ізмаїла, у реконструкції міст Чернігівської області, у визначенні режиму річок Дніпра і Пруту, а також лісових багатств Північної Буковини. З архівних документів беруться дані про історію міст України. Так, за архівними документами можна визначити, коли м. Суми стало центром округу (1923), містом республіканського підпорядкування і центром району (1930), обласним центом (1939).
Отже, архіви взагалі і Державний Архів Сумської області зокрема мають дуже важливе значення для нашої держави, таким чином, на порядок денний встає питання про посилення уваги до архівної системи, покращення фінансування архівної галузі тощо.
Але, на жаль, розгляд питання розвитку архівної справи в Україні переконує в тому, що державна підтримка архівів в Україні завжди була недостатньою; згадати хоча б тільки довоєнні і післявоєнні роки:
1939 рік: Сумський архів свого приміщення не мав і тимчасово був розташований у приміщеннях Сумського обласного історичного архіву. Приміщення було напівтемне, сире, робоча кімната відсутня, весь робочий час проходив при електричному світлі. Навесні особливо відчувалась сирість, доводилося справи піднімати нагору в обласний архів і там працювати.
1946 рік: Сумський районний архів розташований в кімнаті карного розшуку Сумського РВ МВС, окремого приміщення архів не мав. Весь архів – це робоче місце (стіл, стілець і канцелярське приладдя). Райархів мав всього 17 од. зберігання, які зберігалися в тумбочці столу.
1957 рік: Архівні приміщення Сумського міськрайархіву розташовані в будинку райвоєнкомату, робочої кімнати архів не мав, а робочий стіл був розташований в іншому будинку – в архівному відділі УВС. Для виконання запитів доводилось їздити по архівні документи в райвоєнкомат.
1958 рік: Недригайлівський районний архів розміщений у колишній церковній сторожці, приміщення сире, покрівля протікає... Робочий стіл зав. архівом стоїть в прохідному коридорі районного відділу міліції.
Зараз архів має своє приміщення, але складнощів вистачає: відсутність фінансування; скрута з енергоносіями, до того ж непомірні ціни на них – звідси порушення умов зберігання документів; з одного боку стрімке збільшення звертань громадян у 5-10 разів в порівнянні з 80-ми рр., ліквідація установ і необхідність прийому документів як з основної діяльності так і з особового складу, з другого боку скорочення і постійна загроза скорочення штатів.
Але не дивлячись на негаразди архів продовжує плідно й ефективно працювати: завдяки сприяння голові облдержадміністрації В. П. Щербаню у 2000 р. виданий ґрунтовний адміністративно-територіальний довідник “Сумщина від давнини до сьогодення”; за договором з обласною телерадіомовною компанією відбувається комплектування архіву відеодокументами; розпочалася комп’ютеризація Державного архіву Сумської області, закуплено відповідну техніку, впроваджене спеціалізоване програмне забезпечення для роботи з архівними фондами, з 2002 р. архів має свою власну сторінку у всесвітній комп’ютерній мережі Інтернет: . До архіву приїздять працювати науковці з інших міст України, СНД і далекого зарубіжжя.
Підсумовуючи вивчення теми можна подати й певні пропозиції щодо покращення діяльності архіву в майбутньому. В якості основних напрямків такого покращення можна вказати:
1. Подальше налагодження ділових зв’язків з обласними, загальнонаціональними і міжнародними організаціями та установами.
2. Поглиблення комп’ютеризації і інформатизації архіву, створення комплексної системи обробки ретроспективної інформації, а в перспективі – вихід на рівень міжнародних інформаційних систем.
3. Покращення фінансування архіву. Про важливість фінансування з огляду на практичну значущість збереження архівних фондів вже йшлося, це – не “данина минулому”, а вкладання коштів у власне майбутнє, адже народ який поважає свою історію гідний найкращого майбутнього.
Література
Антушева Є. Б. Перспективи розробки системи інформаційного забезпечення Державного архіву Сумської області // Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю Державного архіву Сумської області. – Суми, 2000.
Архівні установи України / під ред. О. С. Онищенка, О. І. Алтухової. – К., 2000.
Голубченко В. Ю. Спільна діяльність Лабораторії педагогічного краєзнавства Сумського педуніверситету та Державного архіву Сумської області у становленні вчителя-дослідника // Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю Державного архіву Сумської області. – Суми, 2000.
Государственные архивы Украинской ССР / под ред. А. Г. Митюкова. – К., 1988.
Грімстед П. Кеннеді, Боряк Г. Доля скарбів української культури під час Другої Світової війни: винищення архівів, бібліотек, музеїв. – К., 1991.
Державна національна програма “Освіта” // Освіта. – 1992. – 2 грудня.
Державний архів Сумської області / під ред. Р. Пирога,