роки почали відкрито говорити про і голод, про Катинь, тому що історики просто боялись використовувати цю інформацію. Використані ж в газетах, листівках, плакатах символів УHP дискредитувало їх надовго.

В газетах Сумщини періоду окупації багато говориться про експлуатацію народу в СРСР, Англії, США. Величезна кількість статей про перевагу націонал-соціалістичної ідеології над комуністичною ("Німеччина - країна соціалізму", "Два світи").

Про злочини фашистів більше свідчать документи, але газети публікують накази про страти партизан, підпільників, зрідка подають матеріали про масові каральні акції.

Цікаві публікації про вождів Німеччини, в першу чергу - "найвидатнішого генія людства" Адольфа Гітлера. Намагаються протиставити Гітлера Сталіну. Значне місце відведене закликам про обов'язок "кожного свідомого українця" боротися з партизанами.

На таємному зберіганні знаходились і книги, всього 237 екземплярів Державний архів Сумської області / під ред. Р. Пирога, Л. Покидченко. – Суми; К., 2002. – С. 162. . Поділяються на літературу німецькою мовою для німців і літературу для населення окупованих районів українською і російською мовами.

Книги німецькою мовою: художня література, журнали, навчальні посібники, словники, інструкції для працівників установ, молитовники, пісенники.

Книги українською та російською мовами для населення окупованих областей:

а) література, що викриває радянську владу, Сталіна, більшовиків (Москович Н. "Неминуемый крах советской экономики", "Каторжный

социализм", "Більшовицька національна політика", "Чому я ворог більшовицької влади", "Маска сорвана");

б) література, антиєврейського напряму ("Україна в жидівських лабетах", "Протоколы сионских мудрецов");

в) брошурі, що прославляють Гітлера ("Хто такий Адольф Гітлер", "Адольф Гітлер та трудящі", "Адольф Гітлер і діти");

г) література про німецький соціалізм ("Женщина в Германии", "Как живёт немецкий рабочий");

д) література про німецьку армію ("Шляхами німецьких перемог", "Під прапорами слави");

е) література, до закликає до боротьби з радянською владою та малює картини нового життя (''К новой жизни", "Україна в боротьбі", "По новому пути", "Что будет после (об истинном социализме");

є) про життя молоді, вивезеної до Німеччини ("Брехня та правда", "Привет из Германии", "Галя Заславська їде на роботу до Німеччини");

ж) літературно-художні збірки, що виходили на окупованій території ("Василь Вільний. "Поезії вільного життя. - Ромни, 1943; Михайло Чигирин. "З глибини серця". - Ромни, 1943; "Ромен цвіте", 1943; "Український засів. Літературний часопис". - Харків, - Ч. 1 - 3, 1942. Публікувались вірші М. Зерова, Ю. Косача, Ю. Клена, Ю. Шереха).

Цінність цих матеріалів насамперед в тому, що вони допомагають побачити війну зсередини, очима іншої воюючої сторони.

Німці прагнули надати окупаційному порядку ознак національного відродження України, однак розглядаючи ці матеріали слід пам’ятати, що “загравання” з українською інтелігенцією мало для фашистів вимушений і тимчасовий характер, коли ж німецькі війська вимушені були відступити з території Сумщини, то ними, як і радянськими військами до цього, була застосована тактика “випаленої землі” – знищення усіх матеріальних цінностей, які могли б бодай як-небудь прислужитися супротивнику (в тому числі й архівних фондів). В загальному підсумку за роки окупації загинуло 726405 од. зб., у тому числі 253272 од. зб. Сумського облдержархіву, 70 тис. од. зб. Конотопського філіалу; документальна база Глухівського філіалу, крім евакуйованих документів, була знищена повністю Сумщина від давнини до сьогодення: Науковий довідник / під ред. Л. А. Покидченко. – Суми, 2000. – С. 101. .

1.3. Архівне будівництво у 1945-1991 рр.

Архівне будівництво в Україні другої половини 1940-х - початку 1990-х pp. - один із складних і суперечливих періодів історії архівної справи. Його особливості закладалися ще в 1930-ті pp., коли централізація галузі, масові репресії, підпорядкування архівів НКВС і зосередження їх діяльності на виконанні запитів партійних і силових органів відбилися на подальшій історії архівною будівництва. Черговим випробуванням для архівної га-пузі стала Друга світова війна, у ході якої було зруйновано чи пошкоджено матеріальну базу більшості архівних установ, знищено значну частину архівного фонду республіки, втрачено кваліфіковані кадри архівістів. Тому в повоєнні роки архівне будівництво спрямовувалося передусім на подолання негативних тенденцій, які склалися в результаті подій 1930-х- першої половини 1940-х pp., та подальшу розбудову галузі.

В архівному будівництві цього періоду виокремлюються три етапи Нариси історії архівної справи в Україні / під ред. І. Матяш. – К., 2002. – С. 465. .

Перший (друга половина 1940-х- перша половина 1950-х рр.) характеризується відновленням діяльності архівних установ та відбудовою їх приміщень. Основні зусилля архівістів спрямовувалися на повернення вивезених у роки війни архівних документів республіки зі східних районів СРСР і з-за кордону, концентрацію в них матеріалів, які з різних причин опинилися поза межами архівів, та документів, які відклалися у ході Другої світової війни.

Після звільнення частини території Сумщини вже з 8 по 31 серпня 1943 р. в Миропіллі було зібрано 13 фондів, 696 справ. Через місяць після звільнення міста Суми, тобто на 1 жовтня 1943 р., в архіві було зібрано 45 фондів, 1905 справ Сумський обласний державний архів та його філіали у містах Конотопі і Ромнах / під ред. Н. Ф. Сахарової. – К., 1965. – С. 14. . У квітні 1945 р. були реевакуйовані документи архіву з с. Алги.

Після війни через брак приміщень архів був розташований