зі студентами так, щоб майбутні вчителі у своїй повсякденній підготовці використовували багатство педагогічних традицій Сумщини, активізували пізнавальну діяльність, здобули вміння і навички наукової пошукової роботи, потрібної для роботи в школі. Вчитель XXI ст. - це людина високого інтелекту, пошукач, творець уроку, наповненого багатствами рідного краю та української культури.
Перш за все, необхідно так підготувати студентів, щоб вони пишалися своїм краєм, своєю історією та культурою, традиціями своїх предків. А для вчителя важливо знати розвиток та становлення освіти і шкільництва на Сумщині з метою утвердження своєї професії. Передбачалося, що накопичений у творчих пошуках матеріал спершу буде використаний в лекційному курсі та на семінарських й практичних заняттях з педагогіки на історичному та філологічному факультетах. Розповіді про педагогів рідного краю мали посилити й інтерес до методики їхньої роботи, включення їхніх технологій у навчально-виховний процес.
Пошукова науково-дослідницька робота викладачів та студентів, яка, зокрема, базувалася на вивченні та дослідженні матеріалів Сумського обласного державного архіву, здійснювалася з семи основних напрямків Голубченко В. Ю. Спільна діяльність Лабораторії педагогічного краєзнавства Сумського педуніверситету та Державного архіву Сумської області у становленні вчителя-дослідника // Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю Державного архіву Сумської області. – Суми, 2000. – С. 31. :
1. Дослідження діяльності значних центрів освіти на Сумщині: "Паліцинської академії" (заснована в 1767 р.), "Неплюєвської школи", Глухівського учительського інституту, сумської "Нової школи" та ін.
2. Вивчення життя і діяльності педагогів - уродженців Сумщини та діячів освіти та культури, які перебували у краї (І. Богданович, Л. Баранович, М. Василенко, С. Васильченко, Б. Грінченко, П. Грабовський, Г. Гринько, М. Довгоподюк, П. Куліш, Т. Лубенець, Я. Мамонтов, С. Медведєв, А. Макаренко, С. Миславський, Д. Нащинський, О. Потебня, О. Паліцин, П. Редькін, Г. Самброс, Г. Сковорода, П. Сапухін, Ю. Ступак, Д. Туптало, К. Ушинський, І. Фальковський, Т. Шевченко та ін.).
3. Церковно-приходські та монастирські школи на Сумщині.
4. Розвиток освіти на Сумщині на початку XX ст.
5. Висвітлення питань освіти та шкільництва в Сумських періодичних виданнях ("Сумской вестник", "Сумской голос", "Известия", "Коммуна", "Плуг і молот", "Вісті" та ін.).
6. Питання освіти на сторінках журналу "Киевская старина".
7. Навчання студентів з Сумщини в закордонних університетах.
Студенти вузу перед дослідженнями першоджерел заздалегідь отримували методичні поради як педагогів кафедри, так і працівників архіву, як-от: як працювати з документами освітньої тематики, літературою, газетами, як систематизувати матеріали, перевірити та уточнити дати, цифри, події, факти. Свої здобутки майбутні педагоги використовували при проведенні семінарських занять зі спецкурсу "Педагогічне краєзнавство", який читався на філологічному факультеті. Помітно було, що робота в архіві сприяла виробленню навичок дослідника, викликала інтерес до вчительської професії. Майбутні філологи зацікавилися становленням освіти на Сумщині, написали понад 50 рефератів, курсових та дипломних робіт Голубченко В. Ю. Спільна діяльність Лабораторії педагогічного краєзнавства Сумського педуніверситету та Державного архіву Сумської області у становленні вчителя-дослідника // Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю Державного архіву Сумської області. – Суми, 2000. – С. 32.. Протягом десяти років були досліджені фонди, які висвітлювали розвиток освіти на Роменщині, Охтирщині, Конотопщині, Путивльщині, Лебединщині, Кролевеччині, Білопільщині та ін.
Викладачі кафедри писали і друкували власні дослідження у педагогічних збірниках кафедри, навчали студентів підводити підсумки своєї дослідницької роботи в архіві. З цією метою проводились щорічно звітні наукові краєзнавчі педагогічні конференції, в яких брали участь викладачі і студенти, працівники Державного архіву Сумської області. Творчий підхід до педагогічних пошуків, зокрема, висвітлено у матеріалах Сумських обласних наукових історико-краєзнавчих конференцій, які проводив історичний факультет Сумського педуніверситету (1997, 1999 pp.).
Своєрідним підсумком науково-дослідної роботи Лабораторії педагогічного краєзнавства кафедри педагогіки були наукові конференції та публікації викладачів і студентів у працях, зокрема у збірнику: "Патріотичне виховання школярів та студентів у позакласній краєзнавчій і суспільно корисній діяльності" (редактор і упорядник В. Ю. Голубченко). - Суми, 1992.
Окрім написання наукових праць, студенти, які проходи практику в місцевих навчальних закладах, одержують завдання в Лабораторії педагогічного краєзнавства - написати історію школи, вивчити основні напрямки її діяльності. Це також посилює інтерес до освіти, до роботи в архіві. Внаслідок проведеної дослідницької діяльності у студентів зростає рівень педагогічних умінь і навичок (конструктивних, комунікативних, організаторських), інтерес до педагогічної Сумщини. В цьому слід вбачати і корисну спільну діяльність Лабораторії педагогічного краєзнавства Сумського педагогічного університету та Державного архіву Сумської області в процесі підготовки нового вчителя XXI ст. та повернення педагога до національних святинь.
2.3. Використання новітніх технологій при комплектуванні і опрацюванні фондів Державного архіву Сумської області
З кінця 1996 p. Держархів області працює в тісному контакті з керівництвом та спеціалістами обласної телерадіомовної компанії, з їх допомогою на протязі 1996-1997 pp. були придбані два телевізора, два відеомагнітофона та відеокасети високого класу якості, які використовуються на рівні професійної апаратури. Придбання такої високоякісної апаратури пояснюється переходом телерадіомовної компанії на запис телепередач на відеофонограми і на повний демонтаж кіноустановок.
З метою збереження зорової інформації про найцікавіші події в області протягом 1996-1998 pp. проводилася велика робота по створенню відеотеки в телерадіомовній компанії, а також відпрацьовувався механізм передачі та перезапису відеосюжетів на відеокасети архіву.
Велика допомога в цьому ще в 1996 p. була надана керівництвом облдержадміністрації, а саме Добровольським Ю. В.
Керівництво телерадіомовної компанії з розумінням поставилося до вирішення питання поповнення Національного архівного фонду України відеосюжетами, підготовленими їх спеціалістами. Протягом всіх цих років співробітники компанії надавали консультативну, технічну допомогу по придбанню, обслуговуванню, профілактичному догляду