Технічний контроль — це перевірка відповідності продукції чи процесу, від якого залежить її якість, установленим вимогам. На стадії розробки продукції технічний контроль полягає в перевірці відповідності дослідного зразка технічному завданню, технічній документації, правилам оформлення, викладеним в ЄСКД; на стадії виготовлення він охоплює якість, комплектність, упакування, маркірування, кількість запропонованої продукції, хід виробничих процесів; на стадії експлуатації полягає в перевірці дотримання вимог експлуатаційної і ремонтної документації.

Технічний контроль включає три основних етапи:*

одержання первинної інформації про фактичний стан об'єкта контролю, його контрольовані ознаки і показники;*

одержання вторинної інформації — відхилень від заданих параметрів шляхом зіставлення первинної інформації з запланованими критеріями, нормами і вимогами;*

підготовка інформації для вироблення відповідних управлінських впливів на об'єкт, що піддавався контролю.

Контрольована ознака — це кількісна чи якісна характеристика властивостей об'єкта, що піддається контролю. Комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення виробництва продукції з заданим рівнем якості, складає предмет організації контролю.

Метод контролю — це сукупність правил застосування визначених принципів для здійснення контролю. У метод контролю входять основні фізичні, хімічні, біологічні й інші явища, а також залежності (закони, принципи), застосовувані при знятті первинної інформації щодо об'єкта контролю.

Під системою контролю розуміють сукупність засобів контролю і виконавців, взаємодіючих з об'єктом за правилами, установленими відповідною документацією.

Засоби контролю — це вироби (прилади, інструмент, випробувальні стенди) і матеріали, використовувані при контролі, наприклад, реактиви.

Види технічного контролю підрозділяються по наступних основних ознаках:*

у залежності від об'єкта контролю — контроль кількісних і якісних характеристик властивостей продукції, технологічного процесу (його режимів, параметрів, характеристик, відповідності вимогам ЄСКД, ЄСТД, ЄС ТПП);*

по стадіях створення й існування продукції — проектування (контроль процесу проектування конструкторської і технологічної документації), виробничий (контроль виробничого процесу і його результатів), експлуатаційний;*

по етапах процесу — вхідний (контроль якості продукції, що надходить, здійснюється споживачем), операційний (контроль продукції чи процесу під час виконання чи після завершення визначеної операції), приймальний (контроль закінченої виробництвом продукції, за результатами якого приймається рішення про її придатність до постачання чи використання);*

по повноті охоплення — суцільний (контроль кожної одиниці продукції, здійснюваний з однаковою повнотою), вибірковий (контроль вибірок чи проб з партії або потоку продукції);*

по зв'язку з об'єктом контролю в часі — летучий (контроль у випадкові моменти, обрані у встановленому порядку), безупинний (контроль, при якому надходження інформації відбувається безупинно), періодичний (інформація надходить через встановлені інтервали);*

по можливості наступного використання продукції — руйнівний (об'єкт контролю використанню не підлягає), неруйнівний (без порушення придатності об'єкта контролю до подальшого використання);*

по ступеню використання засобів контролю — вимірювальний, реєстраційний, органолептичний, по контрольному зразку (шляхом порівняння ознак якості продукції з ознаками якості контрольного зразка), технічний огляд (за допомогою органів відчуттів, у необхідних випадках із залученням засобів контролю, номенклатура яких установлена відповідною документацією);*

по перевірці ефективності контролю — інспекційний (здійснюється спеціально уповноваженими виконавцями з метою перевірки ефективності раніше виконаного контролю);*

у залежності від виконавця — відомчий контроль (здійснюється органами міністерства чи відомства), державний нагляд (здійснюється спеціальними державними органами);*

у залежності від рівня технічної оснащеності — ручний (використовуються немеханізовані засоби контролю для перевірки якості деталей, виробів), механізований (застосування механізованих засобів контролю), автоматизований (здійснюється з частковою участю людини), автоматичний (без особистої участі людини), активний (безпосередньо впливає на хід технологічного процесу і режимів обробки з метою управління ними);*

по типу параметрів, що перевіряються, і ознаках якості — геометричних параметрів (контроль лінійних, кутових розмірів, форми й ін.), фізичних властивостей (теплопровідність, електропровідність, температура плавлення та ін.), механічних властивостей (твердість, пластичність та ін.), хімічних властивостей (хімічний аналіз складу речовини, корозійна стійкість у різних середовищах і ін.), металографічні дослідження (контроль мікро- і макроструктури заготівель, напівфабрикатів, деталей), спеціальний (контроль герметичності, відсутності внутрішніх дефектів), функціональних параметрів (контроль працездатності приладів, систем, пристроїв у різних умовах), ознак якості, наприклад зовнішнього вигляду візуально.

Відповідно до ДСТ 16504—81 під випробуванням розуміють експериментальне визначення кількісних і якісних характеристик властивостей об'єкта випробувань як результату впливу на нього при його функціонуванні, при моделюванні об'єкта і впливів. Вид випробувань — це класифікаційне групування випробувань за визначеною ознакою. Відповідно до видової класифікації випробування підрозділяються по наступних основних ознаках:*

у залежності від мети випробувань — контрольні (для контролю якості об'єкта), дослідницькі (для вивчення визначених властивостей об'єкта);*

по наявності бази для порівняння результатів — порівняльні (випробування двох чи більшої кількості об'єктів, проведені в ідентичних умовах для порівняння характеристик їхньої якості);*

по точності значення параметрів — означальні (для визначення значень параметрів продукції з заданими значеннями точності і довірчої імовірності), оцінні (для такої оцінки якості продукції, при якій не потрібно визначення значень її параметрів із заданими значеннями точності і довірчої імовірності);*

по етапах розробки продукції — доводочні (проводяться в процесі розробки виробів для оцінки впливу внесених у неї змін з метою досягнення необхідних показників якості), попередні (випробування дослідних зразків чи партій для визначення можливості їхнього пред'явлення на приймальні випробування), приймальні (випробування дослідних зразків чи партій продукції або виробів одиничного виробництва, проведені відповідно для вирішення питання про доцільність постановки на виробництво цієї продукції чи передачі її в експлуатацію після виготовлення);*

за рівнем проведення — відомчі (приймальні випробування, проведені комісією з представників зацікавленого міністерства чи відомства), міжвідомчі (приймальні випробування,