по етапах процесу — на вхідному контролі (для перевірки відповідності кількісних і якісних характеристик продукції, отриманої від постачальника, кількісним і якісним характеристикам, передбаченим стандартами чи технічними умовами); при операційному контролі (з метою установлення відповідності сформованих кількісних і якісних характеристик виробу в процесі його обробки кількісним і якісним характеристикам, передбаченим технічними умовами, стандартами); приймально-здавальні (випробування готової продукції, проведені при приймальному контролі);*

по періодичності проведення — періодичні (в обсягах і в терміни, установлені відповідної документацією);*

по оцінці рівня якості продукції — атестаційні (для оцінки рівня якості продукції при її атестації);*

по оцінці доцільності виміру — типові (випробування продукції, проведені після внесення зміни в конструкцію, рецептуру чи технологію виготовлення для оцінки ефективності і доцільності внесених змін);*

по тривалості проведення — прискорені (випробування продукції, методи й умови проведення яких забезпечують одержання необхідного обсягу інформації в більш короткий термін, ніж у передбачених умовах і режимах експлуатації), нормальні (випробування продукції, методи й умови проведення яких забезпечують одержання необхідного обсягу інформації в такий же термін, як і в передбачених умовах і режимах експлуатації);*

по ступені інтенсифікації процесів — форсовані (прискорені випробування, засновані на інтенсифікації процесів, що викликають відмовлення чи ушкодження), скорочені (прискорені випробування без інтенсифікації процесів, що викликають відмовлення чи ушкодження);*

по можливості наступного використання продукції — руйнівні (можуть порушити придатність продукції до використання за призначенням), неруйнівні (не повинні порушити придатності до використання її по призначенню);*

у залежності від місця проведення — полігонні (в умовах, максимально наближених до експлуатаційних), експлуатаційні (в умовах експлуатації);*

у залежності від оцінюваних властивостей — на надійність (випробування продукції, проведені для визначення чи оцінки призначень показників її надійності в заданих умовах), ресурсні (випробування на довговічність, проведені для визначення чи оцінки технічного ресурсу продукції);*

по виду впливу на об'єкт — механічні (механічні навантаження), електричні (електричні навантаження), акустичні (акустичні коливання), теплові (теплові навантаження), гідравлічні, пневматичні (тиск чи рідини газу), радіаційні (іонізуюче випромінювання), електромагнітні (електромагнітне поле), магнітні (магнітне поле), біологічні (життєдіяльність організмів), кліматичні (кліматичні фактори), хімічні (хімічна реакція).

Випробуванням підлягають дослідні зразки (партії) і продукція серійного, масового та одиничного виробництва. Дослідний зразок чи дослідну партію піддають попереднім і приймальним випробуванням (перевіркам) по спеціально розроблених програмах.

Попередні випробування проводять для визначення відповідності продукції технічному завданню, вимогам стандартів, технічної документації і для вирішення питання про можливість представлення її на приймальні випробування.

Приймальні випробування проводять з метою: визначення відповідності продукції технічному завданню, вимогам стандартів і технічної документації, оцінці технічного рівня; визначення можливості постановки продукції на виробництво; вироблення рекомендацій із установлення категорії якості.

Продукцію серійного і масового виробництва піддають періодичним випробуванням настановної серії (першої промислової партії), які називаються кваліфікаційними, продукцію одиничного виробництва — тільки випробуванням при здачі. Порядок і обсяг випробувань при здачі не є стандартним: вони вказуються в нормативній документації на продукцію, а результати відбиваються в супровідній документації до продукції.

Випробування настановної серії (першої промислової партії) здійснює виготовлювач при участі розроблювача, замовника (основного споживача) і представників органів Держстандарту. По їхніх результатах комісія приймає рішення про закінчення процесу освоєння продукції і можливості серійного виробництва, а якщо показники якості виявляються нижче передбачених, то комісія дає рекомендації з удосконалювання виробничого процесу, установлює термін усунення виявлених недоліків і проведення повторних випробувань.

Для оцінки можливості виробництва продукції на експорт проводяться випробування зразка (зразків) виробів серійного і масового виробництва. Дозволом на виготовлення продукції для експорту служить затверджений міністерством акт комісії, що проводила випробування. Неодмінною умовою при цьому є наявність цілком відпрацьованого комплекту технологічного процесу, технологічної документації, повного комплекту передбаченого устаткування, оснащення, засобів вимірювання, кваліфікаційного складу робітників, що забезпечують випуск продукції для експорту зі стабільними показниками якості.

Постійно діюча комісія цеху по якості не рідше разу на місяць аналізує усі випадки браку, повернення деталей, вузлів, агрегатів і вносить свої пропозиції, спрямовані на виключення повторних дефектів.

Усі дефекти, виявлені в процесі виготовлення й обробки виробів, необхідність додаткових доробок продукції і результати проведення цих робіт фіксуються в діючих документах підприємства. Для обліку й усунення дефектів використовуються наступні документи: первинні облікові документи дефектів; сигнальний листок; карта дефекту.

Первинні облікові документи дефектів, виявлених у процесі виготовлення і відпрацьовування виробів, — це журнал обліку результатів контрольних операцій по технологічному процесі, журнал обліку і підготовки результатів випробувань на підприємстві, акт дефектації виробів після випробувань, відомості дефектів, виявлених при натуральних випробуваннях, зауваження з полігонів та ін.

Сигнальний листок служить для реєстрації і контролю за усуненням дефектів, якщо проведення додаткових робіт і централізований контроль можливі без дозволу керівництва підприємства.

Карта дефекту призначена для реєстрації і контролю за усуненням дефектів, якщо на проведення додаткових робіт і централізованого контролю необхідний дозвіл керівництва підприємства.

Контроль за усуненням дефектів здійснюється по сигнальних листках. Їх оформляють ВТК у процесі виготовлення — технологічне бюро цеху, а також у процесі відпрацьовування — особи, відповідальні за проведення випробувань. Первинно оформлені сигнальні листки направляються у відділ надійності підприємства, де вони розглядаються і класифікуються по видах причин, що викликають дефекти, і направляються в підрозділи-виконавці. Термін і порядок проходження документів встановлюються в стандартах підприємства. Постійно діюча комісія з якості докладно розбирає рекламації, що надійшли за минулий період, уточнює правильність визначення робочими комісіями причин відмовлення і повноту пропонованих заходів для їх виключення, затверджує терміни і виконавців заходів.

Технічний контроль і випробування дозволяють не тільки установити,