реальну можливість для створення продукції необхідного технічного рівня, скорочення термінів і витрат на розробку і впровадження продукції у виробництво, запобігання помилкам в майбутньому за рахунок ретельного попереднього пророблення основних питань. Вихідні вимоги повинні ґрунтуватися на прогнозуванні потреби ринку в даному виді продукції з урахуванням тенденцій її розвитку, а також удосконалювання виробничих процесів і сфери послуг, де буде використовуватися продукція.
Розроблювач здійснює розробку технічного завдання на основі вихідних вимог замовника, а також з урахуванням результатів виконаних науково-дослідних і експериментальних робіт, аналізу передових досягнень вітчизняної і закордонної техніки, прогресивних типажів і систем машин і устаткування, вивчення патентної документації, вимог зовнішнього і внутрішнього ринків. Технічне завдання може розроблятися на конкретний виріб і на їхню групу — типорозмірний ряд чи його частину. На групу виробів, що характеризуються спільністю конструкції і призначення, може розроблятися типове технічне завдання.
У технічному завданні може бути передбачена розробка технічної пропозиції, у якій на основі аналізу різних варіантів технічних рішень встановлюються остаточні вимоги до технічних характеристик і показників якості, не відзначених у технічному завданні. Погоджена з замовником технічна пропозиція дозволяє розробити конструкторську документацію відповідно до вимог ЄСКД (ескізний, технічний проекти і робочу документацію).
Замовник разом з розроблювачем у технічному завданні визначають порядок процесу здачі і приймання результатів розробки:*
види виготовлених зразків (експериментальних, дослідних, головних);*
категорії випробувань;*
розгляд результатів на приймальній комісії та її склад;*
документи, надані на приймання;
Дія технічного завдання закінчується після затвердження акта приймальної комісії.
Виготовлювач визначає необхідність участі розробника в підготовці й освоєнні виробництва продукції. При необхідності вони спільно розробляють документи, що входять до складу технологічної підготовки виробництва, проводять кваліфікаційні випробування.
Найважливішими завданнями на стадії виробництва є: забезпечення стабільної якості продукції, аналіз даних про результати експлуатації (споживання), виявлення можливих напрямків удосконалювання виробів, виконання робіт з підготовки до сертифікації й організації сервісного обслуговування.
II. СУТНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ. СИСТЕМА ЯКОСТІ
Під управлінням якістю продукції розуміють постійний, цілеспрямований процес впливу на всіх рівнях на фактори та умови, що забезпечує створення продукції оптимальної якості і повноцінне її використання.
Стратегічні функції управління якістю включають:
- прогнозування й аналіз базових показників якості;
- визначення напрямків проектних та конструкторських робіт;
- аналіз досягнутих результатів якості виробництва;
- аналіз інформації про рекламації;
- аналіз інформації про споживацький попит.
Тактичні функції управління якістю:
- управління сферою виробництва;
- підтримання на рівні заданих показників якості;
- взаємодія з керованими об’єктами та зовнішнім середовищем.
- політика в області якості;
- система управління якістю;
- посібник з якості;
- програма якості;
- планування якості;
- оперативне управління якістю;
- забезпечення якості;
- постійне покращення якості.
Політика в області якості – основні напрямки і цілі організації в області якості, офіційно сформульовані вищим керівництвом.
Система управління якістю (система якості) – сукупність організаційної структури, методик, процесів та ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.
Посібник з якості – документ, в якому викладено політику в області якості та описана система якості організації.
Програма якості – документ, що регламентує конкретні заходи в області якості, ресурси та послідовність діяльності, які відносяться до специфічної продукції, проекту або контракту.
Планування якості – діяльність, яка
- встановлює мету і вимогу до якості шляхом вивчення потреб клієнта та трансформації їх в характеристики продукту (зовнішнє завдання);
- показує шляхи забезпечення виконання очікувань клієнта за допомогою застосування елементів системи якості – петлі якості та відповідних методів (внутрішнє завдання).
Оперативне управління якістю
Переслідує подвійну мету:
1. Додержання норм та стандартів. Критерій досягнення – відповідність продукції або послуг стандартам.
2. Оволодіння якістю процесів. Критерій досягнення – запобігання невідповідностям (браку, доробкам, виправленням, повторам операцій).
Розв’язує наступні завдання:
1. Структурування процесів, що визначають конкурентоспроможність підприємства в рамках розробки / розвитку процесів.
2. Реалізація чотирьох кроків управління якістю як заходів для досягнення відповідності:
- зрозуміти та визначити вимоги до якості (норма);
- домогтися виконання вимог (засоби, організація, мотивація);
- перевірити якість;
- зібрати та порівняти інформацію (корегування).
3. Вимір результатів – якості продукції та процесів (відповідність нормам / стандартам, кількість і частота виникнення помилок, затрати на помилки і невідповідності, кількість додаткових корегувань...).
4. Визначення відповідальності за виміри та контроль (перевірки, випробування) – ВТК та самоконтроль.
5. Здійснення зворотного зв’язку (результати вимірювань використовуються в замкненому контурі управління – корегувальні впливи).
Забезпечення (гарантія) якості здійснюється з метою визначення і усування ризику виникнення невідповідностей. Наприклад:
- вхідний контроль – забезпечення якісного постачання;
- оцінка постачальників – забезпечення залучення якісних постачальників;
- аудит системи управління якістю, процесів та продукції – забезпечення якості;
- системи раннього попередження (статистичні методи, метод “чотирьох очей”, метод FMEA) – запобігання виникненню проблем, дефектів.
Постійне покращення якості
мета – зміна поведінки керівних співробітників і персоналу в напрямку підвищеного усвідомлення проблем якості та покращення навченості, ресурсного забезпечення;
інструмент – проекти та програми;
задачі:
- підвищення ефективності (зростання задоволеності споживача, персоналу, громадськості);
- прагнення до бездефектності (підвищення ефективності процесів, систем, потенціалу, стабільності підприємства).
Очевидно, що якість продукції являє собою матеріальну основу задоволення як особистих, так і суспільних потреб людей, і цим визначається її унікальна соціально-економічна значимість. У силу цього проблема якості продукції має ключове значення в економіці й організації виробництва продукції. Отже, управління якістю продукції є найважливішою задачею як виробника, так і споживача товарної продукції промислового виробництва. Під управлінням якістю продукції розуміється постійний, планомірний і цілеспрямований процес впливу на фактори й умови, що забезпечують створення продукції оптимальної якості з метою її максимально ефективного використання.
У методології управління якістю продукції задоволення потреб людей приймається як вихідний момент і як мета. Орієнтація управління якістю продукції на характер потреб з урахуванням закономірностей їхнього розподілу в