часі і їхнього взаємовпливу служать об'єктивною передумовою для формування конкретних цілей цього виду діяльності, а також підставою для розробки і прийняття методів, способів і засобів дій при створенні, виготовленні і використанні якісної продукції.
Розрізняють два види (методи) дій по управлінню якістю виробленої підприємством продукції: загальний організаційно-адміністративний посібник з управління якістю; оперативне і безпосереднє управління якістю.
Система якості — це сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення загального керівництва якістю (МС ІСО 8402). В даний час на провідних промислових підприємствах використовують "комплексну систему управління якістю продукції" (КС УЯП). Ця "система якості" діє на рівні підприємства чи об'єднання (фірми). Первісне управління якістю одержало поширення в базових галузях, що забезпечують науково-технічний прогрес, — у машинобудуванні, у радіотехнічній промисловості, на підприємствах хімічної, електронної, авіаційної, ракетної і військової техніки.
Виникнення в нашій країні системного підходу до управління якістю продукції для підприємстві-виготовлювача вважається розробленим і впровадженим у 1955 р. на Саратовському авіаційному заводі, – це система бездефектного виготовлення продукції (БВП).
Система БВП являє собою комплекс взаємозалежних організаційних, економічних, виховних і інших заходів, що спрямовані на забезпечення випуску бездефектної продукції відповідно до вимог нормативно-технічної документації.
В основу БВП були покладені наступні принципи:—
повна відповідальність безпосереднього виконавця за якість виготовленої їм продукції;—
суворе дотримання технологічної дисципліни;—
повний контроль якості виробів виготовлювачем до пред'явлення продукції службі контролю — відділу технічного контролю (ВТК);—
служби контролю якості не тільки реєструють брак, але здійснюють такі контрольні заходи, що виключають появ дефектів на ранніх етапах виготовлення продукції;—
при виявленні першого дефекту у виробі вся партія повертається на доробку і самоконтроль; —
повторне пред'явлення продукції ВТК здійснюється з дозволу керівництва підприємства.
У системі БВП використовується кількісна оцінка якості праці. Кількість праці в даному випадку характеризується відсотком здачі продукції ВТК з першого пред'явлення за звітний період часу Т (зміна, тиждень, місяць, квартал):
(2.)
де Р – кількість продукції, прийнятої ВТК з першого подання
за годину Т;
N – кількість продукції, поданої ВТК за годину Т.
Так оцінюється якість праці окремого робітника, бригади, ділянки, цеху і підприємства в цілому. У залежності від значення показника визначають величину заробітної плати і премії за якісну працю.
Ефективність системи БВП багато в чому обумовлена рівнем професійної підготовки кадрів і їхнім вихованням у дусі відповідального і сумлінного виконання робіт. З цією метою організуються школи якості по навчанню працівників методам якісного виготовлення і самоконтролю якості виробленої продукції. Впровадження системи БВП сприяло розвитку роботи з особистим клеймом ВТК. На підприємствах стали проводитися дні якості.
День якості — це особлива форма наради, де аналізується робота з забезпечення якості продукції за визначений період часу. Дні якості повинні проводитися на всіх рівнях управління підприємством.
Система БВП зажадала відповідності технічного стану виробничого устаткування, оснащення, інструмента, контрольно-вимірювальних приладів і технічної документації вимогам технологічного процесу, чіткої організації праці і виробництва в цілому. Кількісна оцінка якості праці дозволила організувати систему матеріального і морального стимулювання виконавців у залежності від рівня здачі продукції з першого пред'явлення.
З початку 60-х років саратовська система управління якістю БВП і подібні їй одержали широке розповсюдження на підприємствах усіх галузей промисловості нашої країни і за рубежем.
Починаючи з 1962 р. системи управління якістю, подібні саратовській системі БВП, почали використовуватися в НДР, ПНР, США, ФРН, Японії і в інших країнах.
Система якості БВП усуває негативні суб'єктивні причини виробничого браку. Однак вона не дає можливості керувати якістю на стадії розробки проектно-конструкторської, технологічної та іншої нормативно-технічної документації. Система БВП не охоплює також інші стадії життєвого циклу виробу — реалізацію і експлуатацію. Тому був розроблений "Львівський варіант саратовської системи БВП" — була створена система бездефектної праці (СБП). У системі управління якістю продукції через систему бездефектної праці передбачається кількісна оцінка якості праці всіх робітників, інженерно-технічних працівників і службовців.
У цьому випадку коефіцієнт якості праці як окремих виконавців, так і колективу працівників розраховується по формулі:
(2.)
де Ки – вихідний коефіцієнт якості (приймається за 1, 10 або 100);
Ксі – коефіцієнт зниження коефіцієнта Кк.т за недодержання встановленого показника і-ої якості праці;
n – кількість показників, знижуючих коефіцієнт якості.
У формулі ()
Ксі = miZi ,
де Zi – кількість випадків невиконання однотипного і-го завдання;
mі – норматив зниження за невиконання і-го завдання.
Недолік формули (1.2) полягає в тому, що в ній враховуються тільки коефіцієнти зниження, що виражають недоліки в праці. Перевищення встановлених значень показників якості праці теж необхідно враховувати. Заохочувальні коефіцієнти якості праці позначимо Кni. З обліком що знижують і підвищують (заохочувальних) коефіцієнтів формулу () варто записати у виді:
(2.)
де Кnі – коефіцієнт підвищення за бездоганне виконання або перевищення і-го показника якості праці, розраховується за аналогією з Ксі;
m – кількість показників збільшення коефіцієнта якості праці.
Коефіцієнти підвищення і зниження класифікуються і нормуються з урахуванням особливостей продуктивної праці і роботи служб підприємства.
По Кк.т досить всебічно й об'єктивно оцінюють якість роботи як окремих виконавців, так і колективів виробничих підрозділів, а також служб підприємства. При цьому забезпечується порівнянність якості робіт, що дає можливість цілеспрямованого і діючого впливу на забезпечення бездефектної праці і, отже, на якість виробленої продукції.
Упровадження СБП сприяло розвитку раціоналізаторства і винахідництва на підприємствах, а також нових організаційних форм праці. Система бездефектної праці, застосовувана на різних підприємствах, має свої особливості. Однак загальними є такі елементи: здача продукції з першого пред'явлення, оцінка якості праці, дні якості, контроль виконання робіт.
На підприємствах, на яких виготовляють продукцію по