Система бездефектної праці використовується не тільки на промислових підприємствах, але й у науково-дослідних інститутах, у конструкторських і проектних організаціях, на транспорті, на підприємствах побутового обслуговування, у сільському господарстві й в інших організаціях.

Організаційно-адміністративні методи управління якістю продукції на стадіях її створення, наприклад, БВП і СБП, послужили початком комплексного підходу до організації робіт з управління якістю продукції і входять складовими частинами в інші, більш досконалі системи якості.

Розвитком системного підходу до управління якістю продукції на підприємстві стало створення системи якості КАНАРСПИ (від російської абревіатури “качество, надёжность, ресурс с первых изделий — якість, надійність, ресурс із перших виробів). Ця система якості створена на підприємствах Горьківської області в 1958 р. і спрямована на створення умов, що забезпечують високий рівень конструкторської і технологічної підготовки виробництва, а також на досягнення в стислий термін необхідної якості продукції з перших промислових зразків.

Причиною створення системи КАНАРСПИ була недостатня надійність машин, що випускаються підприємствами різних галузей промисловості. У результаті досліджень проблеми надійності було з'ясовано, що з загальної кількості дефектів, що приводять до відмовлень техніки, 60—85% є конструктивно-технологічними. Тому, можливо, трудомісткість змісту в технічно справному стані наших тракторів і автомобілів до першого капітального ремонту в 5—8 разів більше трудомісткості їхнього виготовлення, а за весь амортизаційний період: тракторів — у 30—40, а автомобілів — у 60—70 разів.

Головна задача системи КАНАРСПИ полягає у виявленні на етапі проектування і конструювання виробів максимальної кількості причин відмовлень і їх усунення в довиробничий період. Вирішення даної задачі здійснюють різними шляхами: розвитком експериментальної і дослідницької баз; підвищенням коефіцієнта уніфікації виробу; широким використанням методів моделювання і макетування; прискоренням і скороченням випробувань зразків для відпрацьовування на надійність оригінальних конструкторських рішень; продовженням процесу конструкторсько-технологічного відпрацьовування виробу під час технологічної підготовки виробництва і т.п.

Усі перераховані види робіт виконуються спеціальними комплексними бригадами, що складаються з конструкторів виробу, технологів, висококваліфікованих робітників і представників експлуатаційників. Очевидно, що вироби, які пройшли таке комплексне конструкторсько-технологічне відпрацьовування, мають набагато менше недоліків і дефектів, ніж вироби без відпрацьовування на якість.

На етапі технологічної підготовки виробництва система КАНАРСПИ орієнтує: на застосування найбільш прогресивних технологічних процесів і їх наступне удосконалення; на максимальне використання стандартів і типових технологічних процесів; на використання уніфікованої, збірно-розбірного і універсального оснащення, а також спеціального контрольно-випробувального устаткування і т.д. Дана система якості передбачає установлення творчих зв'язків науки з виробництвом.

На етапі виробництва продукції система КАНАРСПИ використовує методи БВП і СБП. У системі КАНАРСПИ експлуатація виробів розглядається як "зворотний зв'язок" для подальшого підвищення їхньої якості.

Система КАНАРСПИ використовується на багатьох підприємствах різних галузей промислового виробництва. У результаті цього на ряді підприємств вдалося:—

скоротити терміни доведення нових виробів до заданого рівня якості в 2—3 рази;—

підвищити надійність роботи виробів, що випускаються, у 1,5—2 рази;—

підвищити моторесурс виробів у 2 рази;—

знизити трудомісткість і тривалість монтажно-збірних робіт у 1,5—2 рази.

Впровадження даної системи якості на підприємствах супроводжувалося розширенням конструкторських і технологічних підрозділів, експериментальної бази і створенням дослідних виробництв. Основні принципи системи якості КАНАРСПИ широко використовуються в сучасній комплексній системі управління якістю продукції на стадіях прикладних досліджень, проектно-конструкторських робіт і в процесі технологічної підготовки виробництва.

Система якості НОРМ. Система НОРМ — наукова організація робіт зі збільшення моторесурса. Вона була розроблена ще в середині 60-х років на Ярославському моторному заводі (зараз це об'єднання "Автодизель").

Ярославський моторний завод "Автодизель" — спеціалізоване підприємство по масовому виробництву дизельних двигунів. Номенклатура виробів підприємства відносно стабільна. У складі підприємства своє конструкторське бюро, що здійснює проектування і конструювання дизельних двигунів. Усе це дозволило не тільки планувати поліпшення головного показника якості, але і керувати якістю за цим критерієм.

Система НОРМ характеризується тим, що за критерій якості дизельних двигунів був прийнятий їхній моторесурс, тобто наробіток у годинах до першого капітального ремонту при нормативних умовах експлуатації з заміною в цей період окремих швидкозношуваних змінних деталей.

Організацію робіт у системі НОРМ здійснюють циклічно: кожен новий цикл по підвищенню моторесурса починається відразу ж після одержання інформації про досягнення запланованого моторесурса. Кожен цикл робіт з підвищення моторесурса двигуна включає:*

визначення фактичного моторесурса;*

виявлення деталей і вузлів, що лімітують моторесурс;*

прогнозування і планування оптимального збільшення моторесурса;*

розробку і перевірку досяжності інженерних рекомендацій з рівня моторесурса;*

обґрунтування і розробку комплексного плану конструкторсько-технологічних заходів щодо виробництва двигуна з новим ресурсом у масовому (багатосерійному) виробництві;*

проведення відповідного комплексу конструкторсько-технологічних заходів і організацію дослідно-випробувальних робіт;*

заходи щодо закріплення досягнутого ресурсу у виробництві;*

розробку рекомендацій (інструкцій), спрямованих на підтримку в експлуатації досягнутого рівня моторесурса.

Одним із засобів підвищення моторесурса дизеля є комплексна стандартизація й уніфікація його частин і деталей.

Об'єктом управління в системі НОРМ служить якість на всіх стадіях життєвого циклу продукції. Тому дана система повинна бути системою наскрізного управління якістю. Так, наприклад, на стадії проектування, конструювання й випробувань система НОРМ містить у собі основні елементи системи КАНАРСПИ, а на стадії виробництва використовує принципи СБП.

Упровадження системи НОРМ тільки на одному ярославському заводі "Автодизель" дозволило значно знизити витрати на розробку, виробництво, технічне обслуговування і ремонт двигунів, істотно збільшивши їхній моторесурс і безвідмовність.

Окремі системи управління якістю продукції були створені також на ряді підприємств Москви, Ленінграда, Мінська, Кременчуга, Тольятті й інших міст. Однак усі вони базувалися