м'ясо-кісткового та м'ясного), коричневого бульйону (для соусів). Варка (припущення) компонентів заправочних супів з відділенням рідини (відвару) після теплової обробки. Для варки заправочних супів використовують котел харчоварочний, який перекидається, з механічн. мішалкою на 250 л.
Для приготування супів-пюре використовують овочі, гриби, крупи, бобові, м'ясні та морепродукти, рибу.
Таблиця № 6 |
Супи-пюре
Продукти | з картоплі № 250 | з моркви або ріпи № 251 | з рису або перлової крупи № 258
брутто | нетто | брутто | нетто | брутто | нетто
кістки м'ясні | 125 | 125 | 125 | 125 | 125 | 125
курка ІІ кат. напівпотро-шена |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
--
картопля | 240 | 180 | -- | -- | -- | --
морква
або ріпа |
13 | 10 | 200 | 160 | 13 | 10
крупа перлова
або рис | --
-- | --
-- | --
10 | --
10 | 40
50 | 40
50
горох, квасоля | -- | -- | -- | -- | -- | --
печінка | -- | -- | -- | -- | -- | --
петрушка | 7 | 5 | 7 | 5 | 7 | 5
цибуля ріпчата | 24 | 20 | 12 | 10 | 5 | 5
борошно пшеничне | 10 | 10 | 10 | 10 | 5 | 5
вершкове масло | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10
молоко
або сливки | 75
75 | 75
75 | 75
75 | 75
75 | 75
75 | 75
75
яйця | 1/8 | 5 | 1/8 | 5 | 1/8 | 5
Всі продукти припускають, крупи, бобові розварюють до розрушення зерен.
Другою складовою частиною супу є соус, для якого готують жирову пасеровку. Її розводять бульйом або молоком, соус проварюють та проціджують. Пюреподібні супи на молочному соусі - суп-креми. Їх готують із цвітної капусти, зеленого горошку, кабачків, гарбузів, кукурудзи, рису.
Пюреподібну масу з'єнують з соусом, перемішують, кип'ятять, додають бульйон або відварюють і доводять до консистенції жирних сливок та додають сіль. Для підвищення харчової цінності та поліпшення смаку супи-пюре заправляють прокип'яченим молоком або вершками. Прохолодне вершкове масло вводять в суп невеликими шматочками, при перемішуванні вершкове масло розплавляється та утворюється нестійка емульсія. Після заправки супи-пюре не можна доводити до кипіння, щоб не порушилась емульсія жиру та не звернулися білки яйця. При відпусканні в суп-пюре кладуть невелику кількість гарніру, в якості якого використовують: головний продукт або доповнюючий, по смаку з головним продуктом або підкреслюючий його колір.
В суп-пюре з цвітної капусти кладуть відварні суцвіття капусти, в суп-пюре з грибів - нарізані шматками шляпки грибів, з сумішшю овочів - зелений горошок, з моркви - розсипчастий рис. Супи-пюре з круп можна приготувати і без білого соусу. Розварену крупу протирають разом з відваром. Протерта маса має однорідну в'язку консистенцію через велику кількість оклейстерізованого крохмалю. Вона стійка при збереженні. Пюреподібну масу розводять бульйоном до необхідної консистенції та заправляють. Приготування супів-пюре з круп - важкий процес. Частина крупи, яка не розмільчується, не використовується. З меншою витратою сировини та праці можна приготувати супи-пюре із борошна, яке отримують в умові подрібнення крупи. Борошно розводять двохкратною кількістю води або бульйону, перемішують, вливають в кип'ячений бульйон, проварюють до загустіння. Для поліпшення смаку таких супів вводять овочеві або фруктові пюре, які випускає промисловість. Окремо на пиріжкову тарілку кладуть грінки - нарізні мілкі кубики (5х5 мм) та підсушений хліб. Замість хліба можна подати пшеничні або кукурудзяні пластівці.
Висновки
В курсовій роботі викладені основні характеристики організації роботи соусного відділення в їдальні при навчальному закладі. Приводиться технічна характеристика у вигляді таблиці вказаних основних параметрів та деякі формули для необхідних розрахунків.
Автор, працюючи над курсовою роботою, навчився теоретично організовувати процес виробництва в соусному відділенні гарячого цеху їдальні при навчальному закладі.
В першому розділі подана характеристика студентської їдальні.
Студентська їдальня розташована в центрі міста Одеса при вищому закладі навчання Одеському Політехнічному Університеті. Потужність їдальні при Одеському університеті - розрахована на 200 місць. Є можливість розширення підприємства. Працює на сировині. Працює підприємство з 8.00 до 22.00, гарячий цех з 7.00 до 22.30.
В другому розділі було детально розглянуто роботу соусного відділенні на прикладі студентської їдальні.
В пункті 2.1. автор перш за все охарактеризував роботу гарячого цеха при їдальні. У гарячих цехах виділяють робочі місця для приготування супів, других страв, соусів, гарнірів, гарячих напоїв. В цеху завершується технологічний процес приготування їжі, приводиться теплова обробка продуктів, варка бульйонів, приготування супів, соусів, гарнірів, інших страв, теплова обробка продуктів для холодних та солодких страв, а також приготування страв на пару згідно тої чи іншої дієти.
Соусне відділення призначене для приготування других гарячих страв, гарнірів та соусів. Головним обладнанням цього відділення є кухонні плити, жарочні шафи, електосковороди, фритюрниці, харчоварочні котли, та утв. привід - П-11. Електричні котли використовують для варки овочевих, круп'яних гарнірів, соусів, гарячих напоїв.
Використана література
Х.Бердичевский, В.І. Карсекін "Технологічне проектування підприємств громадського харчування". - Київ: "Вища школа", 1979.
А.Н.Тихомирова "Інвентар та посуд ПГХ". Довідник. - М, 1990.
Дієтичне харчування у столових та збірник рецептур та технологія виготовлення страв. - М., 1971.
Шаллов С.А. "Технологічне проектування громадського харчування". - К: "Техніка", 1978.
Карсекін В.І., Бердичевський В.Х. "Основи проектування та інтер'єр підприємств загального харчування". - Київ: "Вища школа", Головне видавництво, 1983.
Організація виробництва і обслуговування в громадському харчуванні. – М.: 1986.
П’ятницька Н.А. Організація виробництва і обслуговування