Стан та перспективи розвитку "Керамічні товари" (фарфор)

Серед керамічних виробів розрізняють вироби грубої і тонкої кераміки.

До грубої кераміки відносяться вироби з неоднорідною структурою в зламі, що розрізняється неозброєним оком і що має природне фарбування (жовтувато-коричневе), наприклад гончарний посуд, черепиця, червона цегла й ін.

До тонкої кераміки відносяться вироби, що мають щільний спечений чи мілкопорістий черепок з однорідною будівлею, звичайно білий чи слабко і рівномірно пофарбований. Сюди входять усі види порцелянових, тонкокаменних, напівпорцелянових, фаянсових і майолікових виробів.

Основними властивостями кераміки є міцність, твердість, термо- і хімічна стійкість, колір, білизна, проміненість і водопоглощаємість.

Фарфор - основний представник тонкої кераміки.

Фарфор вважається кращим видом кераміки. Для нього характерні спечений черепок, підвищена білизна, водонепроникність, хімічна стійкість, діелектричні властивості. Він просвічує в тонких шарах і видає дзвінкий тривалий звук при ударі дерев'яною паличкою. Виробляють два основних види фарфору: твердий і м'який, котрі розрізняються своїми властивостями внаслідок різного складу і режиму випалу.

Твердий фарфор (звичайний) готується з маси, що містить 50% каоліну і по 25% польового шпату і кварцу. Він механічно міцний, більш твердий, чим м'який фарфор, але уступає йому по декоративних властивостях.

М'який фарфор містить менше каоліну (25—35%) і більше кварцу (25—46%) і плавнів (30—36%). Випал його провадиться при температурі на 100°С нижче в порівнянні з температурою випалу твердої фарфору. Він уступає твердій порцеляні у твердості, термостійкості, механічній міцності. До м'якого відноситься тонкостінний і кістяний фарфор. Тонкостінні порцелянові вироби характеризуються високою білизною (за рахунок використання добре очищених каолінів і кварцу), проміненістю і більш тонким черепком. Кістяний фарфор по білизні і проміненості нагадує тонкостінний, володіє великою механічною міцністю.

Процес виробництва фарфору складається з наступних стадій: підготовка сировинних матеріалів, формування виробів, сушіння, випал і декорування виробів.

Керамічні вироби піддають, як правило, дворазовому випалу - утельному (до глазуровання) і політому (після глазуровання). Застосовують також однократний швидкісний і бізкапсельний випал. Порцелянові вироби, декоровані надглазурними прикрасами, піддають третьому випалу - муфельному.

Після утельного випалу керамічні вироби або декорують післягазурними фарбами, глазурирують і піддають политому випалу, або глазурують, обпалюють і декорують.

Порцелянові вироби після утельного випалу найчастіше глазурують, а потім обпалюють. Тугоплавку глазур у виді суспензії наносять методом занурення, обливання і пульверизацією. Після глазуровання з ніжки чи верхнього краю фарфорового виробу зчищують глазур, щоб попередити сплавку з підставкою під час политого випалу чи іншими виробами при випалі "у спарку". Це відмітна ознака порцелянових виробів, фаянсові вироби цілком покривають глазур'ю.

У процесі випалу формується черепок з необхідними фізичними і хімічними властивостями.

На деяких підприємствах керамічні вироби, у тому числі і порцелянові, піддають однократному бізкапсельному випалу. Однократному випалу піддають в основному товстостінні вироби - кухлі, салатники, масельнички, цукорниці, що при глазурованні без утельного випалу не розмокають, не деформуються і не руйнуються.

При випалі на виробах можуть утворитися наступні дефекти: перекручування розмірів і форми, щербини, задувка, прищі, міхури, засорка, жовтуватий відтінок і т.д. Після випалу вироби перевіряють для виявлення дефектів. Вироби, що відповідають пропонованим до них вимогам, декорують.

Виробу прикрашають підглазурними і надглазурними фарбами, препаратом золота, розчинами солей, окислів і декоративними глазур’ями з наступним випалом.

У залежності від характеру поверхні декорування виробів може бути рельєфним і гладким. Вид оброблення залежить від призначення і природи виробів. При виборі оброблення необхідно враховувати природну красу черепка, прикраса повинна сполучатися з його природними особливостями і підкреслювати їх, а не затушовувати. Для фарфору в основному застосовують гладке надглазурне декорування, іноді рельєфне і підглазурне.

Порцелянові вироби побутового призначення класифікують за формою, розмірам, наявності глазурного шару, призначенню, комплектності, видам і групам складності розділок і сортам.

За формою вироби поділяють на порожні і плоскі, по розмірах - на дрібні і великі. У залежності від наявності глазурного шару розрізняють вироби глазуровані і неглазуровані. По призначенню порцелянові вироби поділяються на побутовий посуд, художньо-декоративний та інші; по комплектності - одиночні й у виді комплектів. Особливістю виробів, що входять у комплект, є єдність декоративного оформлення, конструкції і форми.

Комплектний посуд по функціональному використанню, та ж як і штучні вироби, поділяють на столову, кавову, чайну, закусочну, для вина, пива і води, іншу і вироби художньо-декоративного призначення. Випускають її у виді сервізів, гарнітурів, наборів і подарункових комплектів, призначених для двох, чотирьох, шести і дванадцяти чоловік.

Кожну з груп поділяють на посуд для прийняття їжі, напоїв, подачі їжі на стіл, збереження їжі й іншу.

За формою посуд може бути плоским (тарілки, блюда, селедочниці й ін.) і полим (чайники, чашки, салатники, вази й ін.).

Розміри порожніх виробів визначаються в кубічних сантиметрах чи у літрах, по діаметру, довжині в міліметрах, високих — по висоті і діаметру. Крім того, розміри посуду можуть позначатися умовними термінами. Наприклад, тарілки дрібні в залежності від діаметра бувають пиріжкові (до 160 мм), десертні (175 мм), закусочні (200 мм) і підставні під глибокі тарілки (240 мм). По товщині стінок посуд поділяють на звичайний (2,5—4 мм), тонкостінний (1,4—2,5 мм), товстостінний (4—5 мм).

По комплектності розрізняють посуд штучну (одиночну), парну (чашки з блюдцями) і комплектну. Комплектний посуд — вироби однакового фасону і способу прикраси, що надходять у продаж у виді сервізів і гарнітурів (на 6 і 12 чоловік), наборів (на 1, 2, З, 4 і 6 чоловік) і приладів. Сервізи бувають чайні, кавові, чайно-кавові і їдальні. Гарнітури повніше сервізів по видах виробів.