Колектив спеціалістів, який забезпечує функціонування автоматизованого банку даних, складається з адміністратора, аналітиків, системних та прикладних програмістів. Взаємодія їх між собою ті кінцевими користувачами показана на рис.1.4. Розглянемо детальніше функції, покладені на кожного з перерахованих спеціалістів.

Риcунок 1.4 - Схема взаємодії колективу спеціалістів

Адміністратор - це спеціаліст, який володіє інформацією про інформаційні потреби кінцевих користувачів, працює в тісному контакті з користувачами і відповідає за визначення, завантаження, захист та ефективність експлуатації баз даних.

Необхідність включення адміністратора в колектив спеціалістів стала актуальною в той період, коли виникла необхідність в централізації обробки даних, що призвело до переходу від файлових систем до інтегрованих баз даних. Оскільки користувачі повинні обслуговуватись усіма засобами автоматизованого банку даних, то адміністратор є відповідальним за аналіз потреб користувачів, проектування бази даних, її впровадження, поновлення та реорганізацію.

Всі задачі, виконання яких покладається на адміністратора, можна розділити у відповідності з етапами розробки автоматизованих банків інформації на чотири групи: планування, проектування, експлуатація та використання.

При плануванні адміністратор бере участь у виборі програмного забезпечення, яке пов'язано з базою даних, та обладнання. Йому доводиться працювати з кінцевими користувачами, щоб встановити реальні цілі та вимоги до прикладних програм і баз даних. Адміністратор повинен гарантувати, що пріоритети розробки та експлуатації прикладних програм відповідають цілям різних категорій користувачів, приймає участь в довгостроковому плануванні, в тому числі у визначенні перспектив розширення бази даних.

При проектуванні адміністратор надає розробникам прикладних систем необхідні засоби для проектування логічної та фізичної баз даних, керує процесом логічного проектування з метою отримання повної картини ресурсів даних. При появі нових вимог до даних адміністратор банку визначає метод, за допомогою якого ці дані можна включити в склад існуючої бази даних, і керує процесом виконання необхідних змін. Він також здійснює вибір методів доступу і методів розміщення даних в фізичній пам'яті, що дозволяє забезпечити виконання вимог прикладних програм.

На етапі експлуатації в обов'язки адміністратора також входить розробка і контроль дій, які гарантують збереження цілісності бази даних, включаючи процедури її копіювання і відновлення, а також організації захисту бази даних за допомогою механізмів керування доступом і засобів СКБД.

І нарешті, адміністратору доводиться взаємодіяти з користувачами бази даних, тому він вводить стандарти на вміст і використання бази даних, роблячи їх доступними для потенційних користувачів, супроводжує спеціальні засоби програмного забезпечення роботи з базою даних (словники даних, мови запитів). Крім того, він може консультувати користувача бази даних по застосуванню окремих елементів чи усього програмного забезпечення.

Системні програмісти займаються створенням базового математичного забезпечення для ЕОМ. Вони "генерують" операційні системи, СКБД, транслятори з різних мов, розробляють сервісні програми і інші програмні засоби, які забезпечують обробку інформації та вирішення задач на ЕОМ.

Аналітик, користуючись знаннями закономірностей певного проблемного середовища, розробляє його математичну модель, застосовує необхідні математичні методи і методи моделювання. Він оцінює альтернативні варіанти і приймає рішення в залежності від заданих вимог.

Аналітик переводить задачі кінцевого користувача (КК) в деяку вихідну формальну модель. Оскільки КК не являється математиком, то задачу він формулює на мові своєї професії, і все мистецтво аналітика полягає в умінні з цього формулювання побудувати адекватну йому математичну задачу. Результатом роботи аналітика є вихідне представлення задачі для прикладного програміста, метою котрого є перетворення продукту аналітика в програмний продукт, придатний для вводу в ЕОМ.

2. Основні вимоги до банків даних та принципи їх побудови

Різноманіття інформаційних потреб висувають до банків даних підвищені вимоги. До основних вимог відносяться:

Адекватність інформації стану предметної області. БнД є інформаційною моделлю предметної області і, як відзначалося вище, інформація, яка зберігається в ньому, повинна повно і точно відображати її об'єкти, їхні властивості і відношення між об'єктами. Відступ від принципу адекватності робить систему марною і навіть небезпечною, неприпустимою для використання. У свою чергу, вимога адекватності породжує ряд нових вимог до системи таких, як необхідність постійного внесення змін у дані і періодичної зміни організації даних.

Надійність функціонування - одна з найважливіших вимог, які висуваються до будь-якої системи.

Швидкодія і продуктивність. Ці дві близькі одна до одної вимоги відображають часові потреби користувачів. Перша з них визначається часом відповіді (реакції) системи на запит, який відраховується з моменту введення запиту до моменту початку видачі знайдених даних. Цей час залежить не тільки від швидкодії ЕОМ, але і від способів фізичної організації даних, методів доступу, способів пошуку, складності запиту й інших чинників. Друга вимога визначається кількістю запитів, які відпрацьовуються в одиницю часу.

Простота і зручність використання. Ця вимога висувається до БнД з боку всіх без винятку категорій користувачів, особливо кінцевих. Складність запитів, відсутність сервісу формують у психології користувача небажання працювати з інформаційною системою.

Масовість використання. Сучасна інформаційна система повинна забезпечувати колективний доступ користувачів, при якому вони можуть одночасно і незалежно звертатися до баз даних для одержання необхідних даних.

Захист інформації. Система повинна забезпечувати захист збережених у ній даних і програм як від випадкових спотворень і знищення, так і від навмисних, несанкціонованих дій користувачів.

Можливість розширення. Архітектура системи повинна допускати розширення її можливостей шляхом модифікації або заміни існуючих програмних модулів, додаванням нових компонентів, а також шляхом реорганізації інформаційних масивів.

Принципи побудови банків даних

У основі побудови БнД лежать наукові принципи, на основі