Стан та перспективи розвитку "Керамічні товари" (фаянс)

До тонкої кераміки відносяться вироби, що мають щільний спечений чи мілкопорістий черепок з однорідною будівлею, звичайно білий чи слабко і рівномірно пофарбований. Сюди входять усі види порцелянових, тонкокам’яних, напівпорцелянових, фаянсових і майолікових виробів.

Основними властивостями кераміки є міцність, твердість, термо- і хімічна стійкість, колір, білизна, проміненість і водопоглощаємість.

Міцність керамічних виробів до стиску досить висока, а до ударних впливів, вигину і розтяганню відносно невелика. Вона знижується зі збільшенням пористості і склоподібної частини.

Твердість виробу визначається значною мірою твердістю глазурі. Глазур — тонкий склоподібний шар, що по складу нагадує безбарвні заглушені стекла. Найбільш тверда глазур у порцеляни, тому вона довговічніше, краще зберігає блиск, гладкість.

Про термічну стійкість судять в основному по термічній стійкості глазурі — здатності зберігати цілісність (не утворюючи тріщин) при перепадах температури, а про хімічну по здатності глазурі і керамічних фарб не руйнуватися під дією розчинів миючих засобів, кислот і лугів. Термічна стійкість фаянсових виробів нижче, ніж порцелянових, тому що склад фаянсової глазурі більш складний і її важко підбирати за коефіцієнтом теплового розширення до складу черепка, а також тому, що фаянсовий черепок має більш високий коефіцієнт лінійного розширення, чим порцеляновий.

Колір, білизна і проміненість — найважливіші властивості для характеристики естетичних властивостей тонкого керамічного посуду. Водопоглощаємість дозволяє судити про пористість черепка, ступеня його спікливості. З підвищенням пористості знижуються щільність, міцність, проміненість, термостійкість виробу.

Змінюючи склад вихідної маси і режим термічної обробки, виробляють різні види керамічних виробів з перевагою тих чи інших властивостей. Наприклад, з маси, що містить менше плавнів і обпалювала при порівняно знижених температурах (1280—1300 °С), одержують вироби з пористим черепком (фаянс, майоліку, напівпорцеляну й ін.). З маси, що включає значну кількість плавнів і була обпалювала при більш високих температурах (1400 °С), виготовляють вироби зі спеченим черепком (порцелянові і тонкокам’яні).

Фаянс відноситься до пористої кераміки (водопоглощаємість до 5%), виробляється з біложгучих глин, каоліну, кварцового піску з додаванням бою черепка. Для нього характерний білий з жовтуватим відтінком, без блиску черепок.

Керамічні товари підрозділяють за багатьма ознаками: складу, властивостям, призначенню, товщині стінок корпуса, найменуванню, розмірам, формі, обробленню, комплектності.

По складу і властивостям розрізняють посуд з порцеляни, фаянсу, майоліки, по призначенню — чайний, кавовий, їдальний, причому кожну з груп поділяють на посуд для прийняття їжі, напоїв, подачі їжі на стіл, збереження їжі й іншу.

За формою посуд може бути плоским (тарілки, блюда, селедочниці й ін.) і порожний (чайники, чашки, салатники, вази й ін.).

Розміри порожніх виробів визначаються в кубічних сантиметрах чи у літрах, по діаметру, довжині в міліметрах, високих — по висоті і діаметру. Крім того, розміри посуду можуть позначатися умовними термінами. Наприклад, тарілки дрібні в залежності від діаметра бувають пиріжкові (до 160 мм), десертні (175 мм), закусочні (200 мм) і підставні під глибокі тарілки (240 мм).

По товщині стінок посуд поділяють на звичайний (2,5—4 мм), тонкостінний (1,4—2,5 мм), товстостінний (4—5 мм).

По комплектності розрізняють посуд штучний (одиночний), парний (чашки з блюдцями) і комплектний.

Комплектний посуд — вироби однакового фасону і способу прикраси, що надходять у продаж у виді сервізів і гарнітурів (на 6 і 12 чоловік), наборів (на 1, 2, З, 4 і 6 чоловік) і приладів. Сервізи бувають чайні, кавові, чайно-кавові і їдальні. Гарнітури повніше сервізів по видах виробів. Набори можуть бути у виді зменшених (без великих виробів) чайних і столових сервізів, комплектів більш вузького призначення (наборів для чаю, дитячих) чи виробів одного виду (набір салатників). Приклад-невеликі комплекти посуду для вина, води, молока й ін.

Фасони посуду визначаються формою корпуса (циліндричний, конічний, круглий і ін.), характером краю (гладкий, вирізний) і конструкцією. Фасони штучного і комплектного посуду часто позначаються номерами чи спеціальними назвами.

Порцеляновий і фаянсовий посуд випускається в найбільш широкому асортименті.

По обробленню фаянсовий посуд у залежності від складності прикраси поділяють на 7 груп. До 1-й групи відноситься білий без прикрас посуд. Крім цього, випускають вироби, що мають позагрупові оброблення, на які встановлюють надбавки до ціни.

Більшість видів посуду виготовляють як з порцеляни, так і з фаянсу. Однак деякі види посуду виробляють тільки з порцеляни (чайники, кавники, молочарі, цукорниці, сливочники й ін.) чи з фаянсу (пловниці, хлібниці, миски й ін.). Фаянсовий посуд по обсязі випуску і розмаїтості асортименту займає друге місце після порцеляни.

Чайний і кавовий посуд включає чашки, келихи і кружки, чайники, кавники.

Чашки виготовляють із блюдцями. Вони бувають різного призначення — чайні, кавові, дитячі. Асортимент посуду, що випускається, дуже великий і нараховує близько 100 фасонів. Він постійно обновляється за рахунок використання кістяної порцеляни, нових видів прикрас, виконуваних термостійкими фарбами підглазурним способом по необпаленій порцеляні. Чашки кавові з блюдцями виробляють невеликої ємності (40—60, 100—130, 100—170 см3).

Келихи — подарункові вироби у формі високої чашки, з блюдцем чи без нього, з ручкою, кришкою чи без них,

Кружки на відміну від чашок мають більш просту форму.

Чайники підрозділяють по призначенню, ємності і фасонам. Вони бувають заварні (ємністю 250, 350—375, 450, 500—700, 735—800 см3) і доливні (ємністю 1000—1250, 1400 і більш см3).

Кавники відрізняються від чайників більшою висотою корпуса і формою. У цю підгрупу входять також блюдця для варення, піали, сливочники, цукорниці, молочарі, масельнички, вази для фруктів і варення й