Роботи велися швидко. Тисячі робітників зводили насип, мости, зруби, укладали баласт, шпали, рейки. У вересні 1911 року на три місяці раніше терміну були виконані роботи першої черги. В експлуатацію здані ділянки Льгов-Основа-Лиман-Родакове, а також Лиман-Слов’янськ і Лиман-Краматорська.

У результаті Північно-Донецька з’єдналася з Південною і Єкатерининською магістралями. На новій залізниці було побудовано 36 станцій. Серед них Лиман, Святогорська, Яма, Ниркове, Шипілове, Сентянівка, Бежанівка, Родакове і інші. На станціях Лиман, Краматорська, Ниркове і Родакове стали до ладу депо. Через два роки, 7 вересня 1913 року, було закінчено будівництво лінії Яма-Микитівка, і перший потяг зі станції Микитівка пішов на станцію Яма.

Північно-Донецька залізниця зіграла позитивну роль в подальшому розвитку Донецького краю. Були освоєні нові вугільні родовища. Підвищився вуглевидобуток, інтенсивніше стали працювати соляні шахти.

Акціонери залізниці побудували до соляних шахт під’їзні колії, а станцію Сіль зробили основним перевалочним пунктом. У 1913 році шахти Бамуцького району добували щодоби 1310 тонн кам’яної солі – майже одну четверту частину виробленої в Росії.

Нова магістраль стала прибутковим підприємством. У 1912 році кожна верста залізниці давала по 18 тисяч карбованців дивідендів у рік. Але господарством акціонери розпоряджалися по-хижацькому.

Залізницю побудували з багатьма недоробками і відхиленнями від технічних норм. У ряді місць в колії був відсутній баласт, а шпали лежали на землі. Колійний розвиток багатьох станцій був недостатнім. Сортувальні пристрої Лиману з великим напруженням забезпечували переробку вагонопотоків. Не кращим був стан і на багатьох інших об’єктах.

До 1914 року загальна довжина залізничних ліній у Донбасі складала майже 2500 верст. Донецькі магістралі були дуже напружені по вантажній роботі. Вони виконували 20,4% завантаження залізничного транспорту Росії. Для здійснення комерційних операцій було відкрито 174 станції.

Особливо великими навантажувальними станціями були Алмазна, Рутченкове, Горлівка, Юзове, Чумакове, Мандрикіне, Кривий Торець. Найбільшими по вивантаженню були Сартана, Дружківка, Маріуполь-Порт, Краматорська, Алчевське.

Серед відділень вирішальними по навантаженню були Ясинуватське і Попаснянське. Більше за все надходило вагонів під розвантаження на Слов’янське, Волновахське і Ясинуватське відділення. У 1913 році магістралі Донбасу перевезли 8 мільйонів пасажирів, головним чином у місцевому сполученні.

Але в роки першої імперіалістичної війни транспорт усе-таки виявився не підготовленим до роботи в умовах воєнного часу. На вузлових станціях годинами простоювали військові ешелони і потяги з необхідними фронту вантажами. Перевезення продукції гірничодобувної промисловості, а також продовольства швидко знизилися.

Щоб поліпшити роботу станції Лиман і перетворити її у велику сортувальну, акціонери Північно-Донецької залізниці приступили до корінної реконструкції колій.

Тут побудували повний сортувальний комплекс, що складався з дев’ятиколійного парку прийому, ручної сортувальної гірки, сортувального парку і п’яти колій відправлення. Реконструкція парку затяглася і була закінчена лише в 1917 р.

Однак ці заходи не усунули головних недоліків у роботі залізниць Донбасу. Вони продовжували працювати з перевантаженням.

На початку 1917 року вітри революції закрутили над промисловим півднем Російської імперії. Це був новий етап не тільки в історії залізниць, але і всієї країни.

2. Сучасна Донецька залізниця

За 10 років існування залізничного транспорту на Україні невпізнанно змінилися станції, вокзали Донецької залізниці. Нині на дорозі відремонтовані і покращали дві сотні вокзалів, перони, посадочні платформи. Реконструйовано вокзал Донецька.

Довжина | Навантаження | Вивантаження

На транспортному коридорі Європа – Азія введена в експлуатацію електрифікована ділянка Штерівка – Красна могила. Промисловий Донбас одержав нове і зручне сполучення з півднем Росії, Кавказом.

У локомотивній службі Донецької залізниці ніколи не зупинялися на досягнутому, освоюють нові технології при експлуатації і ремонті рухомого складу. Фахівці Красноармійського локомотивного депо освоїли ремонт дрезин, слов’янці ремонтують електропоїзди, у Сватово та Іловатську ремонтують дизель-поїзди. На Авдієвському експериментальному заводі спільними зусиллями фахівців перетворюються в життя оригінальні ідеї і задумки, виготовляються унікальні зразки техніки й устаткування. Нещодавно на заводі вступила в дію лабораторія по діагностиці об’єктів підвищеної небезпеки.

Локоматизована система управління сортувальною станцією діє на кожній сортувальній станції Донецької залізниці. Це дозволяє автоматизувати процес обробки інформації на потяги, забезпечувати оперативне керування перевізним процесом. Комунікаційні системи Ф-1500 – це цифрові АТС нового покоління встановлені в Артемівській і Ясинуватській дистанціях сигналізації і зв’язку. Оператор на комп’ютері в лічені хвилини зможе знайти будь-яку помилку в роботі станції.

Вагонні депо Донецької залізниці мають сучасну ремонтну базу. Вагоноколісні майстерні в Дебальцеве ремонтують колісні пари для всієї залізниці. А вагонні депо Ясинувата, Красноармійськ, Красний Лиман освоїли потоковий ремонт вагонів із широким застосуванням засобів механізації виробничих процесів.

Служба будівельно-вантажних робіт та цивільних споруд об’єднує в собі багатогалузеві господарства. Це дистанції цивільних споруд та водопостачання, будівельно-монтажні поїзди. За 10 років залізничного транспорту України вона значно підвищила рівень послуг населенню. За цей період об’єм будівельно-ремонтних робіт збільшився у 2 рази.

Керування перевезенням здійснюється з єдиного центру, який за своїм технічним рішенням, ергономічними засобами сприяє найвищій продуктивності праці.

Станція Маріуполь-Порт обслуговує морський торговий порт. Станція піддалася корінної реконструкції – цілком обновлене колійне господарство, змінені польові пристрої. Перероблювана спроможність станції зросла в 4 рази.

Середньомісячне відправлення вантажів в тис. т.

Служба колії, спираючись на техніку колійних машинних станцій, щорічно капітально ремонтує до 100 км колії. При цьому механізація трудомістких процесів досягає до 90%. Одна з новинок колійної техніки – механізована платформа Буковського. Вона зручна при потоковому ремонті колії в стиснутих умовах станції, можна вантажити, розвантажувати і перевозити рейки довжиною до 25 метрів. Має устаткування для виробництва ремонтних робіт (зварювання, різання й ін.).

На мальовничому узбережжі Азовського моря розташувався дорожній пансіонат “Урзуф”. Тут