Донбасі є основним видом транспорту і по густоті мережі не має собі рівних у світі. Вона обслуговує більше 3 тис. підприємств (у Донецькій і Луганській областях - 94%, інші - у Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Ростовській областях), у тому числі вугільні шахти, металургійні, коксохімічні й трубні, машинобудівні та верстатобудівні заводи, збагачувальні фабрики, заводи гірського устаткування, металоконструкцій і металовиробів, сотні підприємств хімічної, легкої, харчової та іншої галузей промисловості, підприємств по видобутку і виробництву будівельних матеріалів, хімічних і мінеральних добрив, ряд сільськогосподарських підприємств. По відправленню кам'яного вугілля Донецька залізниця займає перше місце на Україні. Підприємства, які примикають до залізниці, мають розвиту мережу під'їзних колій (понад 7,5 тис. км), довжина яких у 2,6 рази перевищує експлуатаційну довжину магістралі. Наприкінці 80-х років на них здійснювалося понад 94% вантажної роботи.
Одночасно з розвитком залізниці проводиться, за рахунок капіталовкладень, велика робота з використання високопродуктивних методів навантажування, ущільненого розміщення вантажів тощо. На залізниці машиніст депо Слов'янськ П. Кривоносий першим на мережі здійснив у 1935 р. швидкісне водіння поїздів підвищеної ваги.
На Донецькій залізниці введено структуру диспетчерського керування з Дорожнім центром у Донецьку і районами керування, які поєднують станції Ясинуватського і колишнього Маріупольського відділень залізниці (з 1988), станції Іловайського і Краснолиманського відділень (з 1991), а також Луганського та Попаснянського (з 2000 р.). У приміщеннях районів керування знаходяться табло колективного користування, робочі місця поїзних диспетчерів, вагонорозподілювачів, локомотивних диспетчерів, операторів.
Для відображення поїзного положення на залізниці працює автоматизована система оперативного керування перевезеннями. Керування рухом поїздів забезпечує система контролю диспетчерського керування, що діє на основі автоматичного знімання інформації з пристроїв автоматики. Зібрана й оброблена із застосуванням ЕОМ інформація дозволяє здійснювати об'єктивний контроль за поїзною ситуацією на керованій ділянці.
Еталоном для усіх на Донецькій магістралі стали станції Маріуполь-Порт і Дружківка, де повністю оновлено не лише шляхове господарство, але і всі напольні пристрої засобів сигналізації та зв'язку. На залізниці перетворено майже 200 вокзалів, перони, посадочні платформи, а напрямок Донецьк - Чаплино постаралися зробити зразковим. Не могли не відчути цього пасажири. Тепер їхній час перебування в шляху від Донецька до Києва скорочено на три години.
У грудні 1999 р. здали в експлуатацію електрифікацію одного з ключових для магістралі напрямку - Щетове - Красна Могила із загальною розгорнутою довжиною 137 км. Це допомогло вирішити проблеми, пов’язані з постійним дефіцитом палива.
На станціях Ясинувата, Артемовськ, Єнакієве і Кринична впроваджено цифрові АТЗ нового покоління Ф-1500. Вони займають у 10 разів меншу площу і відрізняються низьким енергоспоживанням. Оператор на комп'ютері в лічені секунди може знайти помилку в з'єднанні.
Уже тисячі пасажирів подорожували в блакитних експресах-поїздах, що курсують з Донецька і Луганська до Києва. Після капітального ремонту в 1999-2000 рр. за сучасною технологією чотири поїзди (три в Донецьку й один у Луганську) не просто перетворилися, а гарантують комфорт і безпеку. В усіх вагонах установлено холодильники і вмонтовані електропечі для приготування їжі. У вагонах СВ усі купе обладнані відеомагнітофонами, телефонами стільникового зв'язку, що дозволяє пасажирам під час поїздки зв'язатися з будь-яким абонентом не тільки в Україні, а й в інших країнах.
На Донецькій залізниці відкрито три сервісних центри: у Донецьку, Ясинуватій і Луганську. Там здійснюють не тільки продаж квитків у прямому і зворотному сполученнях, але й інші послуги. Кожен бажаючий зможе замовити тут квиток на літак чи поїзд від будь-якої станції України і СНД. У сервісних центрах можна забронювати місця в кімнатах відпочинку, одержати письмові довідки, зробити оголошення по радіо, скористатися телефонним зв'язком, ксероксом, факсом. На вокзалі є і більярдний зал, бар, служба носіїв. Усі приміщення обладнані сучасними зручними меблями. Але пасажирів радує не тільки це, а й уважність і привітність працівників вокзалу.
Львівська залізниця
Львiвська залiзниця розпочала новий вiдлiк часу, коли 16 липня 1990 р. було проголошено суверенiтет України, а 24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла законодавчий Акт, який закрiпив її незалежнiсть. Залiзничний транспорт також переходив у безпосереднє пiдпорядкування молодої держави.
Першi роки самостiйного економiчного розвитку і переходу до ринкових вiдносин виявились для залiзниць України, у тому числi i для Львівської, нелегкими.
До речі, 1990 р. залiзниця щодоби обробляла з iмпортними вантажами більше тисячі вагонiв, а от у 1995 р. не набиралося i 200. Це, звичайно, призвело до зниження прибуткiв, зменшення джерел фiнансування. З року в рiк рухомий склад старiв, а його поповнення за рахунок придбання нових локомотивiв, вагонiв, електропоїздiв і дизель-поїздiв, майже не вiдбувалось. Погiршилося i постачання необхідними запчастинами, дизельним паливом. Якщо ранiше не було ускладнень з їхнім придбанням, бо все необхiдне поставлялося централiзовано, то тепер керiвництво залiзницi було змушене самотужки вирiшувати ці проблеми.
Нелегке становище склалося на залiзницi з парком пасажирських вагонiв, якi мали по 15-20 i бiльше рокiв. Значна частина вагонiв сповна використала свій моторесурс, i їх можна було списати, проте не мали чим їх замiнити. Тому докорiнно перебудували органiзацiю деповського i вiдновлювального ремонту пасажирських вагонiв. Ковельське вагонне депо, яке протягом десятирiч ремонтувало пiввагони, у 1993 р. вирiшили перепрофiлювати на ремонт пасажирського рухомого складу. За кiлька мiсяцiв колектив пiдприємства без державних субсидiй провiв реконструкцiю i здiйснив перехiд на нову технологiю, i вже у 1994 р. було вiдремонтовано 278 вагонiв. У 1995 р. щомiсяця виходило з депо 28-30 вiдремонтованих пасажирських вагонiв і їх ремонт обходився тут на 25-30 % дешевше,