Відсутністю в Укрзалізниці парку вагонів, що задовольняють вимогам правил РІВ (Правила про взаємне користування вантажними вагонами у міжнародному сполученні) і незначна кількість пасажирських вагонів, які задовольняють вимогам правил РІЦ (Правила взаємного користування вагонами, що курсують в прямих міжнародних сполученнях).

Необхідністю сплати внесків в спеціальні бюджети для участі в роботах окремих комісій і комітетів МСЗ, в роботах, які проводить ЄІЗД

Територіальною віддаленістю штаб-квартири і відповідно необхідністю нести витрати коштів і часу для поїздок на заходи МСЗ.
Враховуючи вищевикладене, Укрзалізниця передала повноваження Польським державним залізницям представляти її в усіх керівних органах МСЗ, таких як - Генеральна Асамблея, Адміністративна Рада тощо.

Незважаючи на перспективність членства Укрзалізниці в МСЗ, особливо в зв'язку з тенденцією розширення зв'язків України і Європейського Союзу (ЄС), доцільність такого членства при сучасному фінансовому стані, навіть на існуючих пільгових умовах, підлягає додатковому вивченню.

Рада залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності

14 лютого 1992 року Глави урядів 11 держав Співдружності Незалежних Держав підписали Угоду про координаційні органи залізничного транспорту, відповідно до якої була заснована Рада залізничного транспорту, що складається з голів адміністрацій і органів управління залізничним транспортом держав СНД.

Метою діяльності Ради є координація роботи залізничного транспорту на міжнародному рівні, узгодження умов і принципів роботи залізничного транспорту для забезпечення функціонування і розвитку транспортно - економічних зв'язків між державами СНД а також із третіми країнами, прийняття нормативних документів по колу своєї діяльності.

Рішеннями Ради створені робочі органи:

Тарифна конференція повноважних представників залізничних адміністрацій; проводиться не рідше одного разу на рік; основна задача Тарифної конференції - проведення узгодженої тарифної політики, вироблення рекомендацій щодо рівня ставок за перевезення;

Постійно діюча Комісія повноважних спеціалістів вагонного господарства залізничних адміністрацій, що розробляє єдині технічні рішення, нормативи і здійснює практичні дії, спрямовані на забезпечення працездатності вантажного вагонного парку;

Інформаційно-технічний центр з урахування вагонного і контейнерного парків та їхнього технічного стану, що займається інформаційним забезпеченням і цілістю парку вантажних вагонів і контейнерів;

Комісія фахівців з інформатизації залізничного транспорту, що розглядає питання координації розробки і впровадження автоматизованих систем керування та інших робіт, пов'язаних з інформаційним забезпеченням виробничих процесів;

Комісія з взаємодії залізничних адміністрацій в області охорони здоров'я;

Претензійна нарада з розгляду спірних справ про відшкодування збитку за несхоронні перевезення вантажів.

Готується рішення про створення Пасажирської комісії.

Робота, що проводиться в рамках Ради, дозволяє:

зберегти технологічну єдність залізничної мережі України і держав-учасниць СНД і Балтії;

зберегти загальний інформаційний і тарифний простір;

створити нормативну базу, що регулює умови перевезень пасажирів і вантажів у міждержавному залізничному сполученні і у сполученні з третіми країнами;

залучати додаткові обсяги перевезень, у тому числі транзитом через територію України;

координувати експлуатаційну діяльність залізниць з метою забезпечення економічних зв'язків України з державами-учасницями СНД і Балтії.

Для інтеграції України в ЄС необхідно гармонізувати (узгодити) національне законодавство України з загальноєвропейськими нормами. Взаємовідносини держави і залізничного транспорту в державах-членах ЄС визначаються у відповідності до вимог Директиви ЄС 91/440.

Згідно цієї директиви країни - члени ЄС мають:

Надати їхнім національним залізничним системам повну господарську самостійність;

Провести санацію їх фінансового стану і списати борги;

Відділити інфраструктуру (будівництво і утримання колії, контактної мережі, сигналізації, автоблокування, зв'язку, розробка графіків і управління рухом) від експлуатаційної діяльності (рухомий склад, пасажирська і вантажна комерція), принаймні в фінансовій сфері і не допускати перерозподілу субсидій. Роздільним має бути управління пасажирським і вантажним господарствами, їх фінансування;

Гарантувати на певних фінансових умовах вільний доступ третіх сторін, в тому числі з інших країн, до різних елементів залізничної інфраструктури;

Залишити виконання залізницями соціально значимих функцій тільки на певних комерційних умовах.

Для гармонізації законодавства України відповідно до названої директиви необхідно провести її детальний аналіз, вивчити досвід країн - членів ЄС щодо впровадження положень директиви на власних мережах. Рішенням колегії Мінтрансу від 12.12.98р. №51 затверджена Галузева програма розвитку співпраці з ЄС. За участю представників Укрзалізниці створена робоча група з адаптації законодавчих актів України в галузі транспорту до норм ЄС.

Реалізація транзитного потенціалу України неможлива без розбудови системи міжнародних транспортних коридорів (МТК) та відповідної інфраструктури. Ряд країн (Панама, Голландія, Литва, Латвія та інші) давно перетворили транзит на суттєву статтю своїх бюджетних доходів, використовуючи вигідне власне географіч не положення. Це сприяє соціально-економічному розвитку та покращує умови для внутрішнього і зовнішньоторговельного сполучення регіонів, територією яких проходять транспортні коридори. На основі сучасних комунікацій створюються логістичні системи, що охоплюють увесь ланцюг просування товарів від постачальників до споживачів і сприяють оптимізації матеріальних та інформаційних потоків з урахуванням ситуації на ринках.

Виходячи з цього, можна констатувати, що першочерговою задачею інтеграції української транспортної системи в європейську є відповідний розвиток національної мережі МТК та їх транспортно-комунікаційної інфраструктури, а також розбудова логістичних систем. Це повинно забезпечити збільшення транзитних та експортно-імпортних потоків при суттєвому підвищенні якості обслуговування (швидкості, надійності перевезень, рівня сервісу тощо).

Визначена у Програмі створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів на період до 2005 р. система комплексних заходів, спрямованих на подальший прискорений розвиток МТК на території України, сприятиме:

модернізації ділянок МТК, що лімітують пропускну спроможність;

приведенню технічних засобів і транспорт ної мережі у відповідність до міжнародних стандартів;

забезпеченню європейських стандартів якості перевезень - швидкості, безпеки, сервісу, збереження вантажів, інформаційного обслуговування;

приєднанню до міжнародних конвенцій у галузі транспорту та їх дотриманню;

всебічному розвитку транспорт но-комунікаційної інфраструктури всіх видів транспорту.

Нагадаємо, що пріоритетний розвиток національної мережі МТК передбачається здійснювати за напрямами:

№ 3 (Критський) Берлін - Вроцлав - Львів - Київ;

№ 5