У груднi 2000 р. Глава держави побував i на прикордоннiй станцiї Чоп, де працю будівельників і залiзничникiв, якi добротно, за європейськими стандартами вiдремонтували станцiйнi примiщення, вокзал, його площу і платформи. Ця прикордонна станцiя є, без перебiльшення, прекрасною вiзитною карткою України, кращою, нiж мають сусiднi держави.

За роки незалежностi України Львівська залiзниця також оновила і створила чудовi умови для пасажирiв вокзалів у Галичi, Рогатинi, Кiверцях та багатьох інших містах, і, зокрема, на електрифiкованих дільницях. У 1998 р. залізничники здали в експлуатацiю новий красень вокзал у Великому Березному, що на Закарпатті, у серпнi 2000 р. 100-тисячне шахтарське мiстечко Червоноград одержало вiд львiвських залiзничникiв пам’ятний подарунок - новий сучасний вокзал.

У майбутньому Львiвська залiзниця планує спорудити швидкiсну європейську колiю (1435 мм) на дiльницi Львiв-Мостиська-Медика протяжнiстю 84 км, а також мiжнародний вокзал у Львовi. Прокладення такої колiї дало б можливiсть швидко і без затримок на замiну вагонних вiзкiв курсувати поїздам на захiд i у зворотному напрямку. Ця iдея знайшла пiдтримку i у керiвництва залiзниць Польщі та Львiвської обласної держадмiнiстрацiї. Інститут "Львiвтранспроект" розробив передпроектнi пропозицiї руху поїздiв у напрямку Львiв-Мостиська-ІІ, де передбачена реконструкцiя двох iснуючих електрифiкованих колiй 1520 мм i лiнiї захiдноєвропейського стандарту 1435 мм. Нова лiнiя дозволить здiйснювати рух поїздiв зі швидкiстю до 160 км/год., створить додатковi зручностi для пасажирiв, пiдвищить конкурентоздатнiсть залiзничних перевезень.

Європейську колiю передбачено прокласти по земляному полотну поруч з iснуючою широкою колією 1520 мм i по новiй 14-кiлометровiй трасi в обхiд мiста Городка. Передбачається провести реконструкцiю станцiй: Львiв, Мостиська-ІІ, Хоросниця, Судова Вишня, Городок, засобiв енергозабезпечення та зв’язку, управлiння рухом поїздiв, а також побудувати шiсть шляхопроводiв у тих мiсцях, де колiя перетинається з автошляхами.

Мiжнародний вокзал i сучасний чотиризiрковий готель на 500 мiсць, бiзнес-центр, пасажирський та технiчний парк для приймання, вiдправлення і екiпiрування пасажирських поїздiв намічено спорудити на територiї колишнього вантажного майданчика станцiї Львiв.

З таким прогресивним проектом Львiвська залiзниця вступила в ХХI столiття. Прокладання колiї європейського стандарту, швидкiсть перевезень, комфорт для пасажирiв - головний вимiр сучасного транспортного шляху для Львiвської магiстралі, яка є важливим центром у транспортних перевезеннях мiж Сходом і Захiдною Європою.

Одеська залізниця

Одеська залізниця - важлива складова єдиного транспортного конвеєра південного заходу України, а також є найважливішою складовою частиною залізничного транспорту держави. На її долю припадає майже 20% вантажообігу, більше 16% пасажирообігу залізниць країни.

Залізниця пролягає по території шести областей: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Черкаської, Кіровоградської та Вінницької.

Головна особливість Одеської залізниці - її приморське і прикордонне положення. У регіоні Одеської магістралі розташовані великі морські порти: Одеський, Іллічівський, Миколаївський, Херсонський, Білгород-Дністровський, Ізмаїльський, Ренійський, Південний, Жовтневий, а також річкові порти: Черкаський, Херсонський, Миколаївський. Тут діє міжнародна поромна переправа за трьома напрямками: Іллічівськ-Варна, Іллічівськ-Поті, Іллічівськ-Батумі. Таким чином забезпечуються зовнішні транспортно-економічні зв'язки з більш ніж 70 країнами світу.

Одеська магістраль постійно шукає можливості для розвитку технічної бази, продовження електрифікації залізниці, поновлення колійного господарства, поліпшення сервісного обслуговування пасажирів, а також для підтримки об'єктів соціальної інфраструктури.

Колектив Одеської залізниці розв'язує актуальні завдання з ефективного використання виробничих потужностей, забезпечення техніко-технологічного переозброєння, а, отже, і з підвищення безпеки руху поїздів, прискорення доставки пасажирів та вантажів. Реалізація програм розвитку залізниці відображена у реальних справах.

Особлива увага приділяється здійсненню державних та галузевих програм розвитку залізничного транспорту.

У зоні Одеської залізниці діють два транспортних коридори -ТРАСЕК" і коридор № 9. На перспективу вирішується питання про функціонування коридору "Балтика – Чорне море" (Гданьськ – Одеса).

Поромна переправа, яка діє за участю Одеської залізниці, Поті-Батумі-Варна-Іллічівськ є складовою частиною міжнародного транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія ("ТРАСЕК"), до якого тяжіють країни Закавказзя (Азербайджан, Вірменія), Іран, Афганістан та інші країни Азії.

Провізна спроможність поромної переправи Батумі-Поті-Іллічівськ на сьогодні дорівнює 0,9 млн т (з використанням двох поромів). Провізна спроможність поромної переправи Баку-Туркменбаши з використанням п’яти поромів становить 2 млн т, що підкреслює реальність вантажопотоків через поромну переправу Іллічівськ-Поті-Батумі на рівні не нижче 1 млн т.

У зв`язку з розвитком Ренійського порту, як вільної економічної зони, необхідно вирішувати питання з`єднувальної лінії Ізмаїл-Рені для ліквідації збитків від перевезень вантажів у напрямку Ренійського порту через Молдову. У напрямку розвитку залізничних перевезень через транспортні коридори необхідно розвивати технічне оснащення прикордонних передавальних і митних перетинів державного кордону засобами догляду, перевантаження та деяких видів ремонту.

По дев’ятому транспортному коридору і коридору” ТРАСЕКА” колія укладена на залізобетонних шпалах, ширина колії –1520 см, тип рейок - Р-65, устрій двохколійний. Коридори електрифіковані, забезпечені пристроями СЦБ.

Транспортний коридор № 9 – Гельсінки-Київ-Одеса (Іллічівськ)-Димитрівград-Александруполіс з доповненнями Санкт-Петербург-Псков-Гомель-Калінінград-Вільнюс-Каунас-Мінськ-Гомель-Київ. Його протяжність – 3400 км, по Україні - 1496 км.

Меморандум по коридору № 9 був підписаний у жовтні 1995 р. Основний напрямок по території України - від