вирішення питання про утримання під'їзних колій; запровадження конкурентних засад при придбанні та ремонті залізничної техніки тощо.

На основі Указу Президента України "Про рішення РНБО від 11 квітня 2000 р. "Про стан на залізничному транспорті та заходи щодо забезпечення його ефективного функціонування" керівництво "Укрзалізниці" розробило нову політику розвитку свого підприємства, реалізація якої вже принесла перші результати. Практично на всіх 6 залізницях країни введено в експлуатацію швидкісні (до 160 км/год.) дільниці руху потягів, що відповідає європейським вимогам. Найближчим часом завершиться процедура приєднання України до конвенції з міжнародних залізничних перевезень, що значно розширить міжнародне транспортне співробітництво.

Найбільш важливими міжнародними угодами у сфері між-народних залізничних перевезень тривалий час були Бернські міжнародні конвенції про залізничні перевезення вантажів та про залізничні перевезення пасажирів і багажу (скорочено — МВК та МПК). У вказаних угодах, укладених відповідно у 1890 та 1923 pp., брали участь більшість держав Європи, кра-їни Азії (Іран, Сирія та ін.) і Північної Африки (наприклад, Алжир, Марокко, Туніс) — загалом 33 держави. Колишній СРСР участі у зазначених Конвенціях не брав. У 1966 p. укладається Додаткова угода до МПК про відповідальність залізниць при перевезеннях пасажирів. Після чергового пере-гляду Бернських конвенцій та цієї Додаткової угоди 9 травня 1980 p. приймається Угода про міжнародні залізничні переве-зення (далі — КОТИФ). Сьогодні нею керуються майже 40 держав, більшість з яких європейські. Україна й інші держави СНД не беруть участі у цій Угоді. Проте, її норми, а також службові інструкції та інші документи, що грунтуються на засадах КОТИФ, застосовуються в окремих державах, незва-жаючи на те, що вони не підписали цієї Угоди. Зазначена Угода набрала чинності 1 травня 1985 р. Два її додатки мають цивільно-правові норми, що регулюють умови міжнародних залізничних перевезень пасажирів (Додаток А, інакше: Єдині правила МПК) та вантажів (Додаток В, інакше: Єдині правила МВК).

Важливим уніфікаційним регіональним актом, який регу-лює актово-претензійну роботу є Інструкція по актово-пре-тензійній роботі на залізницях держав-учасниць Співдружнос-ті, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Естонської Республіки, затверджена Радою по залізничному транспорту держав-учасниць Співдружності 26—27 травня 1994р. та чин-на з 1 січня 1995 р. (далі — Інструкція по актово-претензійній роботі 1994 p.). Інструкцією передбачено порядок складання комерційних актів, визначення розміру фактичної втрати та пошкодження вантажу при перевезеннях, обчислення та за-стосування норм природних втрат, визначення маси нетто, по-рядок пересилання комерційних актів і розгляд претензій, складення та пред'явлення яких мало місце в результаті нена-лежного здійснення перевезень вантажів у міжнародному спо-лученні.

Держави, у т. ч. й учасниці СНД, укладають двосторонні договори з питань міжнародних залізничних перевезень. Такі договори уклала й Україна. Це, зокрема, Угода між Урядом України і Урядом Республіки Беларусь про діяльність заліз-ничного транспорту від 17 грудня 1992 p.; Угода між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про діяльність залізнич-ного транспорту від 13 квітня 1993 p. Як правило, у таких договорах зазначено, що функціональна діяльність залізнич-ного транспорту договірних держав, а також виготовлення й утримання рухомого складу, технічних засобів, забезпечення безпеки руху й умов праці, організація перевезень, збереження вантажів, взаємодія залізничного транспорту з іншими видами транспорту здійснюється за єдиними погодженими нормати-вами та нормативними документами. Застережено, що тарифи у міждержавному сполученні встановлюють спеціальні угоди. У цих договорах врегульовано питання міжнародних транзит-них перевезень територіями договірних держав. Водночас сто-совно транзитних перевезень держави можуть приймати спе-ціальні міжнародні угоди.

Крім регулювання питань економічного, технологічного чи науково-технічного характеру в договорах вирішують і питан-ня майнової відповідальності за зобов'язаннями, що виника-ють внаслідок заподіяння шкоди здоров'ю й майну громадян та вантажовласників внаслідок нещасного випадку з людьми, аварії або катастрофи, які трапились під час перевезень. Дого-вори можуть передбачати принцип винної відповідальності. Вказуються умови, за яких відповідальність не настає, наприк-лад, за форс-мажорних обставин. У договорах зазначають ко-лізійні прив'язки, які застосовуються при виборі законодавства держави щодо матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну працівникам нещасним випадком на виробництві. Це, зокрема, закон країни тієї залізниці, у штаті якої знахо-диться потерпілий; закон держави заподіяння шкоди — до відшкодування збитків, завданих залізницею та іншими уста-новами, підприємствами, організаціями здоров'ю й майну службового персоналу в результаті нещасних випадків, що сталися з ними на території іншої договірної держави не у робочий час.

В договорах застережено, що до моменту укладення нових міжнародних угод зберігається порядок здійснення міжнарод-них перевезень вантажів і пасажирів залізничним транспор-том, встановлений міжурядовими угодами й конвенціями за участю колишнього СРСР. Зміни і доповнення до двосторон-ніх угод оформляються протоколами, які є їх невід'ємною частиною.

Міжнародні угоди за участю України регулюють і переве-зення пасажирів. Вартість їх проїзду та провезення багажу визначаються ставками, встановленими у цих же угодах, або внутрішнім тарифом, встановленим здебільшого національ-ним законодавством.

Часто у міжнародних угодах обумовлюється заборона пере-везень вибухонебезпечних і легкозаймистих предметів, само-займистих та радіоактивних речовин, боєприпасів тощо. Транспортування негабаритних, важковагових чи довгомірних вантажів, а також вантажів, що перевозять у спеціальних ци-стернах, наприклад, кислот, дозволяється, як правило, у ви-падку отримання попередньої згоди країни призначення (транзиту). У міжнародних договорах можуть вказуватися ви-моги до тари й упаковки. При оголошенні цінності вантажу враховується його фактична вартість, а якщо вантаж не при-значений для продажу — ринкова вартість. За оголошення цінності стягується плата на користь перевізника.

До національних нормативно-правових актів, що регулю-ють міжнародні перевезення залізницею, належать: Статут за-лізниць України від