Митно-тарифне регулювання

Зміст

Вступ………………………………………………………………………….. | 3

Розділ 1. Теоретичні основи митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні…………………………………………………………….. | 6

1.1. Законодавчі підстави митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності…………………………………………... | 6

1.2. Форми і методи митно-тарифного регулювання
зовнішньоекономічної діяльності…………………………………………... | 23

Розділ 2. Основні етапи розвитку митно-тарифного регулювання в Україні………………………………………………………………………… | 35

2.1. Становлення митно-тарифного регулювання експортно-імпортних операцій в Україні............................................................................................. | 35

2.2. Практичний досвід митно-тарифного регулювання торгівлі насінням соняшника в Україні (застосування експортного мита)............................... | 45

Розділ 3. Митно-тарифне регулювання у контексті інтеграції України Світової організації торгівлі............................................................................ | 54

3.1. Розвиток зовнішньоторгівельних операцій в Україні та їх митно-тарифне регулювання....................................................................................... | 54

3.2. Інтеграція митного законодавства до норм ГАТТ/СОТ та пропозиції щодо вирішення окремих проблем з питань митно-тарифного регулювання в Україні..................................................................................... | 62

Висновки............................................................................................................ | 71

Список літератури............................................................................................ | 74

Додатки.............................................................................................................. | 77

Вступ

Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності займає одне із пріоритетних місць у державному регулюванні економіки країни. Його мета – ретельно аналізувати зовнішньоекономічну діяльність України і якомога відчутніше сприяти розвиткові торговельних відносин з іншими країнами, підтримувати власного товаровиробника та захищати внутрішній товарний ринок.

Митно-тарифне регулювання представляє собою сукупність різноманітних засобів впровадження в життя митної політики, які забезпечують перед усім економічну охорону кордонів держави. Остання, у свою чергу, витікає із основних напрямів внутрішньої та зовнішньої політики держави та здійснюється шляхом прийняття та застосування правових норм, що регулюють ввезення, вивезення та транзит товарів, що переміщуються через кордони певної країни, власності, транспортних засобів, їх митне оформлення, стягнення митних платежів і у цілому проведення митного контролю з метою забезпечення національного законодавства і норм міжнародного права, що зобов’язують певну країну.

Інструментами митно-тарифного регулювання виступають передбачені національним законодавством і міжнародними договорами митні тарифи і система заходів нетарифного регулювання (ліцензування, контингентування, квотування), які розробляються у наш час, як правило, з урахуванням міжнародних стандартів у цій галузі. Всі ці заходи пов’язані між собою і створюють поняття митного режиму як сукупності положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, що переміщаються через митний кордон держави, для митних цілей.

Суспільні відносини, що виникають при цьому, пов’язані з перетином або переміщенням через митний кордон держави, регулюються нормами митного права – національного та міжнародного, що доповнюють один одне залежно від характеру відносин та предмету регулювання.

Таке подвійне паралельне регулювання діяльності деяких органів держав (окрім митних, наприклад, такі органи зовнішніх відносин, як дипломатичні та консульські представництва) – явище доволі закономірне. Справа у тому, що вищезазначені органи регулювання створюються та наділяються відповідними повноваженнями кожною державою самостійно на основі норм внутрішньодержавного права. Але як тільки ці органи вступають у офіційні відносини з аналогічними органами інших держав, такі відносини, стаючи вже міждержавними, починають регулюватися нормами міжнародного права.

Митно-тарифне регулювання, яке по своїй суті складається із митної політики держави та засобів її здійснення, за своєю природою явище не одномірне: в ньому можна виділити два аспекти внутрішній (захист національної промисловості та торгівлі, економіки в цілому) і зовнішній (створення найбільш сприятливих умов для участі в міжнародному торгівельно-економічному обороті). У першому випадку держава зберігає повну свободу в тому, що стосується дозволу, обмеження, заборони і взагалі регулювання в тій чи іншій формі ввозу в країну чи вивозу з країни товарів та інших предметів у відповідності з принципами її зовнішньої політики, важливою складовою якої є політика митна.

Ф.Ліст писав у зв’язку з цим: „Із суверенітету державної влади витікає автономія її торгівельної політики». А.Фердросс вирішує це питання аналогічно: „На вибір кожної держави представляється, згідно загальному міжнародному праву, проводити таку торгівельну політику, яку вона вважає вірною». Залишається сказати, що в літературі поняття торгівельної політики нерідко розглядається як рівнозначне поняття митної політики (як писав М.Г.Петров, „Коли говорять про торгівельну політику, то в першу чергу розуміють під нею митну політику» [23].

Зовнішній аспект означає, що держава, встановлюючи той чи інший вид митного регулювання, не може не рахуватися із загальноприйнятими принципами та нормами міжнародного права, що в кінцевому рахунку, також витікає із доктрини поваги суверенітету всіх держав.

Для всієї сфери законодавства з питань митно-тарифного регулювання особливе значення має, зокрема, принцип недискримінації у міжнародних економічних відносинах та міжнародній торгівлі, відповідно якому кожна держава має право очікувати від інших держав створення їх таких умов, котрі були б, у крайньому випадку, рівними для всіх.

Таким чином, актуальність обраної теми дипломної троботи полягає у сучасних трансформаціях в галузі митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічних операцій та змінах законодавства з цих питань з метою захисту вітчизняного виробництва та наближення положень нормативно-правоивх актів України до стандартів та вимог СОТ та ГАТТ.

Об’єктом дослідження у цій роботі виступають основні інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі, а предметом дослідження є зовнішньоекономічні відносини між суб’єктами торгівлі України з країнами світу.

Зважаючи на об’єкт та предмет дослідження, можна зробити висновок, що митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності не зводиться лише до техніки митної справи, до митних заходів на кордоні або у зв’язку із його перетином (огляд і випуск грузів, нарахування та стягнення митних платежів тощо). Ці заходи є більш широкими, які охоплюють різні сторони зовнішньоекономічних зв’язків. Більше того, митно-тарифне регулювання в цілому відноситься до числа найважливіших проявів суверенітету держави і тому є предметом турботи і уваги зі сторони законодавчої влади і зовнішньополітичних органів держави при формуванні його міжнародно-правової позиції. Тому у даній роботі