про вільну торгівлю з країнами колишнього СРСР, які передбачають звільнення від стягнення ввізного та вивізного мита товарів походженням із цих країн, мають місце випадки ухилення від сплати цього мита шляхом декларування країни походження товарів, з якими укладено ці Угоди.
На сьогодні Україною вже укладено чимало двосторонніх угод про митне співробітництво із країнами – членами ЄС: Великобританія, Франція, Австрія, Бельгія, Греція, Фінляндія. У 1992 році Україна стала членом Всесвітньої митної організації, у 2000 приєдналася до Найробійської конвенції, у 2002 – до Конвенції про Гармонізовану систему опису та кодуваня товарів та Женевської Конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах. Вже проведено підготовчу роботу з приєднання України до Кіотської Конвеції, Конвенції АТА та Стамбульської Конвенції. Таким чином, кількість угод щодо торгівельних відносин України з країнами СНД та іншими країніми і щодо митно-тарифного регулювання зокрема, зросла (Додаток 3).
Приєднання до ЕС країн Балтії, а також найближчих сусідів України, Угорщини, Словеній та Чеської республіки сприятиме розвитку зовнішньої торгівлі України, але за умови лібералізації торгівлі Якщо ж цього не відбудеться, то українскьий експорт може зменшитися за рахунок витіснення України з відповідних ринків новими членами ЄС. Наприклад, на сьогодні між Україною та Чеською республікою зберігаються досить тісні зв’язки і сфері митно-тарифного регулювання зовнішньоторгівельних операцій, але обсяги торгівлі між обома країнами є меншими ніж у часи, коли країни входили до Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ) [36].
Сьогодні, ні Чеська Республіка, ні Україна не входять навіть в першу десятку зовнішньоекономічних партнерів одне одної. Відповідно ні одна країна, по відношенню до другої, не може бути задоволена станом торгово-економічних відносин між собою. Так, за даними статистики Чеської республіки, взаємний товарооборот між Чеською Республікою та Україною склав в:
1999 році - 10,1 мільярдів чеських крон (або 0,5 % від загального зовнішнього товарообороту Чеської Республіки);
2000 році - 14,7 мільярдів чеських крон (або 0,6 % від загального зовнішнього товарообороту Чеської Республіки).
При цьому Чеська Республіка мала від’ємне торгове сальдо в торгівлі з Україною в:
1999 році, в розмірі 1,9 мільярдів чеських крон;
2000 році, в розмірі 3,5 мільярдів чеських крон.
За даними Державної митної служби, сумарний обсяг товарообороту між Чеською Республікою та Україною за період з 01.01.2000 по 31.12.2000 рік склав (без бартерних операцій):
по імпорту - 162 593 тисячі доларів США;
експорту - 188 730 тисяч доларів США.
При цьому, по імпорту це склало всього 1,1%, а по експорту 1,3 % від загального зовнішнього товарообороту України.
За період з 01.07.2001 по 31.10.2001 рік сумарний обсяг товарообороту між Чеською Республікою та Україною склав (без бартерних операцій):
по імпорту - 71 929 тисячі доларів США (1,4 %);
по експорту - 64 724 тисяч доларів США (1,2 %).
Сучасна митна тарифна система Чехії має більше ніж 100 000 ввізних мит, розмір та порядок сплати яких залежать від виду товару та країни походження. Навпаки, для експортерів Чеської Республіки, сьогодні, ні на які товари, практично не існує вивізного мита (як і немає транзитного мита) [36].
Митні тарифи та митні платежі в Чеській Республіці регламентуються Головним юридичним документом – Розпорядженням Уряду № 318/1999 Збірки Законів Чеської Республіки. Це Розпорядження встановлює види (загальні, договірні тощо) та ставки мита. Митний тариф на 2001 рік можна знайти в Збірнику Законів під № 441/2000 Зб.
Крім митних тарифів Чеська Республіка застосовує і митні квоти, які в основному стосуються ввозу.
Основним законодавчим документом, що регулює митну політику України є Декрет Кабінету Міністрів України "Про Єдиний митний тариф України" (від 11.01.93 р. N 4-93), про що йшлося вище. Крім того, ставки ввізного мита встановлюються (регулюються), як Законами Верховної Ради України, так і Постановами Кабінету Міністрів України. Починаючи з 1994 року, лише Кабінетом Міністрів України було прийнято 37 постанов щодо зміни ставок ввізного мита [36].
Вищевказане пов’язано з тим, що Єдиний митний тариф був затверджений у січні 1993 року. Тому на підставі відповідних нормативно-правових актів України, внесено зміни більше ніж у 95,4 % тарифних ставок.
Крім митних тарифів (в основному для імпортерів) в Україні широко використовують систему індикативних цін на деякі види продукції, що експортується з України.
У світовій практиці переміщення товарів у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) регулюється Стамбульською конвенцією про тимчасове ввезення (1990 р.). Цією Конвенцією визначено й категорії товарів, що можуть розміщуватися в режимі тимчасового ввезення (вивезення). На цей час учасниками цієї конвенції є понад 60 країн [33].
Положеннями Програми інтеграції України до Європейського Союзу, схваленої відповідним Указом Президента України, стверджено наміри України стосовно обраного шляху та визначено конкретні заходи щодо приєднання до низки міжнародних Конвенцій, у тому числі, й Стамбульської конвенції про тимчасове ввезення, 1990 рік (пункт 16.2 Програми, Короткострокові пріоритети).
Згідно з Планом реалізації пріоритетних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу у 2002 році (розпорядження КМУ від 28.01.2002 № 34-р) Держмитслужбою здійснюється підготовча робота із забезпечення приєднання України до й Стамбульської конвенції про тимчасове ввезення (1990 р.) і розроблено відповідний проект Закону України “Про приєднання України до Стамбульської конвенції про тимчасове ввезення 1990 року та Додатків А, В1 - В9, С, D та Е до неї” [33, 25].
Під час підготовки нового Митного кодексу України Держмитслужбою у контексті загальнодержавних завдань, окреслених в Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу (Указ Президента України від 11.06.98 № 615/98), були враховані основні положення зазначеної конвенції. На відміну від чинного