Так, дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов’язання про зворотне вивезення допускається для:

товарів, призначених для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях або інших подібних заходах;

професійного обладнання, необхідного особам, які прибувають в Україну (виїжджають з України), для підготовки репортажів, здійснення записів або передач для засобів масової інформації або зйомки фільмів;

контейнерів, піддонів, упаковки, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв’язку з якою-небудь комерційною операцією, але ввезення яких саме по собі не є комерційною операцією;

зразків товарів і предметів та рекламних фільмів за умови, що вони залишаються власністю особи, яка перебуває або проживає за межами території тимчасового ввезення, і їх використання на території України не має комерційного характеру;

товарів, що ввозяться з освітніми, науковими чи культурними цілями, тобто наукового та навчального обладнання, обладнання для поліпшення дозвілля моряків, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться в рамках навчальної, наукової або культурної діяльності;

особистих речей пасажирів та товарів, що ввозяться для спортивних цілей;

матеріалів для реклами та туризму;

транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України;

запасних частини та обладнання, призначених для використання в процесі ремонту чи технічного обслуговування транспортних засобів, тимчасово ввезених на митну територію України або тимчасово вивезених з неї.

Разом з тим, статтею 211 Митного кодексу встановлено, що митне оформлення окремих, визначених Кабінетом Міністрів України, видів товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митними органами за умови гарантування відповідно до закону додержання режиму тимчасового ввезення (вивезення).

Згідно з вимогами цієї статті Держмитслужбою розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про допущення товарів до переміщення в режимі тимчасового ввезення (вивезення)”, яким, зокрема, визначено перелік товарів, у разі тимчасового ввезення (вивезення) яких застосовується заходи гарантування додержання цього режиму.

Статтею 208 цього Кодексу також передбачено, що загальний строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів становить один рік з дня ввезення на митну територію України (вивезення з митної території України). З урахуванням мети ввезення (вивезення) товарів та інших обставин цей строк може бути продовжений відповідним митним органом.

3.2. Інтеграція митного законодавства до норм ГАТТ/СОТ та пропозиції щодо вирішення окремих проблем з питань митно-тарифного регулювання в Україні.

Враховуючи європейську спрямованість української зовнішньої політики, укладено ряд угод про партнерство та співробітництво, зокрема: Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, яка набрала чинності у 1998 році, відкрила для української митної служби нові можливості такої співпраці. Зокрема, в рамках цієї угоди, було реалізовано ряд спільних проектів–консультацій спеціалістів ЕС з питань удосконалення українського митного законодавства та допомога у розробці митного кодексу, технічна допомога для Академії митної служби України. У 2001 році розпочато реалізацію проекта “Митниця-6”, який може стати найуспішнішим з усіх спільних з ЄС проектів. Зокрема, цим проектом передбачено допомогу європейських структур у створенні та експлуатації програмно-технічного комплексу з аналізу ризиків, а також технічну допомогу у розвиток митних лабораторій митної системи України [36, 25].

Наведені приклади модернізаційних заходів сприятимуть здійсненню митного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні на значно кращому рівні та сприятимуть поступовому наближенню методів його здійснення до вимог СОТ.

Світова організація торгівлі (World Trade Organization) – це єдиний міжнародний інститут із розробки та запровадження глобальних правил торгівлі між країнами, її розвитку та передбачуваності максимально можливою мірою. Сьогодні членами СОТ є 143 країни, на долю яких припадає понад 90% обсягів світової торгівлі. Функціональна основа СОТ – низка багатосторонніх угод, як: Генеральна угода з тарифів та торгівлі 1994 року та Маракеський протокол до неї, угоди про правила визначення походження та процедури ліцензування імпорту й багато інших. Функції СОТ охоплюють:

- управління багатосторонніми торговельними угодами, які складають функціональну основу СОТ;

- врегулювання торговельних суперечок генеральною радою СОТ;

- моніторинг національної торговельної політики країн-членів СОТ;

- співробітництво з іншими міжнародними організаціями щодо міжнародної торгівлі та пов’язаних з нею сферами;

- переговори на засадах, з проблем та напрямків подальшого розвитку багатосторонніх відносин між членами організації.

СОТ будує свою діяльність на засадах:

- недопустимості будь-якої дискримінації в торговельних відносинах, що передбачає «національний режим» сприяння;

- лібералізації міжнародної торгівлі, тобто торговельні бар’єри опвинні поступово зменшуватися та усуватися на основі переговорів;

- передбачуваності;

- забезпечення більшої конкуренції шляхом усунення «недобросовісної» торговельної практики.

Членство в СОТ на відміну від участі в деяких інших міжнародних організаціях не передбачає отримання фінансових вигод у формі кредитів чи якихось траншів. Навпаки, члени – учасники мають дотримуватися певних спільних для всіх принципів та правил з метою стабільності та передбачуваності незалежно від масштабів національної економіки. Саме такі засади найповніше сприяють прояву підприємницької ініціативи.

Найвагоміша перевага від участі країни в СОТ – це доступ до ринків держав-членів організації. А ринок з його ліберально-торговельним режимом (вільною конкуренцією), якраз і є отим механізмом, який сприяє економічному зростанню країни в цілому. Однак, досвід першого десятиріччя переходу до ринкових умов господарювання на всьому пострадянському просторі засвідчив іншу крайність в умовах неврегульованого правового поля – ринкову стихію у наслідок монополізації окремих сегментів ринку. Якраз вступ до СОТ і означає