У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Дипломна робота - Митно-тарифне регулювання
77
прийняття державою на себе юридично зафіксованих зобов’язань стосовно рівнів тарифного захисту та використання інших захисних процедур, які складають регулятивну базу міжнародної торгівлі і є обов’язковими для всіх членів СОТ [25].

Суть наступної переваги полягає у тому, що кожна країна-член СОТ незалежно від масштабів національної економіки та місця в системі світового господарства має можливість скористатися механізмом об’єктивного розгляду та вирішення потенційних торговельних претензій навіть до провідних учасників міжнародної торгівлі, запобігаючи виснажливим «торговельним» війнам.

Визначено, що головною умовою набуття членства у СОТ є відповідність національного законодавства базовим стандартам і нормам, які містяться в угодах системи ГАТТ/СОТ, метою яких є забезпечення кожному її членові безпечного і передбачуваного міжнародного торговельного середовища та продовження лібералізації торгівлі, сприяння економічному зростанню і розвиткові.

Правова система ГАТТ/СОТ є балансом між правами, вигодами членства та зобов’язаннями.

Приведення національних зовнішньоекономічних режимів у відповідність до норм та правил ГАТТ/СОТ підвищує довіру до даної країни з боку торговельних партнерів. Так, приєднання України до СОТ є однією із необхідних передумов економічної інтеграції України в Європу – отримання статусу асоційованого члену ЄС, а це: суттєве збільшення іноземних інвестицій, розвиток експортного потенціалу України та інші переваги. Чинна на сьогодні Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС передбачає, що взаємна торговельна політика сторін має будуватися на нормах, принципах та правилах Світової організації торгівлі.

Приєднання країни до СОТ є важливим чинником консолідації економічних перетворень та показником їх невідворотності.

Україна однією із перших республік колишнього СРСР отримала статус спостерігача при ЄС. Набуття нашою державою асоційованого, а згодом і повного членства в ЄС визначено одним із стратегічних завдань нашої держави. В грудні 1993 року України подала до розгляду заяву про приєднання до Генеральної угоди.

У березні 1998 року набула чинності Угода про партнерство і співробітництво (далі: УПС) між Україною та ЄС, підписана 14 червня 1994 року. З метою реалізації положень УПС Указом Президента України було затверджено Стратегію інтеграції України до ЄС. Було визначено пріоритети співробітництва. Цей документ знайшов свою підтримку та схвалення Європейським Союзом [25, 36].

На виконання Стратегії розроблено Програму інтеграції України до ЄС (окремі позиції Програми включають заходи у галузі митної справи), ключовим загальнонаціональним завданням якої для України є адаптація її законодавства до законодавства ЄС у повній відповідності до зобов’язань України перед Європейським Союзом. У цьому контексті: Держмитслужбою постійно здійснюються відчутні кроки із приведення вітчизняного правового поля до міжнародних стандартів. У січні 2002 року Верховна Рада України ухвалила проект Закону України «Про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф», яким передбачається знизити ставки ввізного мита на текстильну продукцію відповідно до домовленостей України та ЄС у режимі безквотового ввезення в ЄС української текстильної продукції.

Запроваджено механізм захисту прав інтелектуальної власності, що є обов’язковою умовою Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС. А саме, діє Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, розробленого відповідно до вимог Угоди з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (TRIPS), яка є однією з 28 угод системи ГАТТ/СОТ.

У 1992 році Україна стала членом Всесвітньої митної організації, у 2000 приєдналася до Найробійської конвенції, у 2002 – до Конвенції про Гармонізовану систему опису та кодуваня товарів та Женевської Конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах. Вже проведено підготовчу роботу з приєднання України до Кіотської Конвеції, Конвенції АТА та Стамбульської Конвенції [25].

Держмитслужбою доопрацьовано переклад Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 р.), і на даний час триває повторне узгодження із зацікавленими міністерствами та відомствами щодо можливості приєднання України до зазначеної Конвенції.

Здійснюється робота над перекладом тексту Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція), яка є найважливішою митною Конвенцією ВМО. У 1999 році у текст Конвенції були внесені зміни і на даний час вона ще не набула чинності.

Зазначені заходи сприятимуть запровадженню нових більш ефективних процедур митного контролю у рамках адаптації українського митного законодавства відповідно до вимог ГАТТ/СОТ.

У липні 2002 року Верховна Рада України ухвалила новий Митний кодекс України. 31 липня Президент України підписав відповідний указ. Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004. Цей документ регулює широкий спектр питань реалізації зовнішньоекономічних зв’язків, діяльності митної служби в системі органів державного управління, а також – участі нашої держави в міжнародному співробітництві з митних питань [25].

Нова редакція Митного кодексу повністю узгоджується із нормами міжнародного права, закріплюючи в національному законодавстві основні положення ряду міжнародних конвенцій та угод з питань митної справи, у тому числі й тих, до яких Україна, на даний час, лише має намір приєднатись. Правові норми Кодексу регулюють процедурні питання експортно-імпортних операцій; здійснення спільного з митними службами суміжних держав митного контролю товарів, які переміщаються через митний кордон, незалежно від країни – власника товарів, вантажів і транспортних засобів; законодавчо закріплюють види митних режимів; визначають особливості здійснення митних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України морським, річковим, авіаційним, залізничним та автомобільним транспортом; деталізують процесуальні норми провадження у справах про порушення митних правил тощо. Окрім іншого, Кодекс розширює правову базу для функціонування системи захисту прав інтелектуальної власності в Україні.

Зважаючи на вищевикладене, основними напрямками змін у митно-тарифному регулюванні, які необхідно здійснити Україні на шляху євроінтеграції є:–

створення соціально спрямованої ринкової економіки і умов для


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21