Критерій «достатньої переробки чи обробки» може бути виражений у вигляді:

правила, що потребує зміни тарифної позиції для вказаного переліку товарів із списком виключень, або

списку операцій переробки чи обробки, які надають або не надають товарам ознак походження країни, в якій ці операції здійснено, або

відсоткового правила відповідно до вартості товару, де відсотково фіксується вартість використаних матеріалів (правило адвалерної частки).

У чинному законодавстві наша держава, а саме у статті 18 Закону «Про Єдиний митний тариф України», що регулює питання визначення країни походження товарів, діють такі підходи:

повністю вироблені у даній країні товари;

достатньо перероблені або оброблені товари, де критерій переробки визначено у двох видах:

декларовані товари мають класифікуватися в тарифній позиції - іншій, ніж матеріали чи вироби, що походять з інших країн і були використані для їх виготовлення;

у вартості декларованих товарів частка доданої вартості має становити не менше 50 відсотків.

При напрацюванні статей нового Митного Кодексу, які регулюють питання визначення країни походження товарів, були використані матеріали Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) та матеріали Технічного комітету ВМО з питань походження товарів [31, 36].

У статті 370 нового Митного Кодексу «Критерій достатньої переробки товару» передбачено послуговування всіма трьома критеріями, які застосовуються при визначенні країни походження товарів у державах Європейського Союзу.

Разом з тим, у статтях Кодексу, присвячених питанням походження товарів, передбачено спеціальні випадки визначення походження – наприклад випадки, коли партія товару подрібнюється на кілька партій внаслідок якоїсь помилки тощо.

Для документального підтвердження походження товару у міжнародній практиці застосовуються сертифікат його походження, сертифікована декларація або декларація походження.

Сертифікат походження являє собою спеціально встановлену форму, якою органи або особи, уповноважені випускати її, конкретно засвідчують, що товари, яким належить даний сертифікат, походять з відповідної країни. Форма і порядок оформлення сертифіката походження товару узгоджуються уповноваженими органами сторін, між якими укладено угоди з урахуванням їх національного законодавства.

Митний Кодекс України визначає моменти, в яких саме випадках здійснюється обов’язкове застосування сертифікатів походження товару при митному оформленні і ввезенні його на територію України, а також, яку інформацію має містити цей документ.

На сучасному етапі розвитку співробітництва з іншими країнами незалежна Україна прагне брати активну участь у процесі економічної інтеграції в Європі, проявляючи при цьому активність у пошуках шляхів і засобів прискорення цього процесу.

Мета такої діяльності – сприяння зростанню економічної активності, забезпечення повної зайнятості населення, підвищення продуктивності та раціонального використання ресурсів, розширення торгової політики, а також забезпечення умов для виходу українських товарів на міжнародні ринки.

Вирішенню таких завдань сприяє укладення угод про вільну торгівлю, торговельно-економічних угод з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму.

Що ж стосується товарів, які імпортуються з країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю (перелік їх затверджений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України» № 170/97-ВР від 03.04.97), то для визначення країни походження товару застосовується положення відповідної міжнародної угоди. При цьому сертифікат, що підтверджує походження товарів із зазначених країн, пред’являється згідно з правилами відповідної міжнародної угоди.

При митному оформленні товарів, що ввозяться на митну територію України з країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, то, за умови дотримання всіх вимог, встановлених відповідними міжнародними угодами, у тому числі документального підтвердження походження, застосовуються положення міжнародної угоди - звільнення від обкладення митом.

Що ж до товарів, які імпортуються з країн, з якими укладено торговельно-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму (перелік країн затверджено вищевказаним Законом), а також з інших країн, країна походження визначається згідно з правилами, встановленими двома важливими документами – Законом України від 05.02.92 № 2098-ХІІ «Про Єдиний митний тариф» та Декретом Кабінету Міністрів України від 11.01.93 № 4-93 «Про Єдиний митний тариф України». Країна походження визначається на основі товаро-супровідних документів, маркування та інших документів, що підтверджують походження товарів [2, 9].

До товарів, що походять з країн, яким Україна надає режим найбільшого сприяння або національний режим, застосовується пільговий режим.

До товарів, що надходять з країн, які не увійшли до переліку Закону, а також у разі неможливості визначення країни походження товару, застосовуються повні ставки ввізного мита.

Одним з основних завдань торгової політики країн-учасниць Європейського Союзу сьогодні є спрощення товарообігу шляхом скорочення митних бар’єрів і зменшення митних зборів, а також уніфікація митних правил.

З цією метою було створено загальну систему преференцій ЄС.

Преференції здійснюють спрощення процесу міжнародної торгівлі і відшукують шляхи повного або часткового скорочення митних платежів.

Сьогодні це – загальносвітовий процес, який набув форми раундів зниження митних тарифів. При цьому в рамках ГАТТ (Генеральна угода по тарифах і торгівлі) всіма країнами-учасницями дотримується обмовка про режим найбільшого сприяння [22,36].

Основним принципом загальної системи преференцій є визнання переваг країн, які, з точки зору митно-правового аспекту, розглядаються в ЄС як найменш розвинені або такі, що розвиваються. Україна також входить в систему преференцій ЄС. А це означає, що вона має практично безмитний доступ на європейський ринок.

Надання тарифних преференцій безпосередньо пов’язані з питаннями визначення походження товару.

Україна сьогодні входить у систему преференцій ЄС. У зв’язку з цим товари, що експортуються з України, користуються певними пільгами. Так, наприклад, навіть якщо при виробництві українського продукту використовувалася сировина або які-небудь складові, поставлені з країн ЄС, все одно товар не змінить свого українського походження. Для