Розвиток протекціоністичних тенденцій дозволяє виділити декілька форм протекціонізму:

Селективний протекціонізм – направлений проти окремих країн чи проти окремих товарів;

Галузевий протекціонізм – захищає окремі галузі, перш за все сільське господарство, в рамках аграрного протекціонізму;

Колективний протекціонізм – проводиться об’єднаннями країн по відношенню до країн, що не входять до цих об’єднань;

Прихований протекціонізм – здійснюється методами внутрішньої економічної політики.

Можна також виділити помірну політику, котра в певних пропорціях містить елементи протекціонізму та вільної торгівлі.

Ступінь жорсткості державного регулювання зовнішньої торгівлі визначається на основі середнього рівня митного тарифу та інтенсивності кількісних обмежень.

Середній рівень тарифу зазвичай розраховують тільки для тих товарів, імпорт яких підлягає обкладанню митом, як середня ставка імпортного мита, зважена по вартісному об’єму імпортних товарів. Середній рівень нетарифних обмежень розраховується як вартісна доля імпорту чи експорту, що підпадає під ці обмеження.

Сукупність заборон на імпорт, експорт товарів, кількісні квоти, вибіркове ліцензування експорту та імпорту відносять до високоінтенсивних кількісних обмежень. Низькоінтенсивними кількісними обмеженнями вважають автоматичне ліцензування, гнучкі квоти.

Характер торгового режиму держави, тобто ступінь його жорсткості, зазвичай визначається як агрегований середній рівень митного тарифу, так і середній рівень та інтенсивність кількісних обмежень (табл.1.2.1.).

Таблиця 1.2.1.

[23]

Характер торгової політики в цілому

Режим тарифів | Режим кількісних обмежень

Відкритий | Помірний | Обмежувальний

Відкритий | Вільна торгівля | Помірний | Протекціонізм

Помірний | Помірний | Помірний | Протекціонізм

Обмежувальний | Протекціонізм | Протекціонізм | Протекціонізм

У всьому світі митно-тарифне регулювання є прикладом економічного регулювання і відповідає вимогам ринкової економіки.

Відповідно до законодавства України в рамках митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі визначаються:–

принципи формування митного тарифу та інших видів мита та податків (транспарентність сталість, передбачуваність, можливість оперативного реагування);

вид ставок, що застосовуються (адвалерні, специфічні або комбіновані);

порядок справляння мита (на загальній, підльговій, сезонній або преференційній основі і т.п.)

характер побудови та рівень деталізації товарної номенклатури;

перелік товарів і країн, які підпадаються під дію національної схеми преференцій.

Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі базуються на використанні митного тарифу. Нетарифні методи – це решта методів регулювання зовнішньої торгівлі держави.

Види мита, які встановлено в Україні

Основи встановлення митного тарифу України визначено в Законі «Про єдиний митний тариф». Єдиний митний тариф являє систематизований звід ставок мита, встановлених для оподаткування експортованих або імпортованих товарів. Законом визначено, що митний тариф застосовується незалежно від форми власності суб’єктів ЗЕД. Закон встановлює також види митних тарифів.

Законом встановлені такі види мита:

За типом товарів, що підлягають обкладенню митом:

Імпортне (ввізне) — нараховується на товари при їх ввезенні на митну територію України. Застосування імпортного мита диференційоване залежно від походження.

Експортне (вивізне) — регулювання та обмеження вивезення деяких товарів.

За розміром ставки мита:

Преференційні або пільгові ставки мита застосовуються до тих країн експорту, з якими укладено угоди про надання режимів найбільшого сприяння або які утворюють з Україною спеціальні митні зони.

Повні ставки мита встановлюються для товарів, що походять з країн, з якими Україна не має відповідних угод [26].

Визначення країни походження товару здійснюється за певними показниками, які окреслюють виробництво або обробку та переробку сировини чи матеріалів для продукції, що стає об’єктом купівлі-продажу або обміну.

Повністю виробленими в країні експорту вважаються корисні копалини, видобуті в даній країні, рослинна продукція, живі тварини і продукція тваринного походження, продукти мисливського, риболовного та морського промислу, продукція морського промислу, добута зафрахтованими суднами, вторинна сировина і відходи.

Переробка та обробка вважається достатньою, якщо:

після завершення виробничого циклу товари класифікуються в іншій, ніж первинні матеріали або сировина, товарній позиції згідно з товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності;

додаткова вартість, що утворилася в результаті переробки та обробки, становить не менше 50 відсотків вартості товару, який стає об’єктом купівлі-продажу або обміну.

За способом обчислення мита:

Адвалорне обчислюється у відсотках від митної вартості товарів, які обкладаються митом.

Специфічне обчислюється у фіксованому грошовому розмірі на одиницю товару.

Комбіноване поєднує у собі два попередні види мита.

Крім цих видів мита, стосовно певних товарів може тимчасово встановлюватись сезонне ввізне або вивізне мито, яке має на меті захистити вітчизняних товаровиробників аналогічних товарів.

Особливі види мита:

Компенсаційне застосовується до імпортних товарів, у разі виробництва або експорту яких використовується субсидія, а ввезення таких товарів може завдати шкоди національному товаровиробнику або загрожує державним інтересам України.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про єдиний митний тариф” компенсаційне мито застосовується у разі: ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, що заподіює шкоду національному виробнику; у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду [2].

Процедуру застосування компенсаційного мита затверджено Законом України від 22.12.98 № 331-XIV “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту”, який визначає механізм захисту національного товаровиробника від субсидованого імпорту, регулює засади і порядок порушення і проведення відповідних розслідувань, а також застосування компенсаційних заходів [4].

Антидемпінгове виконує захисну роль щодо вітчизняного ринку в разі ввезення товарів за цінами, нижчими від цін країни експорту. Обчислення ставок антидемпінгового мита проводиться за різницею цін країни експорту та цін, заявлених при ввезенні цього товару в Україну.

Відповідно до статті 13 Закону України “Про єдиний митний тариф” антидемпінгове мито застосовується у разі: ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом демпінгу, що заподіює шкоду національному товаровиробнику; у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів, подібних або безпосередньо конкуруючих товарів