Процедуру застосування антидемпінгового мита затверджено Законом України від 22.12.98 № 330-XIV “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” [3].

Спеціальне застосовується до певних імпортованих товарів, ввезення яких загрожує інтересам вітчизняних товаровиробників. Крім цього, у разі дій, що суперечать загальнодержавним інтересам України, як запобіжний захід також застосовується цей вид мита. Спеціальне мито може бути введене і як відповідь на дискримінаційні заходи іноземної держави проти України.

Статтею 12 Закону України “Про єдиний митний тариф” визначено, що спеціальне мито застосовується: як засіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари ввозяться на митну територію України у обсягах та (або) за таких умов, що спричиняють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику; як запобіжний засіб щодо учасників ЗЕД, які порушують національні інтереси у цій сфері; як заходи у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб’єктв ЗЕД, перешкоджають інтересам України.

Процедуру застосування спеціального мита затверджено Законом України від 22.12.98 № 335-XIV “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну”, який регулює засади, порядок порушення та проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну, який заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику [5].

Усі види особливого мита застосовуються після проведення відповідного розслідування Міністерством зовнішніх справ України, яке проводиться на підставі заяви українських або іноземних державних органів, підприємств, організацій, а також з ініціативи Митно-тарифної ради України.

Спосіб нарахування мита

Нарахування мита на товари провадиться на базі їх митної вартості, визначеної згідно зі статтею 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф». Митна вартість товару — ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України.

При визначенні митної вартості як складові частини до неї входять ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо вони не увійшли до рахунка-фактури:

на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України, залежно від умов поставки товару, що передбачені контрактом;

комісійні і брокерські, що були нараховані до моменту перетину кордону, якщо це передбачено контрактом;

плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, якщо це передбачено контрактом.

Законом надається право митним органам визначати митну вартість товару. Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон» затверджено порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України, що окреслив декілька методів визначення митної вартості:

1) Визначення цінових показників товару згідно з рахунками-фактурами (інвойсами), рахунками-проформами зовнішньоекономічних контрактів та включенням до ціни товару фактичних витрат, якщо їх не включено до рахунка-фактури залежно від умов поставки товарів згідно з правилами «ІНКОТЕРМС-90» (див.додаток 1).

2) Урахування цін ідентичних товарів, якщо неможливо визначити митну вартість на підставі документів. Ідентичними вважаються товари, які мають однакові ознаки з товарами, що підлягають оцінці, а саме — призначення та характеристики, якість, наявність того ж самого товарного знака, репутація на ринку, країна походження та підприємство-виробник.

3) Ціна визначається на підставі ціни на подібні товари. Подібними вважаються товари, які не є ідентичними, але мають подібні характеристики та складаються з подібних компонентів, використовуються з тією ж метою, що й ті, які підлягають оцінці, та комерційно взаємозамінні.

4) Обирається мінімальна митна вартість, якщо у разі користування першим методом виявлено, що вартість менша, ніж визначена для певних товарів мінімальна митна вартість, для декларування з метою обчислення сум мита, податку на додану вартість та акцизного збору (для підакцизних товарів). Переліки товарів та їх мінімальна митна вартість визначаються відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про мінімальну митну вартість імпортних автомобілів та шин до них» встановлено мінімальну митну вартість імпортних автомобілів та шин до них [26].

Коли заявлена митна вартість імпортованого товару перевищує мінімальну, встановлену відповідною постановою Кабінету Міністрів України, за основу розрахунку митних платежів береться заявлена митна вартість товару. У разі, коли вона менше встановленої постановою Кабінету Міністрів України мінімальної митної вартості, при розрахунках митних платежів застосовується визначена мінімальна митна вартість товару.

5) За умови відсутності достовірної цінової інформації щодо імпортованих товарів, які підлягають оцінці, митним органам надається право використовувати цінову інформацію, що міститься в їхній базі даних, а також інформацію організацій, уповноважених проводити цінову експертизу. Отримана таким чином цінова інформація використовується як орієнтація для порівняння з цінами імпортованого товару, який підлягає оцінці.

Спеціалізовані організації, чия інформація щодо цінових показників може використовуватись митними органами як довідка, визначено спеціальним наказом Державної митної служби України.

Надавати цінову інформацію стосовно всіх імпортованих товарів уповноважено Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків, Торгово-промислову палату України, акціонерне товариство «Укрімпекс» та Український науково-дослідний інститут маркетингу та зовнішньоекономічної інформації. Водночас існують організації, що спеціалізуються на певних товарах. До них належать Державний гемологічний центр, ДП «Укрзовнішекспертиза», AT «Алінекс» та ДЗТП «ІНТЕРІСМ» [26].

6) Стосовно експорту товарів, що підлягають обов’язковому ліцензуванню або квотуванню, їх митна вартість зазначається у ліцензії чи у картці реєстрації (обліку) контракту. Умови поставки згідно з «ІНКОТЕРМС», зазначені у ліцензії чи картці реєстрації, мають відповідати умовам, заявленим експортером. Ціни, зазначені в ліцензії чи картці реєстрації (обліку) контракту, не потребують додаткового обґрунтування та приймаються митними органами без додаткової перевірки.

7)