не є письмовою формою укладення договору – це правове оформлення досягнутої угоди між сторонами про укладення трудового договору. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Прийняття на роботу матеріально відповідальних осіб (а також їх переведення й звільнення) треба погоджувати з головним бухгалтером підприємства, установи, організації.
Призначення працівників на керівні господарські посади підприємст-ва, установи, організації, якщо вони не підлягають заміщенню шляхом виборів, провадиться власником або уповноваженим ним органом з урахуванням думки профспілкового комітету підприємства, установи, організації (ст. 247 КЗпП).
Власник або уповноважений ним орган, приймаючи працівника на роботу, зобов'язаний ознайомити його:
1) з дорученою роботою, умовами оплати праці, правами та обов'яз-ками;
2) з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та колектив-ним договором, який діє на підприємстві, в установі, організації;
3) провести інструктаж з правил санітарії та гігієни праці, протипо-жежної охорони та інших правил охорони праці.
Трудове законодавство містить низку умов, що висуваються до стану здоров'я й віку громадян, які приймаються на роботу, а також характеру роботи. Ці умови не можна розглядати як обмеження права на працю, оскільки вони викликані турботою про охорону праці та здоров'я громадян.
Згідно із ст. 169 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобо-в'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного ог-ляду осіб віком до 21 року.
Міністерство охорони здоров'я України наказом від 31 березня 1994р.
№ 45 за погодженням з Держнаглядохоронпраці України, Мінпраці України, Мінсоцзахисту України, Федерацією профспілок України затвердило Положення про порядок проведення медичних ог-лядів працівників певних категорій. Це Положення містить вимоги щодо порядку організації медичних оглядів, права, обов'язки власника та працівника, а також перелік професій, працівники яких підлягають медичному огляду.
Забороняється застосовувати працю жінок (а отже, приймати їх на роботу) на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечни-ми умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичні роботи або роботи по санітарному та побутовому об:, слуговуванню) (ст. 174КЗпП).
Міністерство охорони здоров'я України наказом від 29 грудня 1993 р.
№ 256 затвердило Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок. Забороняється також залучати жінок до робіт, пов'язаних з підійманням і переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 р. № 241 затверджено Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками.
Не допускається брати на важкі роботи і на роботи зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземні роботи осіб мо-лодше 18 років. Забороняється залучати таких осіб до підіймання й пе-реміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умо-вами праці, на яких забороняється застосовування праці неповнолітніх, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 бе-резня 1994 р. № 46. Граничні норми підіймання і переміщення важ-ких речей неповнолітніми затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 р. № 59.
Заборонено приймати на роботу, пов'язану з виробництвом, зберіган-ням і торгівлею спиртними напоями, осіб, які не досягли 18 років (Указ Президії Верховної Ради УРСР від 21 травня 1985 р.).
За загальним правилом трудовий договір може бути укладено гро-мадянином, який досяг 16 років (ст. 188 КЗпП України). У виняткових випадках за згодою одного з батьків або особи, яка його замінює, можуть бути прийняті на роботу особи, котрі досягли 15 років. Згідно з цією самою статтею допускається приймати на роботу учнів, які досягли 14 років, у вільний від занять час.
Забороняється приймати осіб, які не досягли 18 років, на роботи, пов'язані з матеріальною відповідальністю та необхідністю укладення договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Зако-нодавство не містить заборони щодо прийняття таких осіб на роботу в колектив, де встановлено бригадну матеріальну відповідальність.
Трудовий договір в порядку оргнабору може бути укладено громадянином, який досяг 18 років і не старше 55 років для чоловіків і 50 років – для жінок.
Також існують деякі обмеження, встановлені законодавством щодо окремих категорій громадян. Так, не можуть бути прийняті на матеріально відповідальну роботу особи, які мають судимість за розкрадання, хабарництво та інші корисли-ві злочини, якщо судимість не знята і не погашена.
Трудовий договір не може бути укладено з громадянином на посади, які він позбавлений права займати вироком суду, що набрав законної сили (ст. 31 КК України). До трудової книжки засудженого відповідно до вироку суду заноситься запис про те, на якій підставі, на який строк і які посади він позбавлений права займати чи якою діяльністю позбавлений права займатися.
Згідно зі ст. 251 КЗпП власник вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному й тому ж підприємстві, в установі,