Термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту залізниць, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу. Якщо одержувач не сплатив усі належні залізниці платежі за вантаж, що прибув, протягом граничного терміну зберігання його на станції, то залізниця використовує заставне право на вантаж і реалізовує його для покриття своїх витрат згідно із статтями 49, 51 Статуту залізниць. На прохання вантажовласників залізниця може надавати їм місця в смузі відведення, на відкритих майданчиках та в складах станцій для зберігання вантажів на строк, більший граничного терміну зберігання. Умови такого зберігання вантажів і плата за нього визначаються окремою угодою між залізницею і вантажовласником. За умовами такої самої угоди можуть зберігатися вантажі у вагонах і контейнерах.

3. Межі відповідальності перевізника

Відповідальність підприємств транспорту за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо перевезення пасажирів, багажу, а також відповідальність перед пасажиром за несвоєчасне подання транспорту визначається кодексами (статутами) окремих видів транспорту та іншими законодавчими актами України. Підприємство транспорту, діяльність якого пов'язана з підвищеною небезпекою, несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок загибелі або ушкодження здоров'я пасажира під час користування транспортом, у порядку, встановленому чинним законодавством України. Підприємства транспорту відповідають за втрату, нестачу, псування і пошкодження прийнятих для перевезення вантажу та багажу у розмірі фактичної шкоди, якщо вони не доведуть, що втрата, нестача, псування або пошкодження сталися не з їх вини. Підприємства транспорту несуть відповідальність за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, згідно з чинним законодавством України ст. 13 Закону україни “Про транспорт” 10.11.1994 № 232-94.

Під втратою вантажу слід розуміти не тільки його фізичну загибель, але й невидачу вантажу одержувачу протягом встановлених транспортним законодавством строків:

псування вантажу – це погіршення його якостей (хімічних, біологічних властивостей);

пошкодження вантажу – це зміна його фізичних властивостей (механічні поломки, дефекти, бій);

нестача вантажу – доставка вантажу одержувачу в меньшій кількості, ніж його було прийнято для перевезення.

На виявлені недостачі вантажу, що перевищують норму граничного розходження у визначенні маси вантажу і норму природної втрати для загальної кількості вантажу за всіма включеними в перелік накладними або за судновою накладною, порт перевалки видає станції перевалки комерційний акт, який станція перевалки додає до переліку, що надсилається станції призначення з останнім вагоном, про що в переліку робиться відповідна відмітка. Надлишки або недостачі вантажу в межах норми граничного розходження у визначенні маси вантажу і норм природної втрати засвідчуються відміткою в переліках і в перевізних документах.

Після одержання від станції перевалки третього примірника переліку і після закінчення видачі вантажу за всіма накладними, зазначеними в переліку, станція призначення і одержувач підсумовують фактично здану одержувачу кількість вантажу, засвідчуючи їх підписами працівника станції і одержувача на кожному примірнику переліку. Якщо встановлені надлишок або недостача перевищують норму граничного розходження у визначенні маси вантажу і норму природної втрати для загальної кількості вантажу, зазначеної в первинних перевізних документах, станція призначення складає один загальний комерційний акт за результатами видачі всієї партії вантажу, що значиться в переліку Наказ Міністерства транспорту України 28.05.2002 N 334 “Правила перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні”

.

Обмеження відповідальності перевізника при незазначеній вартості вантажу

Якщо вартість вантажу не була зазначена і включена в коносамент, відшкодування за пошкоджене місце чи одиницю вантажу, якої не вистачає, не може перевищувати 666,67 розрахункових одиниць або 2,0 розрахункових одиниць за один кілограм маси брутто пошкодженого, зіпсованого вантажу або вантажу, якого не вистачає, залежно від того, яка сума вища, за винятком вартості контейнера або іншого транспортного пристрою відправника (фрахтувальника), вартість якого визначається згідно зі статтею 182 КТМ.

Угода про зменшення зазначених сум є недійсною. Перевізник не має права на обмеження відповідальності, передбачене в частині першій цієї статті, якщо доведено, що втрата, нестача або пошкодження стали результатом дій або упущень перевізника, здійснених з наміром завдати таку втрату, нестачу чи пошкодження чи через самовпевненість з усвідомленням можливості заподіяння збитку.

Службовець або агент перевізника не вправі скористатися передбаченими в цій главі правилами про обмеження відповідальності, якщо доведено, що нестача, пошкодження або зіпсуття стали результатом дії або упущення цього службовця або агента, здійснені з наміром заподіяти такий збиток або через самовпевненість з усвідомленням можливості заподіяння збитку.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування і пошкодження вантажу сталися в силу обставин, яким він міг запобігти або усунення яких від нього не залежало, зокрема, в наслідок провини вантажоперевізника або вантажовідправника;, особливих природних властивостей вантажу, що перевозиться; нестач тари чи упаковки, які не можна буловиявити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу для перевезення, та інших обставин, передбачених законом.

Відповідальність за порушення договірних зобов'язань під час перевезень залізничним транспортом виникає у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та