в порядку їхньої важливості. Вони вважали, що якість – величина вимірна і, отже, невідповідність продукту пропонованим до нього вимогам може бути виражена через яку-небудь постійну міру, який звичайно є гроші.
Разом з тим не можна розглядати якість ізольовано з позицій виробника і споживача. Без забезпечення техніко-експлуатаційних, експлуатаційних і інших параметрів якості, записаних у технічних умовах (ТУ) не може бути здійснена сертифікація продукції.
Різноманітні фізичні властивості, важливі для оцінки якості, сконцентровані в споживчої вартості. Важливими властивостями для оцінки якості є Муромский И.А. Исторические этапы контроля качества и основные тенденции, оказывающие влияние на требования к качеству продукции // .:
технічний рівень, що відбиває матеріалізацію в продукції науково-технічних досягнень;
естетичний рівень, що характеризується комплексом властивостей, зв'язаних з естетичними відчуттями і поглядами;
експлуатаційний рівень, зв'язаний з технічною стороною використання продукції (догладання за виробом, ремонт і т.п.);
технічна якість, що припускає гармонічне ув'язування передбачуваних і фактичних споживчих властивостей в експлуатації виробу (функціональна точність, надійність, тривалість терміну служби).
Переважна частина сучасного світового виробництва представлена виробництвом товарів. Тому той або інший виріб, що виготовляється, втілює в собі як споживчу вартість, так і вартість.
Отже, якість є комплексним поняттям, що відбиває ефективність усіх сторін діяльності фірми.
1.2. Процес формування споживчих властивостей і якості товару в процесі його розробки та виробництва, вплив матеріалів і технології виробництва
У ринковій економіці зрівняні права виробників і споживачів товарів. Вони самі знаходять себе на ринку. При цьому їхньої мотивації виходять з фінансового виграшу і максимізації споживчого ефекту. Іншими словами, зв'язок між виробником і споживачем здійснюється через реальним, визначеним ринком фінансові і цінові критерії. Потрібно враховувати, що споживач має вибір між різними товарами. Саме споживач вибирає найбільш кращі властивості. Якість нової продукції визначається як ступінь відповідності вимогам споживачів.
Показники якості, різні споживчі властивості (техніко-економічні, експлуатаційні й інші параметри) обумовлені технічними умовами (ТУ), контролюються виробниками Гличев А. В., Круглов М. И. Управление качеством продукции. - М: Экономика, 1999. – с. 124..
Технічний рівень продукції контролюється на наступних стадіях життєвого циклу:
на стадії розробки;
на стадії виробництва;
на стадії експлуатації.
Оцінка технічного рівня виробляється виробниками і споживачами.
Виробники можуть орієнтуватися на кращі вітчизняні і світові аналоги, вимоги міжнародних і національних стандартів, результати попередніх і приймальних іспитів досвідчених зразків.
Підвищення технічного рівня продукції означає втілення в ній нових і не реалізованих раніше науково-технічних знань. Підвищення технічного рівня забезпечує позитивний ефект від експлуатації нових виробів.
Застосовується диференційований підхід до оцінки технічного рівня машин і устаткування, що належать різним «нішам». Це означає, що враховується не тільки виробнича операція, виконувана машиною, але і «ніша», де вона реалізується.
У кожному технічному нововведенні, або просто товарі втілені наявні на конкретний момент науково-технічні знання. Безумовно, науково-технічні знання не піддаються безпосередньому кількісному вимірові. Тому технічні нововведення мають відносну оцінку на основі порівняння машин і устаткування, призначених для реалізації аналогічних виробничих функцій. Іншими словами, технічний рівень виявляється шляхом порівняння оцінюваного виробу з кращим, у змісті технічних можливостей, світовим рівнем.
Розрізняють технічний і техніко-економічний рівень.
Під технічним рівнем розуміють ступінь втілення в новій продукції накопичених знань про найбільш повне і точне виконання виробничих цілей відповідно до функціонального призначення.
Під техніко-економічним рівнем розуміють ступінь втілення в продукції науково-технічних знань про найбільш повне і точне виконання виробничої мети найбільш економічним способом.
З позицій споживача техніко-економічний рівень представляється як компроміс між вигодою, одержуваної від цього рівня і витратами на придбання відповідного устаткування. З позицій же виробника - компроміс між відпускною ціною на виріб з визначеним рівнем досконалості і витратами на його забезпечення. У такій постановці мова йде скоріше не про техніко-економічний рівень, а про конкурентноздатний технічний рівень.
Існує єдиний світовий конкурентноздатний рівень конкретних видів техніки.
При оцінці достоїнств машин і устаткування враховують не тільки технічні, але й економічні характеристики.
Підвищення технічного рівня – процес, зв'язаний зі створенням і впровадженням у практику техніки, яка зберігає матеріали, що застосовуються у виробництві, зменшує їх витрати, тобто в порівнянні з аналогами, що заміщаються, нова техніка повинна володіти: більш високою продуктивністю, єдиною потужністю, надійністю й економічністю як у виробництві, так і в експлуатації. При цьому техніці, що займає різні виробничі «ніші», відповідають свої пріоритетні напрямки підвищення технічного рівня. Так, для одних машин важливо домогтися підвищення продуктивності, для інших - потужності або іншого параметра функціонального призначення.
Удосконалювання техніки зв'язане з підвищенням її надійності і довговічності.
Надійність визначається виходячи з інтересів споживачів. Надійність є одним з головних властивостей виробу, визначає його ефективність (поряд із продуктивністю).
Вирішальний вплив на досконалість техніки робить рівень наукового забезпечення, тому що саме на етапі наукових досліджень закладається потенціал нововведень, що матеріалізується через проектно-конструкторські роботи у виробництво.
Тут потрібно звернути увагу на роль автоматизованих систем наукових досліджень і проектування, що відкривають принципово нові можливості. Принципово нові можливості означають: повне використання прогресивних правил і принципів, закладених у пам'ять машини; скорочення часу робіт; частина проектної інформації може передаватися прямо в експериментальне виробництво без проміжної розшифровки; з'являється можливість відпрацьовувати варіанти конструкцій виробів і технології виготовлення на комп'ютерах і проводити іспити виробів і їхніх елементів на працездатність, збирання, безвідмовність, ремонтоздатність, контрольованість, технологічність без витрат матеріалів, енергії і інших ресурсів. Розширення застосування штучного інтелекту дозволить проводити глибокий аналіз можливих варіантів складних конструкцій.
Слід зазначити, що в країнах з ринковою економікою системи керування технічним рівнем і якістю наголошують на запобігання помилок саме на стадії наукових і конструкторських пророблень, щоб запобігти