виникнення дефекту або усунути його, не доводячи до остаточної стадії виробництва виробу.
Превентивна концепція керування технічним рівнем і якістю є перспективною і для вітчизняних виробників. Для цього потрібно приділяти пріоритетну увагу створенню наступних умов:
наявності виробничого устаткування, здатного по своїх характеристиках підтримувати необхідний рівень продукції;
оснащення устаткування мікропроцесорними пристроями контролю, діагностики і регулювання роботи;
наявність інформаційного, програмного й апаратного забезпечення роботи устаткування;
наявність необхідного резерву виробничих потужностей для підтримки стабільного режиму роботи;
забезпечення ефективного технічного обслуговування і ремонту, критерієм надійності якого є стабільність параметрів технологічних процесів і відсутність шлюбу.
Виявлення дефектів на ранніх стадіях сприяє досягненню високого технічного рівня і якості продукції.
Для України одним з факторів підвищення технічного рівня вітчизняної продукції є міжнародне співробітництво в області науки і техніки, зокрема, закупівля за рубежем ліцензій, впровадження в практику міжнародних стандартів.
У даному випадку під ліцензією розуміється надання іноземним контрагентом за визначену винагороду прав на використання винаходів, промислових зразків, «ноу-хау» (цілком або частково конфіденційні знання технічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру, використання яких забезпечує переваги фірми перед конкурентами), технічної документації й інших науково-технічних досягнень і послуг типу інжиніринг. Усе це оформляється спеціальною угодою.
Може бути продаж ліцензій і на власне велике нововведення, що буде сприяти контролеві за технічним рівнем визначеного виду продукції.
Найважливішим фактором підвищення конкурентноздатності продукції на світовому ринку є створення системи сертифікації.
Сертифікація широко поширена у світовій практиці. Поряд з національними функціонують і міжнародні системи. Наприклад, Міжнародна організація по стандартизації, Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК), Європейська економічна комісія (ЄЕК) і інші.
Сертифікація – комплекс дій, за допомогою яких незалежною стороною перевіряється і засвідчується відповідність продукції вимогам визначених нормативно-технічних документів. Наявність на продукцію сертифіката (документа), виданого авторитетним органом, що має великий кредит довіри, полегшує висновок зовнішніх договорів, вихід продукції на світовий ринок.
Відзначимо, що в багатьох країнах з ринковою економікою не може бути представлена на внутрішній ринок продукція, що не має сертифіката, що підтверджує її відповідність вимогам стандарту.
Сертифікація припускає здійснення наступних процедур: проведення типових іспитів і державний нагляд за якістю сертифікованої продукції шляхом періодичних іспитів її зразків; оцінка умов виробництва (атестація виробництва).
Після проведення типових іспитів видається сертифікат відповідності на продукцію, а після оцінки умов виробництва, крім сертифіката на продукцію видається атестат виробництва, що підтверджує здатність виробництва забезпечувати протягом визначеного часу відповідну якість.
Оцінка нової продукції на відповідність світовому технічному рівневі включає чотири основних етапи:
визначення номенклатури показників, необхідних для оцінки;
формування групи аналогів і встановлення значень їхніх показників;
виділення базових зразків із групи аналогів;
зіставлення оцінюваного зразка з базовими зразками.
Номенклатура показників, застосовувана для оцінки, повинна забезпечувати порівнянність різних зразків продукції одного виду, прийматися однаковою для всіх аналогів і оцінюваної продукції. Вона формується з урахуванням міжнародних стандартів. Крім оцінних, номенклатура включає класифікаційні показники (призначення й область застосування даного виду продукції). Ці показники дозволяють віднести наявні на світовому ринку зразки до групи аналогів оцінюваного виробу. До класифікаційних показників, наприклад, відносяться параметри типорозмірів продукції (потужність двигуна, вантажопідйомність і т.п.); показники наявності додаткових пристроїв або властивостей продукції (наприклад, холодильник зі звуковим сигналом); показники виконання продукції, що визначають область її застосування; показники, що визначають групу споживачів і ін.
У групу аналогів при оцінці розроблювальної продукції входять перспективні й експериментальні зразки, надходження яких на світовий ринок прогнозується на період випуску оцінюваної продукції. При оцінці продукції, що випускається, у цю групу входять зразки, реалізовані на світовому ринку Окрепилов В.В. Управление качеством. – М.: Экономика, 1998. – с. 255..
Для прогнозу значень показників перспективних зразків проводяться:
аналіз сформованих тенденцій змін значень показників;
патентні дослідження й оцінка термінів реалізації перспективних технічних рішень, спрямованих на поліпшення показників даного виду продукції.
Після формування групи базових зразків виробляється попарне їхнє порівняння з оцінюваним виробом. Результати порівнянь можуть бути наступними:
оцінювана продукція уступає базовому, якщо вона уступає йому хоча б по одному показнику, не перевершуючи його по жодному з інших;
оцінювана продукція рівноцінна базовому зразкові, якщо значення всіх її показників збігаються зі значеннями показників базового зразка;
продукція перевершує світовий рівень, якщо перевершує кожен базовий зразок.
Оцінка технічного рівня машин і устаткування на стадії серійного виробництва припускає спостереження за її сертифікацією. Показники сертифікації є індикаторами міжнародного визнання.
Розглянуті напрямки керування технічним рівнем і якістю продукції мають наскрізний характер від мікро- до макрорівня.
Однак на мікрорівні існує внутрішня система керування технічним рівнем і якістю продукції.
1.3. Методи дослідження впливу матеріалів і технології виробництва на формування споживчих властивостей і якості товарів
Велику допомогу тут може зробити застосування вибіркового методу. Вибірковий метод корисний, коли проводяться сертифікаційні іспити й оцінюється міцність, надійність і інші параметри продукції. Вибірковий метод може бути застосований і для контролю стабільності технологічних процесів (заснованих на нових технологіях).
При оцінці продукції варто враховувати взаємозв'язок:
Статистична теорія застосовує два основних методи контролю: дискретний і безперервний. При дискретному методі перевірка виробів здійснюється при прийомі партії і на виході з виробництва. Безперервний контроль припускає регулярне спостереження за ходом і результатами процесу виробництва.
Виробник контролює якість нової техніки на всіх стадіях виробництва. Якість нової техніки, придбаної споживачем, оцінюється через якість зробленої на ній продукції.
Для рішення обох задач корисна так називана "мала вибірка".
Сутність методу полягає в тому, що з усієї сукупності (генеральної – N) відбирається мале число одиниць n (вибіркова сукупність не більше 20). Для кожної вибірки обчислюються вибіркова середня ( ) або частка (W) і вибіркова дисперсія ( 2):
; ;
, (m – число дефектів, відмовлень