постанови перераховуються дії, вико-навці (організація, підрозділ або особа) і термін виконання. Датою постанови є дата засідання, на якому її прийнято. Підписують постанову голова і секретар.
Правила.
Це службові документи, в яких викладаються настанови чи вимоги, що регламентують певний порядок дій, пове-дінки юридичних та фізичних осіб.
За формою і змістом правила подібні до інструкцій, іноді с їх складовою частиною.
Реквізити:
Гриф затвердження.
Назва виду документа.
Заголовок (короткий виклад призначення правил).
Дата.
Номер.
Текст (може складатися із пунктів).
Підпис особи, відповідальної за складання правил.
Виконання правил обов'язкове для всіх, кого вони стосу-ються, і тому їх можна віднести до правових документів.
Розпорядження.
Це правовий акт, що видається керівником або коле-гіальним органом з метою вирішення оперативних питань. Має обмежений термін дії і стосується вузького кола орга-нізацій, посадових осіб і громадян — виконавців розпоряд-ження.
Реквізити:
Назва структурного підрозділу.
Коди.
Назва виду документа.
Дата.
Індекс.
Місце видання.
Заголовок до тексту.
Текст, що містить такі частини: констатуючу (вказуються мета або причини видання); розпорядчу (вказуються дії, які треба виконати, та особи, відповідальні за виконання).
Підпис.
Статут.
Це зведення правил, які регулюють основи організації і діяльності установ певної галузі господарства.
Реквізити:
Гриф затвердження.
Назва виду документа.
Заголовок.
Текст, який складається з таких розділів: загальні положення; основна діяльність: у чому полягає її порядок; планування й облік роботи; призначення допоміжних служб; взаємодія з іншими органами, що здійснюють подібну діяльність; специфічні особливості діяльності; відповідальність організації за виконання зобов'язань і порядок розгляду суперечок, пред'явлення претензій, позовів; заохочення; дисциплінарні стягнення.
Текст статуту розбивають на параграфи (статті, пункти), які групують у розділи (позначаються римськими цифрами).
Статути після їх затвердження підлягають обов'язковій реєстрації в органах Міністерства фінансів України.
Ухвала.
Ухвала — правовий акт, який приймається місцевими радами народних депутатів, виконавчими комітетами, держ-адміністраціями колегіальне для вирішення найважливі-ших питань, що входять до їхньої компетенції. Ухвалами також називають спільні акти, які видаються кількома не-однорідними органами (колегіальними і тими, що діють на основі принципу єдиноначальності, державними органами, гро-мадськими організаціями тощо).
За своїми юридичними властивостями ухвали поділяються на нормативні та індивідуальні. Нормативними називають
рішення про роботу підприємств торгівлі, побутового обслу-говування населення тощо; індивідуальними — рішення про прийняття до експлуатації будівель, встановлення опікун-ства тощо.
В ухвалі зазначається територія, коло осіб, на яких вона поширюється, конкретні посадові особи, установи, котрі зобо-в'язані контролювати виконання документа.
Коло питань, з яких приймаються ухвали місцевих рад народних депутатів, досить широке, через те що ради здійсню-ють державне керівництво усіма галузями господарського і соціально-культурного життя.
Ухвали місцевих рад, а також їхніх виконкомів уклада-ються за єдиною формою. Відмінність між ними полягає лише в тому, що ухвали рад не нумерують, а ухвали виконкомів мають порядкову нумерацію.
Реквізити ухвали:
Герб України.
Назва місцевої ради народних депутатів.
Зазначення місця видання.
Назва виду документа (Ухвала).
Дата або дата й номер.
Заголовок.
Текст.
Підписи голови та секретаря.
Печатка.
Ухвала складається із вступної частини, в якій конста-тується стан питання, що розглядається, і з постановчої, що містить перелік заходів із зазначенням термінів виконання й перелік службових осіб, відповідальних за вчасне втілення їх у життя, а також тих, кому доручено контроль за виконан-ням ухвали.
2. Підготуйте заяву про переведення на іншу роботу.
Пишеться на аркуші формату А4.
3. Складіть акт на списання матеріальних цінностей.
4. Зазначте документи, виконання яких підлягає обов’язковому контролю.
До документів, виконання яких підлягає обов’язковому контролю, належать розпорядчі документи: наказ (розпорядчий документ, який видається керівником ус-танови і стосується організаційних та кадрових питань), витяг із наказу (документальна копія будь-якої части-ни оригіналу наказу, без зазначення слова «Копія»), розпорядження (правовий акт, що видається керівником або коле-гіальним органом з метою вирішення оперативних питань. Має обмежений термін дії і стосується вузького кола орга-нізацій, посадових осіб і громадян - виконавців розпоряд-ження), вказівка (правовий акт, який видається керівником органу дер-жавного управління і має організаційно-методичний харак-тер щодо виконання правових документів цього органу), постанова (службовий документ, в якому викладаються настанови чи вимоги, що регламентують певний порядок дій, пове-дінки юридичних та фізичних осіб).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навч. посібник. – К.: А.С.К., 2001.
Діденко А.Н. Сучасне діловодство. – К.: Либідь, 2000.
Ділова українська мова: Навч. посіб. / За ред. О.Д.Горбула. – К.: Знання, 2000.
Ділове мовлення: Методичні рекомендації й зразки ділових паперів / Уклад. С.В.Шевчук. – К., 1998.
Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – Х.: Торсінг, 2002.
Коваль А.П. Ділове спілкування. – К., 1999.
Любивець Л.П. Ділові папери. – К., 1981.
Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1997.
Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / Уклад.: С.П.Бибик, І.Л.Михно, Л.О.Пустовіт, Г.М.Сюта. – К.: Довіра, 1997.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К.: Літера ЛТД, 2001.