Імпортна техніка представлена в основному агрегатами барабанного типу, вітчизняна — активаторного.

За типом завантаження білизни барабанні пральні машини поділяються на фронтальні і вертикальні. Перші забезпечують операторам 70-80% продажів, другі — 20-30% (у кількісному вираженні).

Активаторні пральні машини також мають свою класифікацію: за типом матеріалу, з якого вони виготовлені, такі машини поділяються на пластмасові і металеві. Останні зустрічаються як з центрифугою, так і без неї.

2. Виробник

ТОРГОВЕЛЬНІ МАРКИ.  На думку Олексія Зубрицкого, заступника глави представництва Candy Elettrodomestici S.r.l., на українському ринку розміщення сил наступна:

приблизно 20% ринку займають пральні машини Indesit,

стільки ж — ARDO,

10-12% — Candy,

7-13% — Ariston,

10-11% — Bosch плюс Siemens,

7-8% — Zanussi,

3-5% — Electrolux,

стільки ж — техніка корейських марок (Samsung і LG) разом узята.

За твердженням Юрія Дибана, заступника глави представництва Merloni Elettrodomestici spa в Україні, співвідношення продажів пральних машин різних брендів виглядає в такий спосіб:

близько 35% — продукція концерну Merloni (Ariston і Indesit),

25% — ARDO,

приблизно 20% — Bosch-Siemens

20% — всі інші.

За словами Юрія Перцю, менеджера по маркетингу East Trading Company (представник ARDO в Україні), близько 70% ринку зайняли пральні машини італійського виробництва ARDO і Indesit-Ariston, частки яких складають 32% і 35% відповідно. Далі — Bosch і Siemens (10% ринку), концерн Electrolux — 5%, Candy — 4%, Samsung — 3%.

У регіонах розклади небагато інші. Наприклад, у магазині торговельної мережі “Абв-техника” (м.Дніпропетровськ), за словами старшого менеджера Костянтина Прокоф'єва, близько 30% продажів забезпечують пральні машини ARDO, Ariston і Indesit — по 20%, Zanussi і Whirlpool — по 10%, що залишилися 10% — техніка Electrolux, Iberna і Candy.

Пральні машини рекламуються так само, як і аудіо-, відеотехніка. Представництва активно використовують телевізійну рекламу (до 40% рекламного бюджету), рекламу в пресі (20-25%), проведення спільних акцій з дилерами (20-25%), біг-борди (10-15%).

Торік багато представництв відмовилися влаштовувати за свій рахунок заходи з розиграшем призів, роздачею подарунків і т.д. За словами представництв, дилери неохоче беруть участь в акціях, якщо самі їх не фінансують. Тому подібні заходи відтепер проводяться при фінансовій участі обох сторін.

Оптовики звичайно обмежуються рекламою в прайс-листах, а імпортери основні рекламні зусилля направляють на стимулювання роздрібних продажів у мережі своїх магазинів.

Методи залучення покупців до магазинів побутової техніки досить тривіальні (знижки, подарунки, розиграші призів, дисконтні картки).

Однак є і специфічні заходи, спрямовані винятково на збільшення продажів пральних машин, — акції по їхньому безкоштовному підключенню.

Раніш такі акції торговельні мережі проводили тільки разом із представництвами. Однак торік багато магазинів організовували безкоштовне підключення “стиралок”, у тому числі і за свій рахунок. Тим більше що витрати звичайно невеликі: під “безкоштовним підключенням” мається на увазі лише безкоштовна робота майстра, а необхідні для цього шланги, крани й ін. покупець оплачує сам. За словами операторів, такий “безкоштовний сир” особливо добре залучає в магазини недосвідчених покупців, а також тих, хто вирішив замінити пральну машину: у цьому випадку необхідна сантехнічна “мелочевка” у споживача вже є.

ІМПОРТЕРИ. Пральні машини поряд з іншою побутовою технікою в Україну ввозять компанії “Фокстрот”, “Аладдин”, “Нью-Винд”, “Ельдорадо”, “Протехника-Украина” (усі — м.Київ), “БТВ”, “Мирс” (обидві — м.Одеса), “АБВ-техника” (м.Дніпропетровськ), MSI (м.Харків) і ін.

Хоча минулий рік у цілому був для імпортерів вдалим: курс DMимпортери “стиралок” ведуть розрахунки в DM) знизився в середньому на 17%, на стільки ж зменшилися закупівельні ціни в доларовому еквіваленті. Однак, за твердженням деяких представництв, відпускні ціни в імпортерів знизилися не більше, ніж на 10-11%. 6-7%. Оптова націнка зросла, у середньому, з 7-15% до 12-20%.

ВИРОБНИКИ. Пральні машини в Україні виробляють такі підприємства, як “Електропобутприбор” (м.Маріуполь) — торговельні марки “Донбас” і “Десна”, АТ “Старт” (м.Мелітополь) — “Таврія”, Каховський електромашинобудівельний завод — “Крихітка”, завод “Електродвигун” (м.Ужгород) — “Маричка”, Київське авіаційне ПО ім. Антонова — “Либідь”, “Онікс” (м.Миколаїв) — “Агат”, СП “Фаворит” (м.Київ) — “Фаворит”, АТ “Норд” (м.Донецьк) — марка “Норд IF” і ін.

Більшість українських підприємств виробляє пральні машини активаторного типу. Машини барабанного типу випускають тільки АТ “Норд” і СП “Фаворит”.

“Великим” вітчизняним заводам у 2002-му році практично не удалося збільшити обсяги виробництва. У той же час, за твердженням Олени Стрихарь, головного менеджера СП “Фаворит”, у 2002 році компанії удалося збільшити виробництво пральних машин майже в два рази.

ПРЕДСТАВНИЦТВА. В Україні працюють наступні представництва виробників великої побутової техніки:

East Trading Company (торговельна марка ARDO),

Merloni Elettrodomestici spa (Ariston, Indesit),

BSH Bosch und Siemens Hausgerate Gmb (Bosch, Siemens),

Whirlpool Europe S.r.l. (Whirlpool),

Candy Elettrodomestici S.r.l. (Candy, Iberna),

Electrolux (Electrolux, Zanussi, AEG)

два представництва, що просувають на український ринок як велику побутову, так і аудіо-, відеотехніку, — Samsung і LG.

За словами операторів, роль представництв у просуванні техніки на ринок з кожним роком збільшується. Як доказ респонденти приводять той факт, що за останні два-три роки продаж великої побутової техніки ряду закордонних виробників, що не мають в Україні представництв, різко скоротилися. Прикладом можуть служити пральні машини Panasonic (представництво Panasonic в Україні є, але, наскільки нам відомо, основні зусилля воно додає до просування електроніки) або холодильники Sharp, “розкрутити” які не удалося навіть великим торговельним компаніям. В Україні як і раніше немає представництв Miele, Gaggenau.

“Розкрутити” торговельну марку самотужки імпортерам важко: за їхніми словами, конкуренція на ринку загострюється, а змагатися з виробниками по частині рекламних витрат вони не можуть. Можливо, тому представництва нерідко відкриваються “на додаток” до вже існуючих дилерів, а іноді — і замість них.

Наприклад, торік в Україні відкрилися два