визначається, виходячи з необхідного обсягу прибутку на ринковій позиції підприємства. Пророблений у такий спосіб план товарообороту є основним регулюючим фактором формування ресурсного потенціалу підприємства. Обсяг і структура товарообороту визначає вимоги до обсягу, складу й ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства.
Тотальне планування обсягів товарообороту змінилося економічним регулюванням на базі проведення різноманітних, оптимізаційних і імітаційних розрахунків, з урахуванням впливу внутрішнього і зовнішнього середовища на обсяг і структуру товарообороту.
Аналіз товарообороту і контроль за досягненням розроблених планів виступає не тільки як інструмент оцінювання діяльності персоналу підприємства, а й для для вживання необхідних заходів по коректуванню товарної стратегії підприємства, його асортиментної, цінової, маркетингової політики й ін.
В залежності від специфіки операції купівлі – продажу товарів у складі товарообороту торговельного підприємства виділяють його наступні види.
Роздрібний товарооборот, що характеризує обсяги продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для власного використання.
Оптовий товарооборот, що характеризує виторг від продажу споживчих товарів, що пройшли визначену технічну обробку на даному підприємстві (збереження, оптове розсортовування, транспортування, передпродажна підготовка й ін.), різним оптовим покупцям для наступної реалізації кінцевим споживачам.
Оптова реалізація товарів може здійснюватися в наступних формах:
Оптовий регіональний товарооборот – продаж товарів оптовим покупцям свого регіону.
Міжрегіональний товарооборот - реалізація товару оптовим покупцям інших регіонів.
Зовнішньоторговельний товарооборот – продаж товарів оптовим покупцям інших країн.
Торгово-посередницький товарооборот, що визначається обсягом посередницьких операцій купівлі – продажу споживчих товарів без яких-небудь технічних обробок на даному торговельному підприємство роздрібними або оптовими покупцями.
У складі торгово-посреднеческого обороту виділяють:
Оборот на біржовому ринку, тобто посередницькі операції купівлі – продажу товарів на різних товарних спеціалізованих або універсальних біржах через утворені брокерські контори або брокерські місця.
Оборот на позабіржовому ринку, до складу якого включають обсяг посередницьких угод, що були укладені поза товарними біржами з вітчизняними або закордонними учасниками.
3. Організація торгівлі на роздрібному ринку
Роздрібна торгівля - сфера підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг на підставі усного або письмового договорів купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
Через те, що продавець не має юридичного права і фактичної можливості достовірно визначити мету, з якою покупець придбаває у нього товар (для особистого некомерційного використання чи, приміром, для продажу на стихійних ринках), зазначене визначення роздрібної торгівлі, на думку автора, не повністю розкриває її економічну суть.
Виходячи з вимог чинного законодавства у сфері патентування під роздрібною торгівлею розуміють торгівлю за готівкові кошти (хоча за готівку товари можуть придбаватися суб'єктами господарської діяльності і для подальшого перепродажу). Таке розуміння також недосконале, оскільки, згідно з Інструкцією №389, до складу роздрібного товарообороту має включатися, наприклад, вартість проданих за безготівковим розрахунком дрібним гуртом продуктів харчування окремим закладам охорони здоров'я, соціального забезпечення й освіти.
Отже, надалі під роздрібною торгівлею будемо розуміти здійснення суб'єктом господарювання операцій, які, згідно з Інструкцією №389, включаються до складу роздрібного товарообороту, наприклад продаж товарів у кредит з розстроченням платежу за готівковий розрахунок, продаж товарів подарункового асортименту до свят і для новорічних подарунків дітям з оплатою за безготівковим розрахунком тощо.
Суб'єкт роздрібної торгівлі мусить подбати про невід'ємну і головну складову процесу торгівлі - товар.
Законом №283 визначено, що товарами є матеріальні і нематеріальні активи, цінні папери і деривативи, які використовуються в будь-яких операціях, крім їх емісії і погашення. Таке трактування дещо спотворює економічну суть товарів, яка полягає в тому, що товарами є будь-які об'єкти (матеріальні і нематеріальні активи, послуги, земля, праця тощо), які мають споживчу вартість і пропонуються для продажу (а не для "... будь-яких операцій..."!!!).
Увага!
З точки зору роздрібної торгівлі, під товарами будемо розуміти продукти праці, призначені для подальшого їх перепродажу кінцевим споживачам без додаткового вкладення праці (наприклад розфасування, передпродажна підготовка) або з таким. Згідно з П(С)БО 9, товари включаються до складу запасів підприємств роздрібної торгівлі.
Мінстат України розробив номенклатуру товарів (див. Наказ №12), які враховуються в роздрібній та оптовій торгівлі. Зазначена номенклатура певною мірою впливає на організацію обліку торговельних операцій і порядок їх оподаткування. Так, у разі якщо фізичні особи (приватні підприємці) здійснюють торгівлю таким видом товарів, як пально-мастильні матеріали, то, згідно з Указом №727, вони не мають права перейти на спрощену систему оподаткування.
3. Суб'єкти продажу товарів уроздріб
Здійснювати роздрібну торгівлю можуть юридичні особи і громадяни (фізичні особи), визначені згідно зі ст. 2 Закону №698 як суб'єкти підприємницької діяльності.
Щоб отримати статус юридичної або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, треба пройти державну реєстрацію в органах виконавчої влади.
При цьому для юридичної особи серед інших документів, що подаються до органів виконавчої влади для реєстрації, обов'язковим є документ, який підтверджує право власності або користування приміщенням (договір купівлі-продажу, дарування, договір оренди тощо), адреса якого буде юридичною адресою цієї юридичної особи. Це може бути будинок або квартира, в якій мешкає один із засновників, або офісні приміщення, або приміщення, в яких надалі здійснюватиметься продаж товарів.
Державна реєстрація фізичних осіб відбувається за місцем їх проживання.
Щоб юридична особа мала право здійснювати роздрібну торгівлю, такий вид діяльності, згідно з п. 2 ст. 1 Закону №887, повинен бути передбачений у її засновницьких документах (статуті). Якщо роздрібною торгівлею планує займатися суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, то при його державній реєстрації в органах виконавчої