Крім того, суб'єкт підприємницької діяльності повинен пройти реєстрацію у податкових органах, соціальних фондах, органах статистики, виконати встановлені вимоги санітарного і пожежного законодавства й отримати відповідну письмову згоду зазначених органів

В органах статистики йому будуть присвоєні статистичні коди, наприклад, згідно з Наказом №288 - форми власності тощо. Та найголовніше - згідно з Наказом №441 присвоюються коди видів економічної діяльності (КВЕД), на які орієнтуватимуться контролюючі органи при встановленні правомірності здійснення суб'єктом підприємництва того чи іншого виду діяльності (наприклад, код 50.10.2 означає, що підприємство має право здійснювати роздрібну торгівлю новими і вживаними автомобілями, код - 52.21.0 - роздрібну торгівлю фруктами й овочами тощо).

Умови легалізації роздрібної торгівлі

Після того як суб'єкт роздрібної торгівлі зареєструвався у встановленому порядку, він мусить визначити місце, де передбачається здійснювати торгівлю. Нагадаємо, що юридична особа могла це зробити ще при державній реєстрації, обравши як юридичну адресу приміщення, придатне для торгівлі (наприклад майбутнього магазину).

Якщо ж цього не було зроблено, то суб'єкт роздрібної торгівлі для подальшого отримання державних дозволів повинен визначити, яким чином здійснюватиметься торгівля: в стаціонарних пунктах (магазинах, павільйонах) чи пунктах пересувної торгівлі (автомагазинах, авторозвозках тощо).

Наступний етап - придбання (або отримання в оренду тощо) пункту продажу товарів. При цьому слід пам'ятати, що пункти продажу товарів мають відповідати вимогам, які висуваються законодавством, чинним у сфері санітарної і пожежної безпеки (наприклад, згідно з пп. 4.1.16 Правил №400, тимчасові споруди, кіоски, ятки тощо повинні розміщуватися на відстані не менше ніж за 10 м від інших будівель). Якщо пункт продажу товарів не відповідатиме зазначеним вимогам, то суб'єкт роздрібної торгівлі не отримає відповідного дозволу і не зможе здійснювати торгівлю. Тому, перш ніж придбавати або укладати договір оренди пункту продажу товарів, перевірте, чи відповідає він вимогам Правил №400.

Після того як суб'єкт роздрібної торгівлі визначив для себе пункт продажу товарів, він мусить отримати дозвіл органів виконавчої влади на здійснення роздрібної торгівлі. Отримання супроводжується, згідно з Декретом №56-93, сплатою збору за розміщення об'єктів торгівлі, передбаченого Законом №1251, у числі місцевих податків і зборів. У бухгалтерському обліку сума сплаченого збору відображається в складі адміністративних витрат підприємств (на дебеті рахунка 92 "Адміністративні витрати"), у податковому обліку - у складі валових витрат.

Враховуючи, що покупці за товари, придбані у суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю3розраховуються готівкою, продавцю, згідно із Законом №98/96, треба мати торговий патент - державне свідоцтво, що засвідчує його право займатися продажем товарів за готівкові кошти, з використанням безготівкових пластикових карток, чеків.

Для отримання патенту суб'єкт роздрібної торгівлі подає до податкових органів за місцезнаходженням пункту продажу заяву за встановленою Постановою №1077 формою і платіжне доручення, що свідчить про оплату патенту. При придбанні патенту вноситься:

1. Одноразова оплата вартості патенту, яка буде врахована в останньому місяці терміну дії патенту (термін дії - 12 місяців).

2. Оплата вартості патенту за звітний місяць.

Крім іншої інформації, в заяві має міститися інформація про дозвіл на здійснення роздрібної торгівлі.

Законом №98/96 передбачено низку випадків і умов*, які дають право суб'єктам роздрібної торгівлі працювати без патенту, наприклад сплата фізичною особою ринкового збору або фіксованого податку тощо.

Без придбання торгового патенту можуть продаватися деякі види товарів лише вітчизняного виробництва: хлібобулочні вироби, молоко і молочні вироби та деякі інші.

Торговий патент потрібно придбавати на кожен структурний відокремлений підрозділ суб'єкта роздрібної торгівлі (наприклад магазин, лоток, кіоск, ятка тощо), в якому здійснюється продаж товарів.

Сплачується вартість патенту щомісяця до 15 числа місяця, що передує звітному.

Згідно зі ст. 9 Закону №98/96, сума податку на прибуток, що підлягає перерахуванню до бюджету за звітний період, підлягає зменшенню на вартість придбаних торгових патентів, чинних у звітному періоді. Однак якщо сума податку на прибуток звітного року не перевищила сплаченої вартості торгових патентів, чинних у звітному році, то на наступний рік така вартість не переноситься (в бухгалтерському обліку вона збільшить суму витрат на збут (рахунок 93) відповідного звітного періоду, а в податковому обліку не буде відображена). Вартість оплачених патентів і суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, не зіставляються щомісяця і щокварталу - тільки щороку, оскільки термін дії патенту, як згадувалося вище, - 12 місяців.

Залежно від виду товарів (наприклад алкогольні напої і тютюнові вироби, медичні препарати*), які планується продавати, у суб'єкта підприємницької діяльності, згідно з Законом №1775, може виникнути потреба у придбанні ліцензії.

Ліцензія видається уповноваженим на те державним органом (залежно від виду товарів). Перелік таких органів передбачений Постановою №1698 (наприклад ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями видає Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів). Для того щоб отримати ліцензію, суб'єкт роздрібної торгівлі, повинен не тільки сплатити її вартість, але й подати до відповідного органу перелік документів.

Загальний перелік зазначених документів передбачений ст. 10 Закону №1775 (заява, копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, завірена нотаріально або органом, що видав оригінал документа)*.

Елементи роздрібної торговельної мережі

Роздрібна торгівля здійснюється в роздрібній торговельній мережі.

Роздрібна торговельна мережа - сукупність