7.2. Товариство самостійно встановлює форму та систему оплати праці, розмір зарплати.

7.3. Трудовий колектив:–

розглядає та затверджує проект колективного договору;–

розглядає і вирішує згідно зі Статутом Товариства питання самоврядування трудового колективу.

7.4. Соціальні та трудові права працівників гарантують чинним законодавством.

7.5. Товариство здійснює відрахування на соціальне забезпечення згідно з чинним законодавством.

8. Припинення діяльності.

8.1. Припинення діяльності Товариства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, перетворення) або ліквідації. Реорганізація Товариства проводиться за рішенням найвищого органу Товариства.

8.2. При реорганізації Товариства вся сукупність його прав і обов’язків переходить до правонаступника.

8.3. Товариство може бути ліквідоване:–

за рішенням найвищого органу Товариства;–

на підставі рішення суду, або арбітражного суду.

8.4. Ліквідація Товариства проводиться призначеною найвищим органом Товариства ліквідаційною комісією, а у разі ліквідації Товариства за рішенням суду.

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження зборів Товариства щодо керування справами товариства.

8.5. Ліквідація Товариства є завершеною, а Товариство – таким, що закінчило свою діяльність з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

9. Зміни в установчих документах.

9.1. Зміни, що стались в установчих документах Товариства, підлягають державній реєстрації за такими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації Товариства.

Вартість і склад цих внесків встановлено на підставі документів

2. Торговельне устаткування у складі:

Вітрина скляна 6 шт. – 9300 грн.

Столи прилавкові 8 шт. – 7500 грн.

Місце для касового апарату 1 шт. – 800 грн.

Полиці вітринні 4 шт. – 1200 грн.

Стільці 27 шт. – 24000 грн.

11. Місце підприємства у галузі.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Білий камінь” є сферою громадського харчування.

Громадське харчування – сфера виробничо-торгової діяльності, у якій виробляють і продають продукцію власного виробництва і покупні товари, як правило призначені для споживання на місці, з організацією дозвілля чи без нього.

Діяльність у цій сфері здійснюється закладами громадського харчування, що представляють собою організаційно-структурні одиниці, що виробляють, до виготовляють і продають кулінарну продукцію, булочні, борошняні кондитерські вироби і покупні товари. Самостійний заклад громадського харчування чи сукупність таких закладів, що входять до складу одного суб’єкта господарювання (юридичної особи), являють собою підприємство громадського харчування.

Заклади громадського харчування можна класифікувати за типами і класами.

Тип закладу громадського харчування – це категорія закладів громадського харчування, об’єднаних за характерними ознаками асортименту кулінарної продукції контингентом споживачів і формам організації їхнього обслуговування.

З цією ознакою заклади громадського харчування поділяються на: фабрики-кухні; фабрики-заготівельні; ресторани; бари; кафе; їдальні; закусочні; буфети; магазин кулінарних виробів; кафетерії. Суб’єкти господарювання в сфері громадського харчування для заняття торговою діяльністю можна мати також дрібно роздрібну торгівельну мережу.

Клас закладу громадського харчування – це сукупність відмінних ознак закладу визначеного типу, що характеризує ступінь поданих споживачам зручностей, рівень і умови продажу їжі, призначеної для споживання на місці.

На класи поділяються ресторани і бари. Існують наступні класи: перший, вищий, люкс. Звертаємо вашу увагу, що Правила передбачають самостійний вибір типу і класу закладу громадського харчування.

Цим положенням Правила вигідно відрізняються від свого попередника – Правил роботи підприємств громадського харчування, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків України від 03.07.1995р. № 129, що діяли до 31 серпня 2002р. (дата вступу в силу нових Правил). Раніше тип закладу громадського харчування необхідно було місцевим органом виконавчої влади, а для підтвердження відповідності обраному класу потрібно було одержати спеціальне Свідоцтво. В даний час, таке підтвердження й узгодження не вимагають.

Інформація про тип закладу громадського харчування і його клас для барів повинна бути відображена на вивісці розміщеній на фасаді приміщення.

З вимогами щодо організації окремих типів закладів громадського харчування можна ознайомитися в Рекомендаціях, наведених у листі № 15-03. У них дано наступні риси і класифікацію окремих типів закладів громадського харчування такі як: бар, кафе, їдальня, закусочна, буфет. Безмовно і вони носять рекомендаційний характер, однак, можуть бути корисні суб’єктами господарювання.

Відкриття закладів громадського харчування з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Узгодження з органами санепідемнагляду здійснюється шляхом одержання висновку про відповідальність об’єкта санітарним нормам. Такий висновок видається головним санітарним лікарем за заявою суб’єкта господарювання.

Необхідно пам’ятати, що заклади громадського харчування повинні в обов’язковому порядку мати в наявності санітарні правила і використовувати їх вимоги. Відзначимо також, що всі працівники, зайняті в громадському харчуванні, повинні мати особисті медичні книжки, у яких відображається результати обов’язкових профілактичних медичних оглядів. Витрати на проведення таких обов’язкових оглядів підприємство вправі включити до складу валових витрат.

Крім того, у загальному порядку заклади громадського харчування з початку роботи повинні мати одержаний дозвіл органів пожежного нагляду, а також дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі органів місцевого самоврядування.

За оформлення і видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі в спеціально відведених для цього місць сплачується збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі. Його стягнення передбачене ст. 17 Декрету про місцеві податки. Цей збір стягується з юридичних осіб і громадян, що реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію й інші товари, і його розмір залежить від площі торгового місця, його територіального розміщення і виду продукції. На той факт, що сплата цього збору поширюється і на заклади громадського харчування, звертає увагу Держкомпідприємництво в листі від 29.10.2001р. № 4-46-1862/6423.

Збір за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі поширюється на сферу торгово-виробничої діяльності (громадського харчування) термін дії дозволу, порядок видачі, форма бланка т. п. визначаються органами, Платники єдиного податку при одержанні дозволу на розміщення об’єктів торгівлі збір не сплачують, що передбачено ст. 6. Указом № 746. Відзначимо, що на практиці, як правило, місцевими органами