Поза сумнівом консультації неформальних груп і комітетів є найважливішою характеристикою виконання функцій Європейських інституцій. Єврокомісія перш ніж представити ініціативу організовує широкі консультації з зацікавленими групами, національними представниками. „Європейська адміністрація має потребу в набуті інформації та ноу-хау, аби дисциплінувати сектори економіки, що потребують складної економічної регламентацій”. [ 2;с.110]

На думку Сандро Гоці усі промислові, економічні групи інтересів в адміністративних структурах Європейського Союзу вже сформовані. [3]

Промисловість наприклад представлена через Індустріальний Європейського співтовариства, галузеві представництва (Європейська асоціація фармацевтичної промисловості., страхові агенції, головна сільськогосподарська організація, комітет професійних організацій Європейської спільноти. Над важливою організацією Європейська організація профспілок. Якщо аналізувати діяльності приватних груп інтересів можна прислідкувати певну еволюцію.

Від постійного наголошуванні на співпраці з урядами своїх країн представлення національних інтересів, на сьогодні сформувалася не зовсі чітка, але наближена до ідеалу система. Групи інтересів і лобіські групи набувають рис транснаціональних корпорацій, хоч зв’язок з місцевими адміністраціями не припинені. Європейські інститути створюють умови на основі плюралізму, за яких лобіські групи конкурують між собою пропонуючи більш оптимальніші стратегії розвитку. Це з одного боку призводить до послаблення ролі держав-учасниць, а з другого боку національні адміністрації виступають водночас як об’єкт лобіювання щодо Єврокомісії так, як об’єкт лобіювання з боку приватних структур.

„Єврокомісія прагне забезпечити певну процедуру консультацій аби зробити систему більш керованою і передбачуваною.” [ 1;с.85]

Над складний процес лобізму на інституційному рівні забезпечується складний процес відстоювання інтересів. К-сть структур коливається десь близько тисячі одиниць з різним статутом. Деякі постійні, тимчасові часом створені на паритетних основах (асоціації підприємців, профспілок, або мають трирівневу структуру (національні адміністрації, підприємці, профспілки). За даним словника Європейського Союзу, кількість учасників у цих групах інтересах близько 50 тис. чоловік і проводять майже до 5 тис. засідань в рік.

Після інституційних форм лобізму варто звернути увагу на специфічний вид лобіювання. Це галузеві форми відстоювання інтересів зокрема: торгівля, сільське господарство, торгівля; промисловість, сфера безпеки і достатньо актуальний вид енегретичний лобізм. Розгляд цього питання потрібно пов’язати з видами міжнародного лобізму.

А саме внутрішній лобізм: просування інтересів інших держав представниками певної країни, і глобальний вплив на рішення міжнародних і регіональних організацій. Тому потрібно звернути увагу на одну із найважливіших сфер діяльності, і одну з найбільш витратних сфер діяльності ЄС близько 45% бюджету. Дана сфера регулюється спільною сільськогосподарською політикою. Отже спільна сільськогосподарська політика в ідеалі заснована на таких принципах.

„- чіткий взаємозв’язок між державною допомогою та спектром послуг які суспільство отримує від фермерів

- СП прагне досягти конкуретного сільськогосподарського сектора здатного скористатися можливостями світового ринку без зайвого субстдування і водночас забезпечити достатній життєвий рівень виробникам сільськогосподарської продукції.

- збереження життєздатної сільської місцевості спрямованої створити робочі місця для сільського населення. [1;с.58 ]

Здається створені ідеальні умови для чесної конкуренції і умовами і можливостями мають бути задоволення всі суб’єкти сільськогосподарському ринку, але недавній конфлікт 16-17 червня 2005 року лінія розламу спочатку пройшла по формуванню бюджету, відмова Британії збільшувати свої асигнування у бюджет Європейського Союзу, Тоні Блер зайняв позицію, яка було схвально прийнята усім політичним спектром Великобританії. Сполучене Королівство погодиться на можливий перегляд своїх позицій, щодо збільшення своїх внесків у спільну казну, але за умови що буде переглянуті позиції щодо спільної сільськогосподарської політики.

Великобританія вимагала скорочення дотацій на французьке сільське господарство на яке припадає близько 13 млрд.євро, що складає більше половину. У даній ситуації інтереси Великобританії (на небажання змінювати традицію, коли дотація яка поверталася з бюджету ЄС становила 2/3 внеску) і позиція нових країн ЄС де сегмент сільського господарства займає левову частку. Тому позиція Великобританія мимоволі стала лобістом країн ЦСЄ, які на даний момент не мають достатнього впливу, як дует Франція-Німеччини. Певним парадоксом є лобізм Німеччини стосовно Франції, німецька економіка переживає стан занепаду, не отримує тієї частки с/г субсидій, але не бажання руйнувати франко-німецький союз у вироблені спільних позицій змусило Шредера погодитися на умови Франції. Фактично Німеччини, як важковаговика європейської спільноти забезпечило безпроблемне функціонування французьких фермерів до 2013 року. Ініціатива ВБ покарана зміна субсидування сільського господарства; дала б змогу лібералізувати ринок с/г продукції, де було б панацеєю для країн ЦСЄ і можливістю переглянути „вільні кошти” на допомогу країнам, „третього світу”. Хоча і позиція ВБ є двозначною небажання збільшувати асигнування до бюджету ЄС співпало з позицією Нідерландів.

Як не дивно Україна повинна зробити свої висновки з бюджетного скандалу ЄС, через бажання України в майбутньому приєднатися до ЄС:

- сільське господарство є болючою точкою української економіки. Тому для безболісного функціонування в подальшому АПК. Тому Україні потрібно провести ряд радикальних заходів вже сьогодні. щоб не було подібних протиріч.

- поетапно пройти шлях реформування АПК через зміну позицій у державній в підтримці сільського господарства.

- формування шклами найпріоритетніших галузей сільського господарства, відповідно до цієї школи формувати „пакет підтримки” і фінансування сільського господарства.

Такі кризові заходи дадуть змогу українському сільському господарству позбутись ефекту звіра вихованого у тепличних умовах, який попадаючи у жорстокий світ конкуренції одразу ж самознищується.

Після аграрного лобі потрібно взяти до уваги спільну торгівельну політику, питання достатньо актуальне через постійні дискусії щодо членства або нечленства в Світовій Організації Торгівлі.

Тема нашого дослідження стосується лобіської діяльності, але саме у торгівельній сфері України не бажає створити прозорі умови, які в подальшому дали їй змогу в