Саме успішна реалізація усіх пунктів домовленостей щодо вимог СОТ є прямим шляхом до формування лобільних груп на підтримку України. Таким лобістом у питаннях торгівлі можуть стати США але Україна повинна виконати ряд умов.

- реалізація прийнятого закону „Про внесення змін до деяких законів України” (щодо імплементації законодавства до вимог багатосторонньої угоди про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), більше відомий в народі, як закон про диски. Єврокомісія сама проявила ініціативу у 2003 підписано протокол про доступ на ринки товарів і послуг. Після помаранчевої революції було активізовано діяльність Єврокомісії по лобіюванню інтересів України, через офіційне звернення до держдепартаменту із пропозицією прискорити вступ України до СОТ. Тому виконання цього закону зможе сформувати платформу для ефективнішої міжнародної співпраці у галузі торгівлі.

Саме ці торгівельні ініціативи, а також дозвіл або частковий дозвіл на міжнародну аудиторську діяльність, і об’єктивно зумовлений законопроекти, які стосуються металургії зокрема, про дозвіл імпорту металургійної промисловості це з одного боку дасть змогу створити об’єктивні умови конкуренції на внутрішньому ринку, і забезпечити умови для глобалізації української металургії.

Хоча проаналізувати лобізм, і лобізм української держави в структурах СОТу серез відсутність політичної волі в українських законодавців прийняти юридичні правила гри, через Українських урядовців нездатність провести роз’яснювальну роботу серед парламентарів, і про химерне, про яке часто говорять галузеве лобі. Це звичайно не є злочином, але металургійне лобі і самі металурги-власники оголошують антисистемні, антистратегічні заяви, на кшталт підвищення тарифів на перевезення, про газ по 50 дол. за тис. куб., але відсутні заяви і пропозиції як спростити процедуру антидемпінгу в США, які законодавчі ініціативи повинні бути прийняті до уваги щоб Російська Федерація зменшила митні бар’єри, щодо українського прокату. Тому відсутність ефективного менджменту стратегічного бачення р-ку українських підприємств, як транснаціональних корпорацій, але з дотриманням законодавчих норм.

Позитивом і кроком уперед є діяльність на території України транснаціональної корпорації МіталСтіл, і купівля українського банку „Укрсиббанку” європейською корпорацією. Але на даний момент можемо констатувати лобіська діяльність яка присутня в СОТ через цивілізовану мережу консультацій, переговорів, із узгодження позицій і проведення унікальних заходів так званих раундів (Уругвайський, Токійський), віддалено від України через небажання приєднатися до міжнародних тенденцій розвитку світової економіки.

Ще одним із галузевих видів лобізму в Європейській спільноті є енергетичний сектор. Недавні події показали, що сам ринок енергетики і відповідно відстоювання своїх інтересів і інтересів 3 д-в є майже неможливий. Хотілося би виділити норму із спільної енергетичної політики Євросоюзу „Лібералізація політики, щодо видобутку і постачання газу відбудеться до 2008 р. і сягне лишень 33%. [ 1;с.120 ]

Наступне положення у Договорі про ЄС не виявлено особливо прискіпливого ставлення до постачання нафти і газу пріоритетним є заходи, які утримують постачання газу на безпечному рівні. [ 1;с.121 ]

Відповідно можна констатувати енергетичний ринок особливо у плані постачані газу терпить монополізацію, монополістом Газпромом.

Відсутня єдина позиція, щодо дій одного із суб’єктів угод, які суперечать міжнародному праву.

Безальтернативність енергетичної стратегії.

- не проводиться акцентування на альтернативних формах видобутку енергії (атомної) через сильні позиції Європейських зелених.

Характерною рисою енергетичного ринку Євро і відповідно форм представлення і відстоювання інтересів є розрізненість діяльності національних енергетичних компаній, все ж таки через безальтернативність поставок основних енергоносіїв.

Іншою особливістю є зацікавленість і лобіювання інтересів того ж Газпрома і російських нафтових. Такими структурами, як Брітіш Петроліум, Шел, але ці тенденції виправдані через транснаціоналізацію даних компаній.

Інший фактор, це певні політичні ігри і переговори трійки Москва – Берлін – Париж узгодженість позицій щодо ключових питань в галузі безпеки, майже спільної зовнішньо політики. Дані тенденції не сприяли виробленя спільних позицій наприклад щодо ситуацією, яка склалася з транспортування газу через Україну фактично схема діяльності Німеччини і певній мірі Франції, суперечить позиції інших країн ЄС і зокрема у позиціях побудови газопроводу по дні Балтійського моря. Україна, як транзитна д-ва також долучається до процесу відстоювання інтересів, як власних національних так і приватних структур із залученням третіх держав. Основний акцент робиться на [Альтернативності поставок]. Але на сьогодні процес знаходиться у фазі пропозицій, ініціатив і стратегічних плані

- на даний час заморожено газотранспортний консорціум, хоча на нашу думку на порядку денному є залучення до консорціуму і інших учасників. Франції Великобританії, але з умовою не продажу, а з пропозицією ефективнішого менеджменту, і довгострокових проектів.

- важливим для України так і для Європи є ініціатива України по побудові газопроводу з Ірану, хоча ця ініціатива, заморожена через нестабільність політичної ситуації в Ірані.

- важливим для Європи є нафтопровід Одеса-Броди ініціатива Німеччини яка передбачає продовження маршруту до німецького порту Вільгемсгасфен. У разі реалізації цього проекту у майбутньому дасть змогу сформувати новий Балтійсько-чорноморський маршрут. До цього проекту з успіхом можуть долучитися країни Центрально-Східної Європи. Для ефективнішої реалізації даного проекту є залучення англійської компанії „chell”, яка в 2005 підписала з НАК „Нафтогазом” угоди про співпрацю і конкретні контракти по спільному розробки родовищ.

- нова влада повинна розробити правила поведінки з національними енергетичними компаніями країн-учасниць ЄС. Станом на 1 січня 2006 певні домовленості із французькими енергетичними компаніями. Так відбулися домовлення із газовим підприємством „Газ де Франс”, французький банк „Сосьете женераль” оголосив про відкриття кредитної лінії на суму 2,5 млрд. євро під модернізацію спільно із „Нафтогазом”