Енергетичний ринок складний механізм і ніколи ні при яких умов не почне відстоювати інтереси окремо взятої д-ви, якщо це не буде відповідати геополітичним економічним інтересам країни, яка це робить, тому зважаючи на енергетичну яка склалася Україна повинна сама ініціювати процес самолобіювані, лобіювання інтересів власних компаній зокрема потрібні такі заходи.

- континентальна лібералізація умов транспортування енергоносіїв, це створить імідж України як ринкового партнера.

Оперативно виявити будь-які суперечності у стосунках основні енергетичних проводів на європейському ринку і виходити із своїми пропозиціями, які несли не тільки короткострокові результати.

Наступна галузь, де може проявлятися інтереси України. Ця сфера безпеки, сфера де представлення чіткості інтересів є питанням не економічним, а швидше геополітичним. в ідеалі вимальовується така картина. Євросоюз не може похвалитися єдиною і уніфіковані. військовою доктриною, усі повноваження передані на ЗахідноЄвропейський союз організація створена 1948 для співпраці у сфері оборони і безпеки „Включає 28 членів проти чотирма різними статусами. Всі держави ЕС мають статут проти членів крім Австрії, Данії, Фінляндії, Ірландії, Швеції, які належать до спостерігачів. Асоційоване Членство – Ісландія, Норвегія, Польща, Туреччина, Угорщина, та Чехія. Асоційовані партнери - Болгарія, Іспанія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина [ 3;с.85 ]. На даний момент фактичний монополіст у сфері безпеки для Європейських країн, а саме: створення повноцінного Європейського війська відкладений, і всі повноваження по питаннях безпеки у розпорядженні даної структури. Іншим безпековим гравцем є НАТО де одну з ключових речей грають США. Тому конфігурація основних учасників діалогу безпеки:

США і країни ЦСЄ і Великобританія – основні пріоритети перетворення НАТО на впливову Політичну структуру з метою не допустити „європоїзації”, із бажанням вести постійний контроль над військово-політичною діяльністю структури, не з прагненням в майбутньому допомоги, а з метою контролю над даною структурою.

Інша група з Франція, Німеччиною на чолі. Основні інтереси це нівелювання ролі Америки, як заявляє міністр оборони Франції: „Ми не повинні клястися у вірності одне одному нам просто треба почути усі сторони”. перетворення Євроатлантичної структури на військово-консультативний орган, але з механізмами захисту власних територій.

Пріоритетом для України буде зіграти на суперечностях між головними гравцями у сфері безпеки, зокрема:

запропонувати США військово-технічну співпрацю у повоєному Ірані, як продовження місії у цій країні. Через розгалужену систему військових інструкторів.

виявити ініціативу по інструктуванню і навчання військових кадрів в Ліберії де присутній наш контингент, с особливо після ганебного виходу миротворців з Лівану.

Продовжити співпрацю з Європейськими країнами по регулюванню Придністровського конфлікту, це з окрема утвердить нашу країну, як надійного партнера по гасінню конфлікту так званий „План Ющенка” є достатньо фундаментальним.

синхронізувати діяльність на Кавказі у переговорному процесі між Тбілісі, сепаративними урядами, особливо враховуючи інтерес Грузії до Євроатлантичної структури.

реформування військово-промислового комплексу, з метою демонстрації безглуздості тверджень, що без Росії наш ВПК самознищиться.

Дані кроки нашу думку дадуть змогу чітко сформувати імідж реального гравця на ринку безпеки і сформувати лобіську групу не тільки з країн ЦСЄ групи, але із країн лідерів ЄС.

Тема нашого дослідження Європейський лобізм, ми розглянули можливий варіант функціонування Європейського лобізму, але насамкінець потрібно згадати про провайдерську діяльність окремих країн і організацій щодо України. Цей процес можна розбити на певні блоки:

- на сьогодні процес “провайдерства” України країнами “Вишеградської “групи носить більш консультативний характер через небажання України налагоджувати співпрацю в галузі вироблення спільних позицій на рівні неформальних організацій.

- економічно представлені інтереси лобіювання України країнами V-4 ускладнюється через банальні причини, непрозоре законодавство і політична нестабільність. Ускладнює процес присутність цих країн у Європейському співтоваристві, тому кожну свою позицію щодо України вони повинні узгоджувати з Брюсселем. Тому Україні країні яка претендує на роль регіонального лідера потрібно самій формувати організації і сфери впливу які б приваблювали європейські країни. “Боржомські ініціативи” наочний приклад тому, декларативне намагання об’єднання Балто-Чорноморського регіону було певним резонансом після зустрічі в рамках організацій “демократичного вибору”, після цього на Україну посилюється економічно безпідставний російський газовий тиск.

Позитивом є заява національної адміністрації Швеції про допомогу Україні у вступі в ЄС, як відомо Швеція як учасник Північної групи курує Балтійський регіон. Даним заходом Україна розвіяла міф про без альтернативність євразійського вибору.

Підсумки: Дане дослідження не претендує на першоджерело а є спробою розібратись у складному багатовимірному і малодослідженому поняттю лобізму, і зокрема Європейський лобізм.

Насамкінець хочеться зазначити не потрібно демонізувати поняття лобізму, бо зіткнення і активне відстоювання інтересів присутнє у повсякденному житті, не потрібно і облагороджувати , бо часто лобізм межує з корупцією. Але саме на сьогоднішній день лобізм як явище є над актуальним для України через ряд причин.

- внутрішні: намагання узаконити й представити усі устремління галузевих лоббі з метою їх регламентації і з метою комунікаційного зв’язку із зовнішнім середовищем.

- зовнішні лобізм для України це є одним з найактуальніших питань через розмитість зовнішньополітичних пріоритетів, це дасть змогу Україні сформувати “дорожню карту”, яка б враховувала стратегічні інтереси і шляхи їх вирішення.

- лобізм у глобальних і регіональних організацій дасть змогу Україні спробувати роль міні-регіонального лідера. Але крім наших інтересів потрібно враховувати інтереси наших партнерів.

Список літератури

Підручники і монографи

Ніколас Мусес. „Усе про спільні політики Європейського союзу”. – К., Видавництво „КІС”. – 2005 р. 416 с.

Вольфганг Бьонзерн. „Взірець маленькими недоліками”. – К. – 2003. – 195 с.

Європейський союз. Словник – довідник. – К. – Видавництво КІС. – 2005. – 139 с.

Сандро Гоці. „Урадування