публічність діяльності, що полягає в обов'язковій публікації страховиком річного балансу за формою і в порядку, встановленими Уповноваженим органом;*

спеціальні вимоги до ліквідації, реорганізації та санації (в т. ч. примусової), визначені ст. 43 Закону «Про страхування»: а) можливість примусової санації страховика, призначеної Уповноваженим органом у передбачених випадках (у разі невиконання ним зобов'язань перед страхувальниками протягом трьох місяців; недосягнення ним визначеного законом розміру статутного фонду; настання інших випадків, визначених чинним законодавством України) та в передбаченому законом порядку; б) можливість примусової (за рішенням Уповноваженого органу) реорганізації шляхом перетворення у страхового посередника відповідно до нормативних актів, що регулюють діяльність страхових посередників; шляхом об'єднання кількох страховиків (із визначенням порядку передачі страхових зобов'язань, за умови погодження на це власників страховиків); шляхом залучення до числа учасників страховика інших страховиків (у тому числі іноземних страховиків), за умови проведення ними всіх розрахунків за зобов'язаннями та боргами страховика, строк сплати яких уже настав; у разі добровільної реорганізації остання проводиться з урахуванням особливостей по забезпеченню правонаступництва щодо укладання договорів страхування, встановлених Уповноваженим органом; в) можливість добровільної ліквідації страхової компанії (за рішенням її вищого органу чи учасників) пов'язується з відсутністю у неї зобов'язань перед страхувальниками (лише за цієї умови Уповноважений орган приймає рішення про виключення страховика з Державного реєстру фінансових установ) [20, c. 489-491].

2.2. Правове регулювання фінансової діяльності відокремленими підрозділами страхових компаній

Cтрахові окмпанії мають право створювати на території України та за її межами, з правами відокремлених підрозділів страхових компаній, представництва, а також філії, що здійснюють свою діяльність тільки на території України відповідно до чинного законодавства України.

Ці підрозділи у своїй діяльності керуються Положенням про філію (представництво), що затверджується загальними зборами учасників. Положення про філію (представництво) повинно містити відомості про те, що філія (представництво) не є юридичною особою, повну та скорочену назву, мету та функції, відомості про керівництво та порядок ліквідації. Положення про філію (представництво) не повинно суперечити чинному законодавству.

Філія страхової компанії (надалі — філія) — це відокремлений підрозділ, який не є юридичною особою, може мати власну назву, яка повинна використовуватися згідно Положення про філію, має відокремлений баланс та здійснює страхову діяльність по видах, на які страхова компанія одержала ліцензії Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю (надалі — Комітет) і право на проведення яких було надане філії загальними зборами учасників страхової компанії в повному обсязі або з обмеженнями.

Представництво страхової компанії (надалі — представництво) — це відокремлений підрозділ, який не є юридичною особою, діє у відповідності з Положенням про представництво, не має права займатися страховою, а також будь-якою підприємницькою діяльністю. Представництво виконує функції і задачі сприяння організації і здійсненню статутної діяльності страхової компанії, виступає від її імені та фінансується останньою.

Страхова компанія несе повну відповідальність за діяльність своїх філій та представництв, організує контроль за страховими операціями філій [9].

Порядок подання страховими компаніями відомостей про створення відокремлених підрозділів. При своренні страховими компаніями відокремлених підрозділів вони зобов’язані подати до Комітету такі відомості:

а) рішення загальних зборів учасників страхової компанії про створення філії чи представництва;

б) положення про філію чи представництво;

в) перелік ліцензованих видів страхової діяльності, ведення яких віднесено до компетенції філії, з визначеним або невизначеним терміном дії, з обов’язковим зазначенням максимального обсягу страхових зобов’язань за окремим договором страхування і загального обсягу страхових зобов’язань філії;

г) інформацію про керівників філії (керуючого та головного бухгалтера) з зазначенням їх освіти, кваліфікації та спеціального трудового стажу.

Ця інформація подається страховими компаніями до Комітету у десятиденний термін з дня прийняття рішення про створення філії (представництва).

У разі внесення змін чи доповнень до Положення про філію (представництво), або зміни відомостей про філію страхові компанії зобов’язані у встановлений термін подати до Комітету відповідну інформацію.

У разі прийняття рішення про ліквідацію філії (представництва) страхові компанії зобов’язані сповістити Комітет у десятиденний термін, з моменту прийняття такого рішення.

Створення представництв на території інших держав.

Страхові компанії мають право створювати на території інших держав представництва.

Після реєстрації представництва контрольним органом держави, на території якого воно створюється, страхова компанія у місячний термін подає до Комітету такі відомості:

а) положення про представництво, з зазначенням його місцезнаходження (поштова адреса);

б) рішення загальних зборів учасників про створення представництва (протокол або витяг з нього);

в) обгрунтування доцільності його створення, за підписом керівника страхової компанії, завірене її печаткою;

г) документи про реєстрацію представництва контрольним органом держави, легалізовані в установленому порядку.

Обмеження діяльності філій страхових компаній.

Діяльність філій страхових компаній здійснюється у межах видів діяльності, які віднесені до компетенції філії, при умові додержання нормативів страхових зобов’язань, встановлених для філії.

При виявленні у страхових компаній таких порушень, як:

а) порушення чинного законодавства при виконанні філією страхових операцій;

б) перевищення повноважень, передбачених Положенням про філію, недодержання (перевищення) нормативів страхових зобов’язань;

в) коли внаслідок непрофесійної або незаконної діяльності філії виникла загроза виконанню її страхових зобов’язань;

Комітет видає приписи про їх усунення, а у разі невиконання приписів, зупиняє або обмежує дію ліцензій цих страхових компаній до усунення виявлених порушень або приймає рішення про відкликання ліцензій.

У разі прийняття рішення про обмеження дії ліцензії, Комітет сповіщає страхові компанії про таке обмеження у десятиденний термін з моменту прийняття відповідного рішення [9].

2.3. Правове регулювання застосування валютних розрахунків у фінансовій діяльності страхових компаній

Відповідно до пункту 12 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” [6], та Закону України “Про страхування” [8] Національний банк України встановлює такий порядок