управлінням процесом виробництва, звільняють лінійних керівників від планування, фінансових розрахунків тощо.
Лінійно-функціональні структури забезпечують такий розподіл праці, за якого лінійні ланки управління мають приймати рішення та контролювати, а функціональні - консультувати, інформувати, органі-зовувати, планувати.
Переваги лінійно-функціональної організаційної структури такі:
- лінійно-функціональна структура дозволяє організувати управління виробничими процесами за лінійною схемою (керівник вищого рівня – керівник нижчого рівня – виконавець);
- функціональні підрозділи надають методичну допомогу, готують інформацію, виконують різні управлінські завдання для відповідних лінійних керівників;
- висока компетентність спеціалістів, які відповідають за здійснення конкретних функцій;
- поєднання принципу спеціалізації управління з принципом єдності керівництва.
Недоліки лінійно-функціональних організаційних структур такі:
- затягнені строки підготовки управлінських рішень;
- інформаційне перевантаження керівників вищих рівнів управління;
- незабезпеченість скоординованості в роботі функціональних підрозділів.
Подальший розвиток лінійно-функціональної структури призвів до виникнення дивізіональної організаційної структури.