в європейських країнах українськими мас-медіа у більшості випадків аж ніяк не можна назвати об’єктивним. Із різних причин. Певна більшість газет, журналів і телеканалів є тією чи іншою мірою партійно заангажованими, отже, подають події під дуже вузьким кутом зору і проводять ретельну селекцію цих подій. Інші - так звана "жовта преса" та приватні радіостанції - прагнуть привернути увагу аудиторії до сенсаційних скандалів, кримінальних новин, приватного життя відомих людей. Нарешті, урядові мас-медіа зосереджуються переважно на офіціозі. Що ж стосується самої проблеми необхідності входження України до Європи, то вона переважно лише декларується, не підкріплюючись аргументами.
Окремо варто розглянути позицію лівої преси. Здавалося б, ліві мають орієнтуватися на позицію своїх європейських однодумців (представлених у загальноєвропейських органах у вигляді так званих "об’єднаних лівих", до яких входять неокомуністичні партії Європи). Тобто на гасла спільної боротьби з транснаціональними монополіями, на захисті інтересів людей найманої праці, які становлять значну частину населення європейських країн. Насправді, ліва преса України цілком перейнята антиєвропейськими й антизахідними настроями (дивна річ, бо марксистська доктрина є породженням саме західної цивілізації). Інтереси громадян України, на думку лівої преси, полягають не у рухові до Європи, а у рухові геть від Європи.
Слід зазначити, що навіть у тих мас-медіа, які по-справжньому налаштовані на європейський напрямок розвитку України і які намагаються дати аудиторії правдиве уявлення про життя Західної Європи, майже відсутній аналіз досвіду країн, що вже пройшли стадію реінтеграції. Йдеться про більшість держав колишнього комуністичного блоку. Тим часом досвід цих країн є надзвичайно цікавим і повчальним для України, оскільки певні проблеми на шляху "повернення до Європи" у всіх є спільними. Як і способи їхнього розв’язання.
Нарешті, окремо варто підкреслити, що нині в Україні для пересічного громадянина (який недостатньо володіє, скажімо, англійською чи французькою мовами) майже відсутня можливість ознайомитися з поглядом західноєвропейців на самих себе і на світ. Якщо кілька років тому провідні телеканали України транслювали з синхронним перекладом випуски теленовин провідних західних агенцій, а нерідко - і пізнавальні та розважальні передачі, то тепер цього майже немає. Отож, український глядач практично позбавлений можливості подивитися на світ очима Європи. А це надзвичайно потрібно для адаптації до європейських культурних і світоглядних цінностей.
У сучасній масово-комунікаційній теорії ЗМІ досліджуються принаймні із трьох боків: позитивістський підхід (або вивчення впливу ЗМІ на аудиторію), феноменологічний підхід (або вивчення рівнів розуміння населенням повідомлень ЗМІ), критичний підхід (або пояснення ролі ЗМІ у відтворенні соціальної системи). У рамках кожного з підходів формується ряд більш вузьких напрямків. Так, наприклад, вплив ЗМІ на аудиторію пояснюється з позицій біхевіоризму, теорії магічної кулі і теорії підкріплення. В основі біхевіоризму лежить поняття стимул-реакція, коли ЗМІ виступають стимулом, на який безпосередньо реагує читач, слухач, глядач. У теорії магічної кулі вважається, що аудиторія на всі повідомлення ЗМІ реагує прямим і однотипним способом.
Проблеми розуміння інформаційних повідомлень досліджується ринковою теорією, коли ЗМІ подають те, що хоче аудиторія; теорією сприйняття, тобто використання аудиторією продукції ЗМІ; етнометодологією, що орієнтована на вивчення того, як люди конструюють значення в повсякденному житті.
Критичний аналіз ЗМІ будується на теорії маніпуляції і гегемонічної теорії. Перша вважає, що ЗМІ використовуються для підтримки існуючої системи (тобто вони відволікають увагу від важливих подій), а відповідно до другої ЗМІ підтверджують домінуючий погляд на світ і легітимують соціальний порядок.
Отож, чи є прямим і безпосереднім шлях інтеграції України до Європи? Ні. Чи відіграють у цьому мас-медіа ту роль, яку покликані відігравати? Також ні. Чи є такі висновки підставою для песимізму? У жодному разі. Адже "повернення до Європи" - це тривалий, еволюційний, а не одномоментний процес, в якому мають бути зацікавлені й країни об’єднаної Європи, й Україна. Потрібними лишаються зусилля щодо вироблення засад адаптації українського загалу до європейських цінностей фахівцями-гуманітаріями та спеціалістами з проблем мас-медіа.
Література
1. Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку / Монографія Національного інституту стратегічних досліджень і Національного інституту українсько-російських відносин. - К.: НІСД, 1999. - 384 с.: іл.
2. Роль засобів масової інформації у висвітленні процесів інтеграції України в Європейський Союз / збірник матеріалів круглого столу головних редакторів мас-медіа 1998 року. - К.: "Українська книга", 1999. - 33 с.: іл.
3. Мелещенко О.К. Комп’ютерні і телекомунікаційні технології як гарант інтеграції журналістики України в світовий інформаційний простір: Монографія / Київський університет імені Тараса Шевченка. - К.: 1998. - 200 с.