РЕФЕРАТ

на тему:

Східна українська діаспора.

ПЛАН:

Українці в РФ, Білорусії та Молдовії.

Українці в республіках Закавказзя і Середньої Азії.

Українці в країнах Прибалтики.

Росія.

Понад 65% українців, котрі живуть у східній діаспорі, припадає на Росію. Їй за числом українців належить перше місце серед колишніх союзних республік СРСР: у 1989 році в Росії нараховувалося 4,4 млн. українців. І в попередні періоди у Росії концентрувалася найчисельніша українська діаспора. В 1719 році чисельність українців в царській Росії поза межами сучасних кордонів України становила 448,5 тис. чол. За оцінками 1975 року, чисельність українців у Росії зросла до 810 тис. чол.

У результаті різкого посилення еміграційних процесів з України на схід, переважно в Росію, кількість українців в діаспорі постійно зростала і за даними перепису 1897 року досягла 3,621,1 тис. чол. Всього в царській Росії поза межами сучасної території України в 1897 році налічувалося 4,470,2 українців. Їх частка у всьому населенні Росії дорівнювала: в 1897 – 5,4%, 1926-1931 - 8,9%, 1937 – 3%, 1959 – 2,9%, 1989 – 3%. У 1989 році 42,8% українців Росії вважали рідною мовою українську.

У наступні роки відбулися великі зміни в чисельності українців, а також у тій частці, яка належала їм серед усього населення окремих районів Росії. За даними перепису 1926 року, українське населення Росії (7873 тис. чол.) розподілялося по її регіонах. Значно зросла кількість українців у Росії у повоєнні роки: з 3359 тис. чол. У 1959 році, до 4363 тис. чол. У 1989.

Між Україною і Росією відбуваються досить інтенсивні та масштабні міграційні обміни. Лише у 1989 у Росію з України прибуло 202,6 тис. чол., а із Росії на Україну – 205,3 тис. чол. У національній структурі емігрантів з України (1024,4 тис. чол.) переважали українці (631 тис. чол.), росіяни (291 тис. чол.) і білоруси (11,7 тис. чол.). найбільш помітні територіальні зрушення в географії української діаспори зводилися насамперед до значного скорочення частки українців на розміщених в Росії східних українських етнічних територіях і зростання їх абсолютної чисельності та частки серед усіх жителів північних і північно-східних регіонів Росії. Це пояснюється двома обставинами:

Названі регіони були, як відомо, упродовж 30-80-их років місцем заслання і спец поселення насамперед за політичними мотивами, сюди було вислано мільйони українців, частина з них тут і залишилася.

У північних і північно-східних регіонах Росії значна кількість українського населення працює на високооплачуваних нафто- і газопромислах, видобутку золота, кольорових металів тощо.

Крім Росії українська діаспора розселена в усіх інших союзних республіках колишнього СРСР. Велика кількість українців зосереджена на українському пограниччі в Молдавії та Білорусії.

Молдавія.

Українська діаспора в Молдавії є багато чисельною. В 1989 році частка українців серед усього населення республіки становила 13,8%. Словом кожен сьомий житель Молдавії є українцем. Українці розселені практично по всіх районах Молдавії. Вони живуть окремими ареалами як у сільській місцевості, так і в містах, особливо в столиці та у міських поселення, розташованих на західному пограниччі з Україною. За даними перепису 1989 року в Кишиневі налічується близько 17% усіх українців республіки; на українців припадає понад 12% усіх жителів молдавської столиці.

Чисельні ареали українців зустрічаються в багатьох регіонах Молдавії. Серед них південна, північна і західна частини, які межують з Україною, центральна частина Молдавії та деякі інші. Окремі українські сільські населені пункти розміщені в крайніх східних районах. Це автохтонні українські землі, де українці живуть упродовж двох століть.

У міжвоєнний час українці в румунській Молдавії мали дуже обмежені права для національно-культурного розвитку; українців переписували на румунів. Дані повоєнних переписів свідчать про значне скорочення питомої ваги тих українців, які вважають українську мову рідною.

Процес де українізації в Молдавії пояснюється насамперед тим, що там практично відсутні українські школи, не виходять українські газети, не ведеться радіо- і телепередач українською мовою тощо. Українська діаспора, яка в Молдавії чисельно перевищує російську, поставлена в національно-культурному відношенні в неоднакові, незрівнянно гірші умови. Національно культурне відродження української діаспори, як і національно-культурне відродження молдавської і румунської діаспор на Україні, набуває першорядного значення і вимагає загальноприйнятого обґрунтованого розв’язання.

Білорусія.

Проблема розселення українців у Білорусії вивчена недостатньо. Пояснюється це насамперед тим, що переписи дають щодо кількості українців різні, часто дуже суперечливі результати.

Дослідження інтенсивності, територіальних напрямків міграційних потоків з України в Білорусію, районів вибуття і прибуття мігрантів, їх національної структури дозволяє зробити висновок, що невелике і поступове збільшення частки українців серед населення Білорусії відбувається внаслідок чисельної переваги українців, які прибувають у республіку, над чисельністю українців, які вибувають з неї. За даними перепису 1989 року в Білорусії нараховувалося 291 тис. українців. Провідне місце в Білорусії за числом українців належить пограничним з Україною Гомельській і Брестській областям, а також Мінську. В цих регіонах розселено понад 60% усіх українців Білорусії.

У Білорусії, поблизу з Україною, дуже інтенсивно відбувається денаціоналізація українців. Лише в одній області – Брестській – частка українців, які вважають рідною мовою українську становила 65,5%.

Закавказзя.

За чисельністю українців республікам Закавказзя – Грузинській,

Азербайджанській і Вірменській – належить одне із останніх місць серед союзних республік колишнього СРСР. У 1989 році тут жило 93,1 тис. українців і осіб українського походження, що становило близько 0,6% усіх жителів названих країн. Основна частина українців живе переважно в містах. Понад 50% українців Закавказзя живе у Грузії. Найбільші їх громади зосередженні в Тбілісі