Недержавне соціальне страхування

8.1. Необхідність та значення недержавного соціального

страхування

В Україні передбачається запровадити всі види соціального страхування. Держава повинна створити умови для широкої участі суб'єктів, що надають послуги із соціального страхуван-ня , без переваг окремим страхувальникам залежно від форм влас-. ності, організаційно-правових форм тощо. Страхувальникам потрібно дати можливість надавати необмежену кількість послуг із соціального страхування, не відчуваючи перешкод щодо їх по-тенційних отримувачів.

Згідно із Законом України «Про страхування» від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР до добровільного особового страхування на-лежать такі види:

— страхування життя;

— страхування від нещасних випадків;

— страхування додаткової пенсії;

— медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

— страхування здоров'я на випадок хвороби;

— страхування медичних витрат.

Поряд із особовим страхуванням забезпеченням соціально-го захисту населення займається недержавне соціальне страху-вання. В умовах реформування системи соціального страхуван-

ня відбувається становлення недержавного пенсійного забезпе-чення та добровільного медичного страхування.

Держава підтримує і розвиває державні види соціального страхування. Стосовно недержавного соціального страхування, то тут наявні негативні моменти, і його зростання відбувається повільно. Вчені вказують на дві причини такого стану. Перша полягає в тому, що недержавне соціальне страхування не витри-мує конкуренції з державним через нерівність первісних умов на ринку, в яких усі види державного страхування є обов'язко-вими. Друга причина полягає у слабкій довірі потенційних суб'єктів до компаній, які надають послуги зі страхування, що пов'язане з так згзаним «трастовим» періодом розвитку цього сек-тора економіки. З метою подолання недовіри влада повинна за-провадити раціональні правила діяльності на ринку та механізм ефективного контролю для державних і недержавних компаній. Це створить рівні конкурентні умови для них, тому що і державні соціальні фонди і недержавні компанії функціонують для надан-ня послуг із соціального страхування.

8.2. Недержавне пенсійне забезпечення

Недержавне пенсійне забезпечення має яскраво визначену соціальну спрямованість і дозволяє вирішити такі завдання:

— забезпечити додатковий до державного соціальний захист населення;

- розширити інвестиційні можливості національної економі-ки.

Для держави такий вид пенсійного забезпечення є одним із засобів залучення фінансових ресурсів, які можуть інвестуватися на тривалі терміни у певні проекти. Активи пенсійних фондів є фундаментом фондового ринку.

Недержавне пенсійне забезпечення є важливою складовою частиною системи накопичувального пенсійного страхування. Воно грунтується на засадах добровільної участі громадян, ро-

ботодавців та їхніх об'єднань у формуванні пенсійних накопи-чень із метою отримання додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат за раху-нок відрахувань та інвестиційного доходу, нарахованого на них.

Становлення системи недержавного пенсійного забезпечен-ня в Україні відбулось у 1992 р. В цей час декілька громадських організацій, трастів та акціонерних товариств заснували перші недержавні пенсійні фонди з метою доповнення системи дер-жавного пенсійного страхування. У 1995 р. кількість недержав-них пенсійних фондів в Україні зросла до 21. Серед найбільших недержавних пенсійних фондів були «СПАС» (Київ), «Добро-бут» (Київ), «Печерський» (Київ), ПФ банку Україна (Київ), «Укоопспілка» (Київ), «Європейський» (Харків), «Оберіг» (Харків). Статутний капітал недержавних фондів становив 20-30 тис. грн. Кількість вкладників оцінювалась на рівні 500-700 тис. осіб, а сума активів — майже в 1,5 млн. доларів США.

За даними Державної податкової служби України, в липні 1997 р. словосполучення «пенсійне забезпечення» використову-валося в назвах 76 організацій, однак фактично пенсійним стра-хуванням займалося менше 20.

Недержавні пенсійні фонди засновувалися в основному в формі акціонерних товариств, де акціонерами могли бути як фізичні, так і юридичні особи. Страхові товариства, трасти та громадські організації також створювали пенсійні програми. В окремих випадках недержавні пенсійні фонди були в складі організації, юридичний статус якої є комбінацією кількох юри-дичних фірм. Так, СПАС є недержавною громадською органі-зацією, що одночасно виконує доброчинні функції і є частиною групи, яка розробляє нові пенсійні програми в Україні. Вона була заснована в 1994р. за сприяння Української ради миру і таких організацій, як «Учтехприлад», «Аналітприлад» та ін.

Недержавні пенсійні фонди пропонували пенсійні плани з внесками фіксованих розмірів. Окремі фонди («Оберіг») укла-дали договори з гарантованими мінімальними платежами. Фон-ди вкладали кошти в банківські депозити, страхові поліси, цінні

папери (державні облігації), спільні інвестиційні проекти. Кошти також передавалися третім особам для інвестицій.

Окремі підприємства -засновували свої власні фонди. Такі фонди створювалися керівництвом підприємств, об'єднаннями або групами акціонерів приватизованих підприємств. На пра-ктиці кошти фондів підприємств часто використовувалися ке-рівництвом підприємств для інших (непенсійних) потреб.

У 1994 р. Організація сприяння недержавній системі пенсій-ного забезпечення почала розробку першого законопроекту про недержавне пенсійне забезпечення. Він був поданий у Верховну Раду України для розгляду. Влистопаді 1995р. Кабінет Міністрів утворив Комісію з перевірки діяльності трастових компаній та інших небанківських установ. Було видано указ, яким Пенсій-ному фонду та відповідним міністерствам наказувалося підготу-вати і подати до Верховної Ради України проект закону «Про недержавні пенсійні фонДЯ».

У другій половині 1995 р- фонд «Оберіг» припинив усі операції, а його кошти «зникли». Ур^Д створив комісію для вивчення ситу-ації з недержавними пенсійними фондами, зокрема з фондом «Оберіг». З метою припинення зловживань у використанні коштів пенсійного забезпечення Верховна Рада України прийняла поста-" нову «Про заборону недержавним небанківським установам залу-чати кошти громадян» від 22 грудня 1995 р. № 491/95-ВР.

Після прийняття цісї постанови більшість організацій, що уклали договори пенсійною страхування, припинили свою пен-сійну діяльність, змінили її або оголосили себе банкрутами. Інші («СПАС», «Пенсійний Фонд Міжбанківського союзу», страхо-ва компанія «Оранта») припинили відкриття нових пенсійних рахунків і продовжили обслуговування клієнтів за старими пен-сійними договорами. Недержавні пенсійні фонди значною мірою згорнули свою діяльність до прийняття нового закону.

У 2001 р. в Україні було зареєстровано