квітка, вчен-ня Багаулли — плід. Як квітка не вбиває бутон, так і плід не губить квітку. Вони не руйнують, не проти-стоять одне одному... Кожне нове Одкровення є вті-ленням попереднього. Вони лише різні стадії єдиної Релігії".
І Багаї шанують засновників всіх світових релігій і вважають Святі книги цих релігій священними. Багаулла вважається ними останнім за часом Пророком Бога на Землі. Його місія — реалізувати єдність релі-гій світу. Віра, вчить він, є найперший фактор миру і дійсного прогресу людства. Між нею і наукою існує , гармонія. Істинна віра і істинна наука не суперечать одна одній. Перша — необхідний помічник у духовному зростанні, а друга — засіб матеріального прогресу. Сучасники піддавали знущанню і запереченню не лише засновників релігій, а й піонерів науки. То-му, за Багауллою, істинна цивілізація стане можли-вою лише тоді, коли людство усвідомить необхідність як релігії, так і науки.
На думку багаї, кожна людина має право вирішу-вати самостійно, звертатися чи ні їй до Бога. Усякій індивідуальності притаманна найвища духовна при-рода, яку необхідно розвивати для того, щоб пізнати Бога і любити Його. Але кожна людина має й іншу природу — фізичну, тваринну, Багаулла вчить, що тіло людини повинно підпорядковуватися її душі. Найвища радість людини — в духовному, а не фізичному задоволенні. Якщо людина весь Час робить по-гане, то це означає, що її тваринна натура розвинута в ній більше, ніж духовна. Такій людині необхідно з допомогою інших, більш духовних людей, розвивати свою вищу натуру.
Духовне, душа не розпадається зі смертю людини, як її тіло. Вона, звільнившись від тіла, продовжує свій розвиток і шлях до Бога. "Рай" і "Пекло" — в Вірі багаї певні стани, серед яких перший — це на-ближення до Бога, а другий — відхід від Нього.
З основних положень віровчення випливають і моральні принципи Віри багаї. Вони вимагають від віруючого справ, а не слів. Багаулла не сприймає ас-кетизму і дозволяє людині використовувати всі жит-тєві блага, які надані Богом. Головний моральний принцип цієї релігії — побудувати власне життя на основі Віри багаї і демонструвати цей приклад іншим людям. Якщо ж людина не захоче слухати багаї, то за неї необхідно тільки молитися, залишивши її на вла-сному шляху до Бога.
У Вірі багаї відсутні професійні служителі культу. Кожний багаї є вчителем своєї релігії і вважає за свій обов'язок розповсюджувати вчення. Звідси інше най-важливіше положення Багаулли — необхідність за-гальної початкової освіти: всі чоловіки і жінки по-винні бути освіченими. До того ж має сенс набувати знання тих мистецтв, наук, ремесел, які можуть при-нести людям користь і покращити життя на Землі. На незнанні дуже часто базуються забобони і марновірс-тва. Оскільки люди різняться між собою здібностями і талантами, освіта повинна переслідувати ціль повного розвитку природних даних людини з тим, щоб досяг-ти творчого співробітництва між ними. Тло такого співробітництва може бути лише духовне, але Багаул-ла вказує і на деякі конкретні кроки, які необхідно здійснити на шляху до загального мирного розвитку: ліквідація контрасту багатства і бідності як в середині націй, так і між ними, створення світової спільноти і світового парламенту на основі справедливої участі всіх народів, створення світового федеративного уряду, забезпечення загальних прав народів і відсіч агре-сії, встановлення міжнародної світової мови, яку, по-руч з рідною, будуть вивчати в школі, вибір єдиної системи світового письма, встановлення загальної грошової системи тощо.
Багато уваги в етичній доктрині Віри багаї при-діляється проблемам сім'ї та вихованню дітей. До за-борон на аскетизм, професійне відправлення культу Багаулла додав заборону на вживання алкоголю, нар-котиків, азартні ігри позашлюбні зв'язки, крадіжки, гомосексуалізм, жорстоку поведінку з тваринами, а також заборону обдурювати, сповідати гріхи, крема-цію, жебрацтво, професійне невступання в шлюб, злослів'я, работоргівлю, вбивства і поцілунки рук. Цим він, на думку багаї, приніс з собою закони Нової Ери, а також скасував деякі з них, що стали на заваді єдності людства і розвитку цивілізації.
Певну цікавість викликають свята, обряди і звичаї Віри багаї. Одна з найяскравіших рис, притаманних життю багаї, — гаряче бажання поділитися своєю вь рою з усяким її шукаючим. Іншою унікальною особ-ливістю цього життя є Адміністративний Порядок, що дозволяє кожному чоловікові, жінці, дитині стати частиною єдиної Всесвітньої общини багаї і взяти участь в розповсюдженні Віри на місцевому, націо-нальному і всесвітньому рівнях (так звані піонери).
Згідно з духовним заповітом Абдул-Бахи, його стар-шого онука, Шогі Еффенді призначено Охоронцем Ві-ри багаї. Він повернувся до місця, де жив і був похова-ний Абдул-Баха, де знаходяться склеп Багаулли і могила Баба. Тут Охоронець повинен був захистити Віру від розподілу і розколів, які в минулому вичерпали духовні сили багатьох віровчень. При Оборонстві Шогі Еффенді Віра багаї стала розповсюджуватися в нових країнах, багаїстська література була перекладена на багато мов світу. Його літературна спадщина включає в себе історію першого століття ери багаї обсягом 181 тис. слів, надру-ковані листи —, це ще близько 300 тис. слів тексту, Шогі Еффенді написав тисячі листів окремим особам, групам, комітетам, місцевим і національним Духовним Радам.
Просвітницька діяльність першого і єдиного Охоронця Віри багаї була перервана раптовою смертю у відносно ранньому віці. Його вдова написала найбільш вичерпану працю про чоловіка — книгу "Безцінний скарб", що нараховує 450 стор.
Згідно з положеннями віровчення багаї, Охоро-нець Віри повинен призначити свого наступника з числа своїх нащадків. Оскільки дітей у Шогі Еффенді