Залізниці України взаємодіють  із залізницями 7 сусідніх країн через  56 пунктів перетину кордону та  з  13 основними  морськими портами Чорного та Азовського морів  та  р. Дунай. Питання розвитку транзиту займають виняткове місце в європейській транспортній політиці. Тому розвиток міжнародних транспортних коридорів в Україні віднесено до найголовніших напрямків інтеграції Українських залізниць у міжнародну транспортну систему.

Для модернізації залізничної інфраструктури напрямку Львів – Жмеринка – Київ (частина міжнародних транспортних коридорів № 3, 9)  використовується колійна техніка,  закупка якої відбувалася в рамках реалізації  кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку по проекту “Розвиток залізничних шляхів України” (вартість проекту 92,1 млн.дол.США, в т.ч. позика Банку 51,88 млн. дол.  США). У червні 2005 р. закінчилася реалізація цього проекту. Отримано та введено в експлуатацію 27 колійних машин, освоєні всі кредитні кошти.

Досягнення показників стабільного економічного росту і фінансової стабільності дозволило почати реалізацію нових, стратегічно важливих проектів, спрямованих на реалізацію політики європейської  інтеграції України.

Визначені приоритетні напрямки для інвестицій: реабілітація головних колій, розвиток міжнародних транспортних коридорів, оновлення парку пасажирських та вантажних вагонів, електро- і дизель- поїздів, електровозів і колійної техніки.

Розділ ІІ. Розвиток швидкісних перевезень

Україна має одну з найбільш розвинених у Європі мережу залізниць, її експлуатаційна довжина складає  22,05 тис. км, з яких електрифіковано 9,3 тис. км (42 % від загальної довжини). За більшістю показників (осьове навантаження, склад та вага поїздів, довжина приймально-відправних колій) параметри українських залізниць перевищують європейські стандарти. В той же час має місце невідповідність стандартам МЗС і ОСЗ щодо швидкості руху (стандарт для вантажних поїздів 100 км/год., в перспективі 120 км/год.). Історично так склалося, що розвиток залізничного транспорту в колишньому СРСР був орієнтований на освоєння великих, постійно зростаючих обсягів перевезень, які в декілька разів перевищували аналогічні європейські показники. В цих умовах вазі поїздів віддавався пріоритет перед швидкістю. Відповідно, існуючий парк вантажних вагонів розраховано на швидкість 80 км/ год. в завантаженому стані і 90 км/ год. в порожньому стані. Дослідженнями встановлено, що для переходу на європейський стандарт швидкості потрібні багатомільярдні інвестиції у модернізацію інфраструктури та рухомого складу. Що стосується національної мережі залізничних МТК в Україні, вона складає 3162 км. Це найпотужніші, головним чином обладнані автоблоком двоколійні (92,3%), електрифіковані (95,6%) магістралі. Тепловозна тяга збереглася тільки на двох дільницях: Чернігів – Горностаївка 66 км. та Ковель – Ягодин 59 км. Мережа залізничних міжнародних коридорів України та термінали на сьогодні мають резерв пропускної спроможності і можуть у перспективі забезпечувати зростання транспортних потоків у напрямках МТК. Розвиток інфраструктури залізниць України здійснюється по двох напрямках: забезпечення масових перевезень та здійснення швидкісного і високошвидкісного руху поїздів. Підвищення дозволеної швидкості руху та організацію швидкісного руху поїздів передбачається, у першу чергу, на напрямках міжнародних транспортних коридорів та магістралях, що з’єднують найбільші міста України. Пріоритетним для залізниць України є впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів, яке передбачає курсування денних поїздів між Києвом, більшістю обласних центрів  та найбільших міст України, з терміном перебування у дорозі 4-7 годин та застосуванням вагонів підвищеної комфортності. Крім вирішення соціальних питань, значної економії часу перебування пасажирів у дорозі, суттєво знижуються інвестиційні потреби залізниць за рахунок забезпечення  складом  денного поїзда рейсів в обидва напрямки за добу, що робить такі перевезення у 2,5 рази ефективніші ніж звичайні поїзди.  Виконується  програма поетапного переходу на прискорені денні пасажирські експреси. Таке сполучення вже з’єднує Київ з Харковом, Дніпропетровськом, Хмельницьким, а також Львовом. Виконуючи спільне рішення Міністрів транспорту України та Російської Федерації в серпні 2005 р. впроваджено прискорений рух пасажирських поїздів на напрямку Київ – Москва. У Європі туристські перевезення реалізуються як спеціальними туристськими або екскурсійними поїздами, так і рейсовими експресами. У Європі прийнята така класифікація поїздів: TD – міжконтинентальний експрес; IC – міжнародний експрес; ICL – швидкісний супер-експресс; TEE – фірмовий експрес; ЄС – швидкісний експрес; E – швидкий поїзд; RSB – приміський поїзд. Жителі Центральної Європи користуються швидкісними залізницями ТЕЕ (Trans European Express). У Франції мандрівники віддають перевагу супершвидкісному поїзду TGV (Train а Grande Vitesse), що доставляє пасажирів з Парижа до Марселя за 4 годин 40 хвилин, Бордо – за 3 години.

Високошвидкісні поїзди D-Train курсують в Німеччину, супершвидкісний поїзд Cercanias – в Іспанію.

Серед туристів Європи великою популярністю користуються нічні експреси: Відень – Венеція, Відень – Цюріх, Відень – Гамбург, Рим – Женева, Брюссель – Лондон, Париж – Лондон.

Особливою популярністю у туристів користується ?Східний експрес? (Orient Express) – першокласна залізнична лінія Париж – Стамбул. Тут найрозкішніше в Європі обслуговування пасажирів. Аналогічний експрес курсує між Лондоном і Венецією. Швидкість руху таких поїздів 300 км в годину. У вартість квитка в першому класі входить вишукане харчування.

Перша в світі високошвидкісна дорога Токіо – Осака була построєна в 1964 р., а до теперішнього часу в Японії вже існує мережа таких доріг Сінкансен.

Найближчими роками на залізницях Європи з'являться поїзди нового покоління на магнітній подушці з лінійним двигуном, швидкість руху яких досягає 540 км. у годину.

Розроблені проекти таких магістралей в Швейцарії, Нідерландах,Испании, Фінляндії, Великобританії,