Найчастіше набувають значення протиставлення (повного або часткового) речення, то вводяться словами одні... ||інші... Стійкість цих відношень уже знайшла відображення в словниках. Розгляньмо приклади. Є люди особливо чутливі до всього, що ми називаємо природою. У одних вираження цього почуття бурхливе, буденно-грубувате: "От красотища!" Інші в ці хвилини бояться зронити бодай слівце; Для одних ліс - це завжди лише дерева, дрова. Якщо немає грибів або ягід - вони нудьгують у лісі. Для інших - це світ, сповнений таїни, краси, світ, де людину полишають болісні тілесні й душевні муки, де поняття "радість буття "сприймається мало не на дотик. Зміст поєднуваних речень, що вводяться словами одні...||інші... (в тому числі у формі непрямих відмінків), як бачимо, характеризується прямим протиставленням й у першому і в другому фрагментах.
Б. Розглянемо відношення зіставлення. Вони полягають у тому, що в результаті з’єднання речень взаємно співвідносяться, порівнюються характеристики, явища, котрі стосуються якихось осіб, предметів, обставин. У результаті з’ясовується яка-небудь схожість або відмінність цих осіб, предметів, обставин. Тому можливі за зіставлення й риси протиставлення, але цілісний зміст полягає у вираженні несуперечності, а несхожості, виявленої шляхом зіставлення, порівняння. Формуються ці відношення на основі паралельного зв’язку, який може бути повним або частковим. Порівняйте: Та ось пізньої години обласканий гість усе-таки покидає дім гостинної господині, а ранком господиня вирушає на роботу, перетворюючись на адміністратора готелю, й відбувається все прямо протилежне тому, що було вчора. Вчорашнє завдання: убезпечити гостя від будь-яких невигід. Сьогоднішнє - убезпечити від невігід себе. Вчора хазяйка-господиня не випускала гостя з дому. Сьогодні вона нерідко не впускає його до готелю. Паралельний зв’язок речень є основним засобом вираження зіставних відношень (звісно, поряд із тематичним). Але він може посилюватися з допомогою інтегративного зв’язку. Як засоби цього останнього, що підсилюють зіставлювальні відносини, виступають сполучники а (підкреслює несхожість), також, і (підкреслюють схожість). Порівняйте: На вулицях і площах столиці України біліє сніг, а тут, на двох поверхах величезних зал республіканського Будинку художників, ці ж вулиці й площі, втілені на картинах, акварельних малюнках, ліногравюрах, офортах, утопають у білокипінні квітуючих каштанів, золотому багреці в’янучого літа, примхливому колориті осені; Хай управляється мій "важкий" учень у вишукуванні таких витівок, щоб зробити свою "творчість" непомітною й прихованою від мене. Я також управляюся в тому, щоб своїм розумом і досвідом, своєю перевагою й великодушністю спонукати його, збитошника й витівника, поглянути на себе й чи то зніяковіти, чи то здивуватися, відкритий в самому собі щось досі невідоме, замислитися над ним невідомим і піднестися на маленьку сходинку в своєму моральному розвитку. У наведених прикладах спостерігаємо частковий паралелізм, і засоби інтегративного зв’язку допомагають формуванню зіставлювальних відношень: на вулицях і площах столиці України...||а тут...; Хай управляється мій "важкий" учень...||Я також управляюся в тому, щоб своїм розумом і досвідом...
В. До числа відношень диференціюючого складання відносимо також розділові відношення, що передають сутність варіантного характеру дій, подій. Про ці відношення сигналізують засоби інтегративно-характернзугочого зв’язку серед них сполучники то...то, або ... або, котрі виражають значення розділовості (й інші з’єднувальні засоби, що формують це значення). Розглянемо приклади: Такий уже паш предмет література: таємничий. То герой домалює тебе й хлоп’ят... То ти з хлоп’ятами або тільки ти, або тільки хлоп’ята домалюють героя, давши йому нове життя; ...простим оком не можна виявити окремі мікроорганізми. Інша справа колонії мікробів. Часом їх можна спостерігати й не вдаючися до мікроскопа. Бактерії, наприклад, стають причиною світіння моря в нічні години. Або різноколірних нальотів, що нерідко спостерігаються на поверхні снігу чи криги; Наукову роботу можна вести двома способами. Або вона схожа на терпеливе й неквапне читання книжки рядок за рядком, сторінка за сторінкою. Або вона в чомусь схожа на штурм добре укріпленої будівлі. У першому фрагменті з допомогою сполучників то...то, або... або з’єднуються речення, шо передають розділові відношення зі смисловим відтінком різного виявлення чогось (То герой домалює тебе і хлоп’ят || То ти з хлоп’ятами || або тільки ти, або тільки хлоп’ята домалюють героя...). В другому й третьому фрагментах вживання сполучників або, або...або створює подібне значення (Бактерії, наприклад, стають причиною світіння моря в нічні години || Або різноколірних нальотів, що нерідко спостерігаються на поверхні снігу та криги; Або вона схожа на терпеливе й неквапне читання книжки рядок за рядком, сторінка