Українська наука про масову комунікацію активно розвивається. В Інституті журналістики працюють і працювали відомі учені, пра-ці яких є вагомим внеском в історію української науки про масову комунікацію. Перший директор Інституту журналістики проф. А. З. Москаленко, колишній професор інституту Г. Г. Почеп-цов, нині професор Інституту міжнародних відносин, професори В. І. Шкляр, В. Ф. Іва-нов, Б. І. Черняков, В. Я. Миронченко, доценти Т. О. При-сту-пенко, В. В. Бугрим та ін. при-свя-тили свою творчість вивченню ЗМК або масово-інфор-маційних чи масовокому-ні-ка-ційних процесів.

Уся ця потужна інфраструктура інформаційної індустрії та сфери масово-кому-нікаційної діяльності покликана забезпечувати вироб-ни--цтво масової інформації, ЗМК, забезпечувати їхнє функціону-ван-ня.

Засоби масової комунікації, або мас-медіа, поділяються на друко-ва-ні, аудіовізуальні, електронні. ЗМК є носіями масової ін-фор-мації, або засобами її передачі.

На думку О. В. Зернецької, ЗМК зазнали швидкої й докорінної змі--ни у 80—90 роках ХХ століття [Зернецька О. В., 8]. Виникли нові засоби масової комунікації (НЗМК) — супутникове, кабельне теле-ба-чення, відео, відеотекст, супутникове пряме телевізійне мов-лення, яке постачає програми “прямо додому”, використовуючи до-маш-ні антени-“тарілки” в обхід наземних приймальних телеві-зій-них стан-цій, комп’ютерні засоби, супутникові системи віддалених сенсорних спостережень, мультимедійні системи, телефони, факси (згідно з “Те-ле-комунікаційним актом” 1996 р., прийнятим у США) поряд зі звичними ЗМК (наземне телебачення, радіомовлення, всі різновиди звукозапису та його поширення, кіно, друковані видання).

Активний розвиток ЗМК свідчить не лише про демократичні про-це-си в суспільстві, а й про формування потужної інформаційної інду-стрії в державі, професіоналізації масовоінформаційної та масово-кому-ні-каційної діяльності.

Література

Бондаренко А. Д. Современная технология: теория и практика.— Киев; До-нецк: Вища шк., 1985.— 171 с.

Гуманітарні технології: Конспект лекцій / За ред. В. В. Різуна.— К.: Видав-ни-чий дім “КМ Academia”, 1994.— 60 с.

Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнарод-ні відносини.— К.: Освіта, 1999.— 351 с.

Каширин В. П. Философские вопросы технологии.— Томск: Изд-во Том. ун-та, 1988.— 286 с.

Масова комунікація: Підручник / А. З. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іва-нов, В. А. Вергун.— К.: Либідь, 1997.— 216 с.

Основи масово-інформаційної діяльності: Підручник / А. З. Мо-скаленко, Л. В. Гу-берський, В. Ф. Іванов / Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка.— К., 1999.— 634 с.

Почепцов Г. Г. Теорія комунікації.— К.: Видавничий центр “Київський уні-вер-ситет”, 1999.— 308 с.

Різун В. В., Мелещенко О. К. Інформаційні мережі в засобах масової інфор-мації. Канал ИНФО-ТАСС / Київ. ун-т ім. Тараса Шев-ченка.— К., 1992.— 96 с.

Різун В. В. Основи комп’ютерного набору і коректури: Під-ручник.— К.: Ли-бідь, 1993.— 172 с.

Свириденко С. С. Современные информационные техно-ло-гии.— М.: Радио и связь, 1989.— 300 с.

Смирнов С. В. Становление основ общественного производства (Материаль-но-технический аспект проблемы).— К.: Наук. думка, 1983.— 260 с.

Dance F. The Concept of Communication // Journal of Commu— 1970.— # 20.— P. 201—210.

Goban-Klas T. Media i komunikowanie masove. Teorie i analizy prasy, radia, telei Internetu.— Warszawa—Krakуw: Wydawnictwo naukowe PWN, 1999.— 336

Waliсska de Hackbeil H. Pojкcie “komunikacja” w amerykaсskiej teorii komuspoіecznej: Докт. дис….— Uniwersytet Wrocіawski, 1975.