Соціолінгвістичний стереотип українця у свідомості польської молоді

Роль та значення народних стереотипів – міжгалузевий підхід

У 1984 р. у давньому Європейському осередку координації досліджень та документації суспільних наук (Віденський осередок) розпочато міжнародну порівняльну програму досліджень лексики політичного життя. Вже на початковому етапі досліджень було взято до уваги роль (народних) стереотипів.

Стереотипи відіграють важливу роль у суспільній діяльності людини, але не беруться до уваги в аналізах. Учені часто не бачать їх або не хочуть бачити.

Деякі характерні риси стереотипів. Визначення

Міжнародний характер досліджень підтверджує те, що було відоме вже з інших праць:

Стереотипи – це не поняття, а більш-менш загальне віддзеркалення суспільних явищ. Часто вони пов’язані з мовою (лексемами та лексичними системами).

Стереотипи починаються не з безпосереднього досвіду людини, а з традиції, переказу та посередництва. Якщо стереотипи міцно вкорінені у суспільній свідомості, то вони не підлягають досвіду, котрий не відповідає вже раніше прийнятим уявленням.

Визначення, подані Ліппманном [7], Аллпортом [2], Адорном [1], можна підсумувати так:

стереотипи є важливою складовою частиною, яка інтегрує суспільство; можна їх віднайти у мотивації суспільних явищ, ідеології, а також у політичній пропаганді;

стереотип є судом, негативним або позитивним, який опирається на переконання;

його джерело має суспільний характер, передається родиною особі як суспільний погляд, а також, у більш загальному значенні, суспільним середовищем, не беручи до уваги особистого досвіду окремої особи;

стереотип має емоційне (негативне або позитивне) забарвлення;

зовсім заперечує факт або частково відповідає правді, та завжди звучить цілком правдиво;

довго залишається незмінним. Це виникає тому, що стереотип фактично не залежить від досвіду людей.

Риси, подані вище, дали можливість стереотипу відігравати важливу суспільну функцію, а саме: оборонну функцію відносно цінностей та прийнятих суджень певного суспільства або групи. Засвоєння його як суспільної норми становить умову інтеграції особи з групою.

Праці Віденського осередку підкреслили також головні комунікативні функції стереотипів. Окрім того, дослідження показали велику соціолінгвістичну роль стереотипів: вони допомагають індивідуумам ідентифікуватися з загальними цінностями; стереотипи допомагають людям відділитися від “чужих”, котрих вони не включають до власного суспільства.

Народні стереотипи

Аналіз народних стереотипів можна вважати за тип аналізу суспільного конструювання дійсності. Треба зрозуміти, як це діється і що підтримує такий стан речей. Тими проблемами займаються суспільні науки. Бергер та Линцкманн формулюють це таким чином:

“Світ щоденного життя знаний членам суспільства не тільки як існуюча дійсність... Це світ, що бере початок в їх думках і діяльності і котрий вони вважають за реальний”[3,19-20].

Аналіз стереотипів вимагає міжгалузевого підходу. Раніше ця ділянка була здомінована суспільною психологією. Набагато більше можна осягнути співпрацею мовознавців, психіатрів, істориків, соціологів, антропологів та політиків.

Коли йдеться про стереотип, треба, п о-п е р ш е, взяти до уваги, що це не дослідження народних характерів. Народний стереотип може змінитися, коли з’явиться нова інформація або зміниться дійсність.

П о-д р у г е, опис народного характеру не створений суспільством, але може підлягати впливам народних стереотипів.

П о-т р е т є, поняття народного характеру близьке до поняття народної тотожності.

Народна тотожність та народні стереотипи

Народні стереотипи відносяться до “чужих”: до людей, країн, інших культур. Однак “чужі” не є однолітною масою. Декотрі з них є сусідами, інші - ні. Одні народи є ворогами, інші - ні. Певні суспільні групи можуть бути репрезентовані меншинами, які живуть серед нас, говорять або ні нашою мовою. Наше довір’я залежить від актуальних політичних та економічних обставин, а також від сталої ієрархії цінностей певного народу.Незважаючи на ці залежності, стереотипи завжди дуже стабільні. Залежно від обставин вони або “позитивні”, або “негативні”. Сусідні країни мають, як правило, кілька відмінних уявлень один про одного, кілька народних стереотипів, що служать різній меті.

На думку Бертінга та Віллан-Гандоссіего [4], народні стереотипи виконують наступні функції:

Служать членам суспільства як спільні для всіх пункти віднесення.

Зміцнюють зв’язки між членами суспільства.

Виражають спільні цінності шляхом протиставлення “наших” цінностей та звичаїв до цінностей і звичаїв “чужих”.

Їх можна вживати для позитивного підкреслення, що наша група відмінна від інших, з якими її можна сплутати.

Стереотипи можна вживати для відмежування особи або групи осіб, цінності та звичаї яких вважаємо шкідливими для нас (дискримінація).

Особи, які належать до цієї групи, можуть їх уживати для показу своєї лояльності – правдивої або фальшивої – у ставленні до цієї групи.

Служать народові для творення “винних”, коли є криза.

Стереотипи завжди є частиною нашого почуття народної тотожності. Вони активні у певних обставинах: під час мечів, у період масового туризму, під час річниць національно-визвольних війн. У мирні періоди немає потреби підкреслювати негативні елементи, які виступають у наших стереотипах у ставленні до людей та народів, з якими підтримуємо хороші стосунки.

Стереотип українця у свідомості поляків

Уже декілька років у Польщі можна зауважити зріст зацікавлення проблемою народних меншин. Зобов’язуюче після війни правило етнічно однорідного краю викликало те, що про проблеми “меншин” писалося лише під кутом зору асиміляції, адаптації, а також зникнення культурових відмінностей. У 80-их роках ситуація почала змінюватися. На проблеми “меншин" звертається все більше уваги, щораз частіше вони стають предметом зацікавлення дослідників, а також “молодих шукачів правди”. Внаслідок цього з’явилися нові публікації, що піднімають цю проблему. Але такий корисний для меншин клімат існує недовго і лише у вузьких колах нашого суспільства, що, звичайно, замало для зміни старих закоренілих стереотипів, упередження існуючих міфів. Здеформований образ німця, українця, єврея є поширеним у