Проблематикою стереотипу українця зайнявся Марко Русакевич [8, 58-59]. Щоб представити цю проблему, він узяв до уваги матеріали, зібрані у Перемишлі 1986 року. Перемишль - це специфічне місто, в якому значна частина мешканців українці. Тут досить жива пам’ять про сильні антагонізми і конфлікти народно-визвольної боротьби довоєнних часів, періоду окупації, а також повоєнного періоду.

Поляків (учнів ліцеїв) попросили відповісти на запитання, які асоціації викликає у них слово “українець”. Результати опитування представлено у вигляді таблиці (табл. 1).

Опитування проведено серед учнів ІV класу ліцею у Перемишлі,

число респондентів – 30.

Таблиця 1

Опитування учнів ліцеїв

Відповідь | Кількість виборів | (%)

позитивна | приятель, колега, хороший друг, ми | 5 | 7,8

байдужа | Україна, Русь, віра, людина, люди, людина іншої нації, народ без держави, істина, непевність, єдність, дід Гринь | 18 | 28,1

негативна | інша людина, чужий, людина з поганим минулим, п’яниця, самовпевненість, бунтівник, терор, ворог, кулемет, кров, ненависть, убивця, страшна людина, Бєщади, москаль, руський, свиня, молокосос, комуніст, УПА, ідіот, глупий, збочений, хам , червень, бандит і т.д. | 41 | 64,1

разом | 64 | 100,0

Отже, очевидно, що на поставлене питання молодь Перемишля в більшості відповіла негативно. Це було у 41 випадку з 64 можливих. Серед цих відповідей було названо 29 негативних рис характеру українців, як, наприклад: “п’яниця, самовпевнений, бунтівник, мстивий, бандит” і т. д.

Друга частина - це група слів, які віддзеркалюють вороже ставлення до українців, до них можна віднести такі слова, як “чужий, бунтівник, ворог, кулемет, УПА, молокосос, комуніст, глупий, хам” і т. д.

Серед негативних відповідей можна вирізнити ще одну групу - прізвиська (14 відповідей): “свиня, комуніст, руський, москаль, молокосос, ідіот, збоченець” і т. д.

Тільки 23 відповіді (36 %) були нейтральні (18) або позитивні (5). Найчастіше вживані слова - це “людина, люди, істина, людина іншої нації”, які з’явилось 11 разів. Інші асоціації були амбівалентні: “Україна, Русь, віра, народ без держави, непевність, єдність, дід Гринь” (разом 7 асоціацій).

Серед 64 відповідей тільки 5 були позитивними: “колега, приятель, хороший друг, ми”.

Вже цей не зовсім детальний аналіз асоціації молоді ліцею у Перемишлі, вказує на функціонування дуже сильного негативного стереотипу. Українець для респондентів є “поганою людиною, ворогом, бандитом, убивцею”. Декотрі зі словом “українець” асоціювали позитивні значення. Таких осіб було тільки 5, з яких 2 - це українці. Позитивні асоціації, які відносяться до українців, є результатом безпосереднього контакту з ними. Говорять: “колега, приятель, сусід, файний друг”, але одночасно кажуть і негативні речі. Це є наслідок функціонування стереотипу, який не можуть змінити навіть особисті контакти.

Подібні досліди зроблено у двох середніх школах Жешова та Лігниці. Респондентів було 614. Відповідали на запитання: “Чи ти думаєш, що українці мають якісь типові риси характеру, які відрізняють їх від інших націй?” Респонденти мали на вибір три відповіді:

а) Немає таких рис, українці є різні.

б) Можливо, що такі риси є, але я не можу їх назвати.

в) Типові риси - це ...

Відповідь “а” вибрало 188 осіб (30,6 %); “б” - 312 осіб (50,8 %); натомість, “в” - тільки 114 осіб (18,6Респонденти подали 44 риси, які вважають характерними для українців [6,173-174]. Таблиця представляє результат:

Таблиця 2

Опитування учнів середніх шкіл Жешова ті Лігниці

Ранг | Народні риси українців | Число відповідей | (%)

1 | неохайність | 21 | 3,4

2 | націоналізм | 19 | 3,1

ѕ | брак особистої культури | 14 | 2,3

ѕ | схильність до розбоїв | 14 | 2,3

5 | антипатія до поляків | 12 | 2,0

7 | народна солідарність | 9 | 1,5

8-10 | нерозумність | 8 | 1,3

8-10 | мстивість | 8 | 1,3

8-10 | заздрість | 8 | 1,3

11-13 | ординарність | 7 | 1,1

11-13 | фальшивість | 7 | 1,1

14-18 | лінивство | 6 | 1,0

14-18 | народна гордість | 6 | 1,0

14-18 | злодійство | 6 | 1,0

14-18 | прив’язаність до традицій | 6 | 1,0

Відповіді: “не має /не знаю” | 500 | 81,4

Тільки 12 відповідей були позитивними. Натомість у 90 осіб були негативні асоціації. Переважна більшість опитуваних зовсім не відповіла на питання. Найбільш негативно віднеслися до цієї проблеми учні з Перемишля. У їх відповідях звучать виключно негативні характеристики, і тут відчувається існуючий у цьому місті польсько-український антагонізм.

Однією з найчастіше дебатованих проблем (насамперед, на півдні Польщі) є проблема повернення майна та землі українцям, переселеним у 1947 році. Щоб дізнатися про думку учнів, їм було поставлено запитання: “Що ти думаєш про повернення переселених українців на давні землі?” Респондент міг відповісти:

а) не маю своєї думки;

б) думаю, що в жодному разі не слід віддавати українцям майна та землі;

в) думаю, що не слід віддавати майна, хіба що в особливих випадках;

г) віддавати, але так, щоб ніхто не був скривджений;

ґ) віддавати всім те, що належить їм за законом [6,175].

Таблиця 3

Відповідь | Число відповідей | (%)

Не маю думки | 77 | 12,5

Ні в якому разі не віддавати | 111 | 18,1

Віддавати тільки в особливих випадках | 133 | 21,7

Віддавати, але так, щоб ніхто не був скривджений | 228 | 37,1

Віддати всім те, що належить їм за законом | 65 | 10,6

Майже 50 % учнів вважає, що треба віддати українцям їхні давні землі та майно. Більшість з