Таблиця 2.2

Обсяги сировини, переданої на переробку на давальницьких засадах, т

Види сировини | Роки

1995 | 2000 | 2001 | 2002

Овочі | 50428 | 47078 | 8900 | 27271

Фрукти | 5025 | 13806 | 13885 | 3944

Виноград (виноробним і консервним заводам) | 48983 | 35286 | 7411 | 9799

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗІ

Вирішальним фактором розвитку і розміщення плодоовочеконсервної промисловості є сировинний. Це пояснюється передусім тим, що овочі та фрукти зберігаються недовго, містять у собі багато води і є малотранспортабельними.

Серед незалежних держав співдружності Україна посідає одне з провідних місць з виробництва плодоовочеконсервної продукції. На її долю припадає третя частина всього валового збору овочів та фруктів країн-членів СНД. Проте потреба населення у цих продуктах не задовольняється. Так, у 1989 р. рівень споживача овочів і баштанних культур у середньому по Україні досяг всього лише 119 кг у розрахунку на душу населення, фруктів та ягід - 52 кг, або відповідно 74 % і 58 % від рекомендованої норми. Загалом спостерігається спад виробництва овочів і фруктів у більшості областей України. Це зумовлюється насамперед низькою врожайністю культур, досить слабкою матеріально-технічною базою галузі і скороченням трудових ресурсів. Нині в плодоовочевому господарстві використовується ще багато ручної праці, особливо на збиранні урожаю - рівень механізованих робіт не перевищує 15-20 %.

Овочі і фрукти вирощують в усіх областях України. У структурі посівних площ, які зайняті під овочевими культурами, переважають помідори, огірки, капуста. На долю огірків і капусти припадає понад 40 %, на помідори та інші овочі - близько 36 % всіх культур. Спостерігаються значні відміни у рівнях врожайності і валових зборах овочевих культур у розрізі областей так і в окремих господарствах. Так, найвищі валові збори овочів за останнє п'ятиріччя спостерігаються в Донецькій, Київській, Одеській, Дніпропетровській областях, де середньорічний обсяг їх склав 650-500 тис.т. Найменше овочів збирають в Чернівецькій, Тернопільській, Рівненській, Івано-Франківській, Закарпатській, Волинській областях -120-200 тис.т в середньому за рік. Решта областей України має середній рівень виробництва овочів - від 200 до 500 тис. т за рік.

Садівництво також є традиційною галуззю сільського господарства України. Під плодово-ягідними насадженнями зайнято 851 тис.га, у тому числі площа садів у плодоносному віці складає 680 тис. га. Проте в останні роки площі під садами і ягідниками помітно cкopoчyються, зменшyютьcя відповідно і валові збори фруктів.

Починаючи з 1991 р. визначилися тенденції до різкого спаду виробництва плодоовочевих консервів: у 1997 р. (порівняно з 1990 р.) – у 5 разів, і в тому числі овочевих – У 12, томатних – у 6,8, фруктових – у 3,3 рази. При цьому змінилася і їх структура: знизилася питома вага групи овочевих і томатних, а зросла – фруктових (за рахунок збільшення випуску окремими заводами концентрованих фруктових соків у великій тарі для подальшої переробки) (див. таблицю 3.1).

Таблиця 3.1

Виробництво плодоовочевих консервів в Україні

Види плодоовочевих консервів | Роки

1990 | 1999 | 2002

Плодоовочеві консерви (в цілому) | 3865,0 | 612,2 | 788,0

в тому числі:

овочеві (без соків) | 1186,1 | 112,6 | 96,1

овочеві соки | 21,8 | 2,9 | 5,9

томатні | 573,0 | 85,9 | 82,2

в тому числі

томат-паста | 239,1 | 19,4 | 4,0

томатний сік | 223,3 | 12,9 | 10,5

Фруктові | 1860,6 | 254,6 | 298,0

в тому числі

компоти | 268,8 | 32,9 | 14,0

повидло | 233,8 | 30,1 | 20,5

варення | 14,4 | 3,1 | 1,7

джем | 60,3 | 9,8 | 4,6

соки | 826,1 | 143,3 | 189,2

Концентровані фруктові соки | 21,8 | 140,0 | 290,1

Інші плодоовочеві консерви | 201,7 | 17,1 | 18,4

У 1998 р. (порівняно з попереднім) плодоовочевих консервів вироблено ще на 34% менше – лише 511,2 муб. Змінилося також розміщення виробництва (в 1991 р. у Криму випускалося 17% консервної продукції України, а на Одещині – 11%, тоді як у 1997 р. – відповідно, 8,3 і 3,9%). Водночас зросла питома вага областей, де набуло розвитку виробництво концентрованих фруктових соків: Вінницької – відповідно, з 6,1 до 18,1% і Хмельницької – з 4,5 до 24,2% .

За аналізований період виробничі потужності консервних підприємств України скоротилися майже на 100 муб, причому найістотніше – колишніх лідерів галузі (в Криму – майже вдвічі, в Херсонській області – на 1/3 і в Одеській – на 1/4). тоді як у Вінницькій та Житомирській областях мав місце їх приріст. Поряд з скороченням потужностей, знижується і рівень їх використання (в середньому по Україні в 1990 р. він становив 73,7%, у
1997 р. – 12,5% і в 1999 р. – 15,2%). У розрізі областей і конкретних заводів цей показник диференціюється (від 3,7% – по Одеській до 49,1 – по Хмельницькій областях).

Фактором зовнішнього середовища маркетингу характеризованих підприємств, який впливає на їх розвиток, є й споживач, тому споживчий фактор є визначальним у розміщенні цієї галузі. Допомога виробникам плодоовочевих консервів щодо їх проходження, доставки споживачам і продажу є функцією маркетингових посередників, насамперед – торгових (оптових і роздрібних). Перші - комерційні організації, що здійснюють оптові закупки продукції для перепродажу роздрібним торговцям і кінцевим споживачам; другі – спеціалізовані магазини або відділи в овочевих магазинах, а також фізичні особи,