продукцією власного виробництва господарства Херсонської, Кіровоградської, Полтавської, Черкаської областей, де на одного жителя припадає відповідно 308; 262; 180 і 151 кг овочів. Найбільша концентрація плодоовочеконсервного виробництва - в південному економічному районі, де зосереджено понад 2/3 виробництва томатних та І/З овочевих і фруктових консервів - країни. Підприємства галузі розташовані майже по всій території району, проте понад 70 % загальнорайонного випуску продукції припадає на Республіку Крим та Одеську область. Основні центри плодоовочеконсервної промисловості - Ізмаїл, Херсон, Одеса, Сімферополь, Джанкой та ін. У перспективі виробництво плодоовочеконсервної продукції мас зростати передусім за рахунок зміцнення сировинної бази. Зокрема, необхідним є вдосконалення і заміщення овочевих культур у напрямі розширення виробництва капусти і коренеплодів у Рівненській, Вінницькій, Сумській, Волинській, Львівській областях ; помідорів і ріпчастої цибулі - у Донецькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, огірків - у Дніпропетровській, Запорізькій, Закарпатській, Полтавській, Черкаській, Херсонській областях. Доцільно продовжити концентрацію овочевих культур на зрошуваних землях степу, де слід вирощувати основну частину ранніх і теплолюбних овочевих культур для їх вивезення з інші райони. Товарне овочівництво необхідно повністю сконцентрувати у спеціалізованих господарствах овочівницького і овоче-молочного напрямків, забезпечити реалізацію овочів зо прямими зв'язками.
Головний напрямок розвитку садівництва - поглиблення спеціалізації виробництва. Промислові сади доцільно зосереджувати . в основному у великих агропромислових комплексах. Зокрема, виробництво яблук і груш для консервування слід сконцентрувати у Республіці Крим, Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій і Закарпатській областях ; слив - у Хмельницькій, Вінницькій, Чернівецькій, Закарпатській областях і Республіці Крим. В областях Полісся головним напрямком повинен бути розвиток ягідництва. У цілому для забезпечення позитивних тенденцій у подальшому економічному розвитку й підвищення результативності галузі необхідно вжити ряд заходів. Проте вони матимуть позитивні наслідки за умови макроекономічних зрушень на державному рівні, спрямованих на сприяння розвитку виробництва стабільність економічної й соціальної політики, сприятливий податковий режим, наявність розвиненої інфраструктури.
Отже, на думку багатьох провідних фахівців, плодоовочеконсервним підприємствам вкрай необхідні:
фінансово-кредитна підтримка за рахунок розширення видів кредитування, зокрема на міжсезонні витрати;
протекціонізм експорту й недопущення масових інтервенцій аналогічної продукції з інших країн та скорочення обсягів вітчизняного виробництва;
відновлення традиційних та освоєння нових зовнішніх ринків збуту, в тому числі через створення за кордоном у країнах-імпортерах постійно діючих представництв у галузі;
зважена правова, інвестиційна й структурна політика.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Борщевський П.П., Чернюк Л.Г., Шмаглій О.Б. Підвищення ефективності розвитку і розміщення харчової промисловості. – К.: Наукова думка, 1995.
Гаян В. Що ми їмо? // Дзеркало тижня. – 2005. – 18 січня. – С.8.
Єрмаков О. Ю. Формування ринку плодів в Україні // Економіка АПК. – 2002. – № 4. – С.94–98.
Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил : теорія, методи, практика. –К., 1999.
Кучеренко С.М. Тенденції розвитку консервного виробництва в системі споживчої кооперації // Економіка АПК. – 2000. – № 9. – С.43–46.
Лазня В. Плодоовочеконсервне виробництво в Україні // Економіка України. – 2000. – № 8. – С.17–20.
Мялик О. М. Ринок плодів і овочів України // Економіка АПК. – 2001. – № 9. – С. 47–49.
Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – К. : Знання, 1998.– 438 с.
Розміщення виробництва продовольчих товарів народного споживання / За ред. А.А. Мазаракі. – К., 1992.
Розміщення продуктивних сил /за ред. Ковалевського. – К.: Либідь, 1996. – 325 с.
Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. Качана. – К.: Вища школа, 1997. – 436 с.
Розміщення продуктивних сил: Підручник / В.В. Ковалевський, О.Михайлюк, В.Семенов. – К.: Знання, 1998.– 532 с.
Сухенко О. М. Регіональний розвиток овочеконсервного виробництва в Україні // Економіка АПК. – 2002. – № 2. – С.23–26.
Україна у цифрах у 2002 році: Короткий статистичний довідник. – К.: Техніка, 2003. – 264 с.
Шкарупа В.Ф.Основи екології та безпеки товарів народного споживання: Підручник. – К.: КНТЕУ, 2002.
Шмаглій О. Плодоовочеконсервна промисловість: деякі проблеми і перспективи // Харчова і переробна промисловість. – 2000. – № 11–12.
Шумейко А. Розвиток овочівництва на сучасному етапі // Економіка АПК. – 2001. – № 2. – С. 90– 96.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Додаток 2
Виробництво плодоовочевих консервів за видами (млн. ум. банок) |
1990 | 1995 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002
Всього | 4776 | 1077 | 733 | 898,1 | 919 | 1017
у тому числі:
овочеві | 1186 | 339 | 98,9 | 119 | 177 | 146
томатні (без соків) | 350 | 174 | 76 | 219 | 203 | 186
фруктові (без соків) | 1034 | 158 | 77,7 | 51,2 | 62,5 | 82,1
з них повидло, варення, джем | 309 | 38,6 | 30,2 | 25,9 | 33 | 35,8
соки натуральні | 1071 | 221 | 232 | 262 | 245 | 306
з них фруктові | 826 | 146 | 218 | 221 | 198 | 261
Додаток 3
Виробництво консервів по регіонах |
1995 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002
Україна | 1444 | 1178 | 1118 | 1186 | 1283
АРК | 140 | 91 | 89 | 75 | 81
Вінницька | 115 | 163 | 78 | 102 | 99
Волинська | 27 | 13 | 13 | 23 | 43
Дніпропетровська | 22 | 9 | 15 | 17 | 12
Донецька | 36 | 12 | 11 | 13 | 13
Житомирська | 44 | 22 | 28 | 21 |
