Специализация дисциплин все время возрастает и захватывает все новые области
ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему: «Кібернетика режисури»
ЗМІСТ
Передмова 4
Наука про телебачення 6
Чи є ТБ мистецтвом? Чи є режисер творцем? 7
Творчість чи математика ремесла? 8
Режисер інформаційної служби ТБ – хто? 9
Висновки 14
Література 16
Подальша спеціалізація поступово охоплює все нові галузі. Внаслідок цього створюється ситуація, схожа до тієї, яка виникла, коли в Орегоні одночасно були і поселенці зі Сполучених Штатів, і англійці, і мексиканці, і росіяни – складний і заплутаний клубок відкриттів, назв та законів. Нижче ми побачимо, що існують області наукової роботи, котрі досліджуються з різних боків чистою математикою, статистикою, електро-технікою та нейрофізіологією. У цих галузях кожне поняття отримує особливу назву у кожної групи спеціалістів, і багато важливих досліджень виконуються тричі чи навіть по чотири рази. У той же час інші важливі дослідження затримуються через те, що в одній галузі не відомі результати, які вже давно стали класичними у суміжній галузі.
Саме такі прикордонні галузі науки відкривають перед належним чином підготовленим дослідником багатющі можливості. Але вивчення таких галузей являє собою найбільші труднощі для звичайного метода масового наступу з розподілом праці.
Якщо складність фізіологічної проблеми по суті математична, то десять фізіологів, котрі нічого не розуміють у математиці, зроблять не більше, ніж один фізіолог, який нічого не розуміє у математиці. Очевидно також, що, коли фізіолог, який не розуміється на математиці, працює разом з математиком, який не знає фізіології, то фізіолог невзмозі викласти проблему у висловах, зрозумілих математику; математик, зі свого боку, не зможе дати пораду у зрозумілій для фізіолога формі.
НОРБЕРТ ВІНЕР
Передмова
КІБЕРНЕТИКА, або інформатика – це наука про зв‘язки та управління в машинах та живих організмах. Першим цей термін вжив, швидше за все, давньогрецький філософ Платон. Понад сто років тому це слово було використане А.Ампером, а потім іншими європейськими авторами в обмеженому соціологічному сенсі. Це слово походить від давньогрецького слова, яке означає «керманич». (Режисер від «rego» – перекладається, як повеліваю, керую). Коли 1948 року Норберт Вінер використав цей термін, він нічого не знав про його колишнє застосування. Він намагався знайти зручний спосіб об‘єднання різних наук, що стосуються комунікацій та управління, під одним іменем, яке б відображало їхню методологічну єдність.
Ця єдність базується на статистичній ідеї інформації як функції вірогідності. Н.Вінер робить висновок: будь-яка обробка інформації з відомих джерел може тільки зменшувати числову міру інформації. Це, звичайно, не означає що обробка не дає жодних переваг або що опрацьовувати інформацію недоречно. Важливо те, що до уваги береться вся інформація, а спосіб її обробки не повинен накладати на неї жодних обмежень.
У цьому контексті режисура є свого роду кібернетика, котра об‘єднує різні науки, які стосуються комунікації та управління. Загальний підхід полягає у розробці методів розв‘язання завдань, для яких відсутні формальні алгоритми: розуміння природної мови, навчання, докази теорем, розпізнавання складних образів тощо. Дослідники, які працюють у напрямку інтелектуальних машин, сподіваються досягти такого розуміння механізмів інтелекту, за якого можна буде складати комп‘ютерні програми з людським чи більш високим рівнем інтелекту.
Коли комп‘ютер з ігровою програмою повинен зробити хід, він зазвичай має вибір з кількох можливих ходів. Кожний його хід може мати низку різних наслідків, які залежать від ходів партнера у відповідь, а кожний наслідок може призвести до інших можливих ходів та ін. Головна проблема пошуку в умовах таких «дерев можливостей» – так званий комбінаторний вибух. Режисер постійно перебуває в пошуку, і його комбінаторний вибух – авторське рішення. Весь цей процес можна вкласти у слово «творчість». Результат творчості режисера – демонстрація спеціально організованої у просторі та часі соціально-значущої поведінки – видовища.
Для досягнення певної мети часто потрібно знайти послідовність подій, що спирається на інформацію про те, які необхідні попередні умови та наслідки успішного виконання тих чи інших дій. На основі аналізу того впливу, який одна дія справляє на умови успішного виконання інших дій, було створено комп‘ютерну програму для автоматизованого проектування електронних схем. Чи не нагадує це принцип дієвого аналізу? Автор передбачає, що можна ставити паралель, або навіть знак рівності у завданнях режисури та комп‘ютерних програм. Якщо за критерій оцінки комп’ютера треба брати його спроможність виконувати кількість операцій, так саме масштаб таланту режисера визначається кількістю подій, які він здатен опрацьовувати.
Певна складність створення машин, котрі виконують інтелектуальні завдання, пов‘язана з питанням про те, яку інформацію повинна мати програма, яким чином на основі цієї висхідної інформації можуть бути зроблені подальші висновки та яким чином ця інформація повинна зберігатися у комп‘ютері. Необхідністю вирішення цих проблем були викликані до життя дослідження, мета яких – відповісти на запитання, що таке знання. Багато аналогічних проблем досліджують епістемологи – спеціалісти з теорії знання. Потужні засоби представлення в комп‘ютерних програмах та ефективні засоби логічних міркувань дала математична логіка.
Але, як виявилося, в існуючих системах математичної логіки представлені не всі форми міркувань, притаманні людському інтелекту та необхідні для вирішення проблем.
З психологічного словника:
«Знання – розумовий відбиток дії реальності, чи буття, причому дія та її відбиток співпадають, припускаючи обратимість одне в друге;
вірування у взаімообратимість образу і дії, або об’єкту».
І, мабуть саме це відрізняє людину від машини. Річ не в кількості байтів пам’яті, а у